Ухвала суду № 21275040, 30.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"30" січня 2012 р. Справа № 02-03/75/8

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали

за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, ідентифікаційний код: 14371869 (надалі за текстом: «Кредитор»/ «Заявник»),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1,

про порушення справи про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

до господарського суду Київської області звернулось публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, ідентифікаційний код: 14371869 (надалі за текстом: «Кредитор» / «Заявник») із заявою №15-01/2/617 від 24 січня 2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1 (надалі за текстом «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 6, 7, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом також «Закон про банкрутство») та з підстав, передбачених ст. 2 Господарського-процесуального кодексу України.

Кредитор просить порушити справу про банкрутство, визнати безспірні його вимоги в сумі 1719798,86 грн., призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Білика Ю.М., посилаючись на те, що має безспірні грошові зобовязання, що сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені Боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Суд повертає Кредитору Заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника №15-01/2/617 від 24 січня 2012 року виходячи з наступного.

Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до заяви кредитора додаються рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи.

Відповідно до п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

Заява Кредитора з додатками свідчить про те, що в ході виконавчого провадження по виконанню судового наказу, виданого на виконання судового рішення господарського суду Київської області від 11 квітня 2011 року у справі № 4/031-11 згідно Довідки № 9355 від 15 грудня 2011 року Відділу державної виконавчої служби (надалі за текстом - ВДВС) Богуславського районного управління юстиції, - в результаті вжитих заходів ВДВС 31 серпня 2011 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та дані про арешт були внесені до Єдиного реєстру заборони; 13 грудня 2011 року з МРЕВ ДАІ надійшла інформація про майно зареєстроване за Боржником, до якого було зроблено відповідний запит. Таким чином, в поданій заяві наявні відомості про те, що в ході виконання судового рішення встановлено наявність майна Боржника за рахунок якого погашатимуться вимоги Кредитора (вимоги Кредитора згідно заяви вже частково погашено у добровільному порядку у сумі 154319,08 грн.), залишкову суму непогашених з яких перед Кредитором встановити неможливо (після реалізації майна), а процес виконання рішення станом на поточну дату не завершено.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону про банкрутство, суддя господарського суду приймає заяву про порушення справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абз. абз. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Відповідно до абз. 5 п. 1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Частинами 1-3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (згідно п. 1.1. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003) цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Відповідно до абз. абз. 2, 4, 5 п.п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003№ 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до заяви кредитора додаються відповідні документи: копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Суд також звертає увагу на те, що згідно норми ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство, суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Дослідивши матеріали Заяви публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»№15-01/2/617 від 24 січня 2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, судом встановлено, що вказану заяву від імені Кредитора підписано особою, яка не має права її підписувати, зокрема, суду не надано належного та допустимого доказу, у відповідності з викладеними вище вимогами, в тому числі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, - наявності повноважень у ОСОБА_1 підписувати від іменні публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»заяву №15-01/2/617 від 24 січня 2012 року, так як до матеріалів вказаної заяви долучено копію довіреності, яка подана не в оригіналі та не в належним чином засвідченій копії. Кредитором не доведено належними та допустимими доказами правомірність подачі зазначеної заяви особою, яка її підписала.

Поряд з цим, встановлено, що Кредитором не надано жодних доказів того факту, що вимоги Кредитора за кредитним договором повністю не забезпечено заставою.

Суд звертає увагу на те, що заява Кредитора не містить реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; серед матеріалів зазначеної заяви відсутня копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття.

Надані Кредитором докази на підтвердження викладених у Заяві фактів подані з порушенням вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України у не засвідчених у встановленому порядку копіях.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Закон (Закон про банкрутство) містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Керуючись ч. 3 ст. 6, абз. 1 ч. 1 ст. 9, ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 32-36, абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву та додані до неї документи повернути публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, ідентифікаційний код: 14371869) про порушення провадження у справі про банкрутство №15-01/2/617 від 24 січня 2012 року боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1) без розгляду;

2.Копію цієї ухвали направити заявнику - публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22); товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1).

Додаток: на 21 (двадцять один) аркуші для публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ».

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути оскаржено у встановленому порядку.

СуддяСкутельник П.Ф.