Рішення № 21275039, 24.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2012 р. Справа № 65/58-10/180-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 65/58-10/180-11

за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«ІНГО Україна», м. Київ;

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»,

м. Вишгород Київської області;

про стягнення 4318,74 грн.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність № 06-03/6 від 03.01.2012р.

обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (надалі позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(надалі відповідач) про стягнення 4318,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, оформленого полісом № 640509742.10 від 01.07.2010р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Шанган Бені», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, а тому позивачем, відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Тойота», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, була застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом № ВВ/3353807 від 12.10.2010р., а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків у сумі 4318,74 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2011р. порушено провадження у справі № 65/58.

Ухвалою від 09.11.2011р. Господарський суд міста Києва, на підставі ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17 ГПК України, передав матеріали справи № 65/58 за підсудністю до Господарського суду Київської області, посилаючись на те, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.10.2011р., поданим позивачем на виконання вимог ухвали суду, місцезнаходженням відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», є Київська область, м. Вишгород, вул.Набережна, буд. 7.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2011р. справу № 65/58 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 65/58-10/180-11 та призначено до розгляду на 13.12.2011р. в судовому засіданні

Представник позивача в судове засідання 13.12.2011р. не з'явився, проте 12.12.2011р. через загальний відділ господарського суду від останнього надійшла заява б/н від 06.12.2011р., в якій позивач підтримує заявлені позовні вимоги, проте просить суд здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника.

Присутнім в судовому засіданні 13.12.2011 р. представником відповідача заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою можливого врегулювання спору мирним шляхом. Вимоги ухвали суду від 22.11.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи суду не надав.

Крім того, представником відповідача надано суду клопотання, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку розгляду спору у справі № 65/58-10/180-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2011р. суд продовжив строк вирішення спору до 05.02.2012р. та відклав розгляд справи на 24.01.2012р.

20.01.2012р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява, в якій останній повністю підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу у відсутності представника ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

Присутній у судовому засіданні 24.01.2012р. представник відповідача позовні вимоги визнав, проте письмовий відзив на позов та інші документи, витребувані господарським судом, не надав.

Оскільки господарський суд обмежений строками вирішення спору, встановленими ст. 69 ГПК України, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. між ОСОБА_2 та приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було укладено Договір добровільного страхування засобу наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, оформлений полісом № 640509742.10 (надалі договір). Відповідно до умов договору, було застраховано автомобіль марки «Шанган Бені», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

28.10.2010р. у місті Львові, на вул. Зелена, 285 відбулося зіткнення застрахованого автомобіля та автомобіля марки «Тойота», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль був пошкоджений, що підтверджується довідкою ДАІ про пошкодження автомобіля.

У відповідності з довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України у Львівській області № 36/3881ск від 01.11.2010р., ДТП відбулась в результаті порушення ОСОБА_3 п.10.9 Правил дорожнього руху України, що також підтверджується постановою Сихівського районного суду м. Львова від 15.11.2010р. по справі № 3-4077/2010р.

Згідно з Висновком № 52/10 експертного автотоварознавчого дослідження від 09.11.2010р., складеного судовим експертом Бурий А.О., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля «Шанган Бені», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, становить 6582,05 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Отже, на підставі повідомлення страхувальника про страхову подію від 29.10.2010р., заяви на виплату страхового відшкодування від 11.11.2010р. та рахунку-фактури №ЛА-04736 від 05.11.2010р., позивачем на виконання умов договору страхування перераховано на рахунок АТВТ «Львів-Авто»страхове відшкодування у розмірі 5318,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11274 від 25.11.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_3 компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта», що підтверджується полісом № ВВ/3353807 від 12.10.2010р., копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обовязковим видом страхування.

Вказаний вид обовязкового страхування регулюється Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а треті юридичні та фізичні особи, життю, здоровю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правова відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу, визнаються потерпілими.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

На виконання норми ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 12.07.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.07.2011р. про виплату страхового відшкодування, яка була отримана останнім 18.07.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, в порушення п. 36.2 ст. 36, п. 22.1 ст. 22 та п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач не направив позивачу повідомлення про прийняте ним рішення щодо виплати страхового відшкодування та не сплатив страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ч. 1 п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

У відповідності з полісом № ВВ/3353807 від 12.10.2010р. обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, франшиза складає 1000 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача розмір матеріальної шкоди, за вирахуванням франшизи у сумі 1000 грн., а саме 4318,74 грн. (5318,74 - 1000 = 4318,74).

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відповідач отримав від позивача претензію про виплату страхового відшкодування та усі необхідні для виплати страхового відшкодування документи 18.07.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до справи.

Отже, відповідно до п. 37.1. ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач зобов'язаний був сплатити страхове відшкодування позивачеві не пізніше 18.08.2011р.

Проте, відповідач своїх зобовязань не виконав та на день розгляду справи суму страхового відшкодування у розмірі 4318,74 грн. не сплатив, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування 4318 грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складання та підписання повного тексту рішення 31.01.2012 р.