Рішення № 21275038, 24.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2012 р. Справа № 10/182-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого суддіПривалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/182-11

за позовом прокурора Козелецького району Чернігівської області в інтересах

держави в особі відділу освіти Козелецької районної державної

адміністрації Чернігівської області, смт. Козелець;

до державного підприємства Міністерства оборони України

«Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква;

про стягнення 8542,39 грн.

Представники сторін:

Від прокуратури: Щербюк В.П., посвідчення від 04.06.2009р. № 57;

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.12.2011р. № 01-26/1043;

від відповідача: не зявився.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернувся з позовом прокурор Козелецького району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (надалі позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (надалі відповідач) про стягнення 8542,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення економічних інтересів місцевого органу виконавчої влади, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди № 2/40 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району від 10.01.2011р., в результаті чого за ними утворилась заборгованість за період дії договірних відносин з січня по березень 2011 року у загальній сумі 8243,02 грн., за несвоєчасну сплату якої нарахована пеня в сумі 299,37 грн.

Ухвалою від 21.11.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/182-11 та призначив її розгляд на 13.12.2011р.

В судовому засіданні 13.12.2011р. представниками позивача частково були надані витребувані судом документи та підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представники прокуратури та відповідача в судове засідання 13.12.2011 р. не зявились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 22.11.2011р. не виконали, витребувані документи не надіслали.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача було надано суду клопотання, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку вирішення спору у справі № 10/182-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2011р. суд продовжив строк вирішення спору до 05.02.2012р. та відклав розгляд справи на 24.01.2012р., у звязку з неподанням витребуваних судом доказів, незявленням у судове засідання повноважних представників прокуратури та відповідача.

Присутніми в судовому засіданні 24.01.2012р. представниками прокуратури та позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі та надано витребувані судом докази.

В судове засідання 24.01.2012р. представник відповідача вдруге не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений ухвалою суду від 13.12.2011р. про місце і час проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011р. між відділом освіти Козелецької районної державної адміністрації (за договором орендодавець) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(за договором орендар) було укладено Договір оренди № 2/40 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (будівлю, споруду) (надалі майно), в будівлях, що перебувають в оперативному управлінні (господарському віданні) відділу освіти, а саме:

м. Остер, вул. Зайцева. 94, у складі: 3 кімнат, які знаходяться на І поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 274 кв. м., що має окремий вхід;

м. Остер, вул. Шевченка, 44, у складі: 3 кімнат, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 140 кв. м., що має окремий вхід;

селище Десна, вул. Довженка, 32, у складі: 3 кімнат, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 458 кв. м., що має окремий вхід.

На підтвердження факту перебування приміщень, які були обєктом оренди за Договором оренди № 2/40 від 10.01.2011р., у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району позивачем надано суду рішення двадцять другої сесії пятого скликання Козелецької районної ради Чернігівської області від 26 березня 2010 року «Про перелік обєктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району на 2010 рік» та рішення третьої сесії шостого скликання Козелецької районної ради Чернігівської області від 08 квітня 2011 року «Про перелік обєктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району на 2011 рік».

Відповідно до п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою організації харчування, дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктами 2.1., 2.3. договору було передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невідємною частиною цього договору. В акті приймання-передачі майна зазначається технічний стан та забезпеченість обєкта оренди інженерними комунікаціями. У разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю, у порядку встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненими орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно п. 10.1. договору, цей договір діє з 10 січня 2011 року по 31 березня 2011 року включно.

Як вбачається з наданих суду доказів, на виконання умов договору між позивачем та відповідачем були підписані акти прийому-передачі орендованого майна № 5, № 12, № 13 від 10.01.2011р., згідно з якими орендодавець передав орендарю орендоване майно, визначене у п. 1.1. Договору оренди № 2/40 від 10.01.2011р.

Після закінчення строку дії договору відповідач, на підставі актів прийому-передачі орендованого майна № 5, № 12, № 13 від 01.04.2011р., повернув позивачу обєкт оренди.

Проте, відповідач своїх зобов'язань за договором оренди належним чином не виконав, на день розгляду справи має заборгованість по орендній платі за січень, лютий, березень 2011 року у загальному розмірі 8243,02 грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків діяльності орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.

Відповідно до п. 3.3 договору, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району затвердженої рішенням районної ради (4 сесія 5 скликання) від 24 листопада 2006 року у відповідності до статті 19 Закону України: «Про оренду державного та комунального майна».

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, згідно з п. 3.5 договору, визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Міністерством статистики України.

У відповідності до п. 3.6. договору, орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем до матеріалів справи надано рахунок № 35 від 10.03.2011р. (оренда за січень 2011р.) на суму 1720,74 грн.; рахунок № 37 від 10.03.2011р. (оренда за лютий 2011р.) на суму 3238,47 грн.; рахунок № 69 від 27.04.2011р. (оренда за березень 2011р.) на суму 3283,81 грн.

На підтвердження факту вручення вказаних рахунків відповідачу позивач надав претензію за № 01-26/596 від 19.07.2011р. з вимогою сплатити заборгованість за договором оренди, яка разом з рахунками була надіслана на адресу відповідача рекомендованою поштою 21.07.2011р.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належним чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі за січень, лютий, березень 2011 року в сумі 8243,02 грн., а тому позов в цій часині підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань за Договором оренди № 2/40 від 10.01.2011р. позивачем нарахована пеня в сумі 299,37 грн. окремо по кожному рахунку, за період з 01.03.2011р. по 01.07.2011р.

Втім, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з п. 3.6. договору, відповідач зобов'язаний був перераховувати орендну плату щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем.

Однак, до матеріалів справи позивачем надано рахунки по орендній платі, які датовані значно пізніше, ніж це було передбачено умовами Договору оренди № 2/40 від 10.01.2011р. При цьому, в якості доказів вручення рахунків відповідачу до справи додано претензію за № 01-26/596 від 19.07.2011р. з вимогою сплатити заборгованість за договором оренди, разом з якою і надсилались на адресу відповідача рекомендованою поштою рахунки по орендній платі.

Отже, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати заборгованості лише після закінчення семиденного строку від дня предявлення вимоги, тобто з 28.07.2011р. А тому боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання, починаючи з 28.07.2011р.

Проте, при нарахуванні пені позивачем зазначено період, за який не доведено факт прострочення виконання зобовязань відповідачем.

Виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України та вимог Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1477 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17; код 08358735) на користь відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (17000, Чернігівська область, смт. Козелець, вул. Комсомольська, 27; код 02147428) 8243 грн. 02 коп. заборгованості по орендній платі. Видати наказ.

3. В частині стягнення пені в сумі 299,37 грн. в позові відмовити.

4. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17; код 08358735) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1477 грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов Дата складення та підписання повного тексту рішення 31.01.2012 р.