Рішення № 21275005, 27.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2012 р. Справа № 17/161-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Кашперівський бурякорадгосп”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Анна”

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Василик В.В. (в.о. керівника); ОСОБА_1 (дов. від 09.12.2011р.);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 10.05.2011р.).

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Кашперівський бурякорадгосп” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Анна” (далі - відповідач) про стягнення 125000грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно ухвали господарського суду Київської області від 22.06.2009р. у справі № Б3/213-09 про банкрутство ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп” сплачено на рахунок відповідача 125000грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2011р. порушено провадження у справі № 17/161-11, розгляд справи призначено на 16.12.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2011р. розгляд справи відкладено на 16.01.2012р.

20.12.2011р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 20.12.2011р. (вх. № 17713 від 20.12.2011р.), згідно якого останній позовні вимоги визнав безпідставними та необґрунтованими, а також просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, який прийнято судом.

16.01.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 423 від 16.01.2012р.), згідно якого останній просив суд зупинити провадження даній справі до розгляду господарським судом Київської області справи № Б3/213/09/24 за заявою ТОВ „Анна” про банкрутство ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп”, а саме затвердження реєстру вимог кредиторів ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп”, яке прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2012р. розгляд справи відкладено на 27.01.2012р.

27.01.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області надійшло заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1124 від 27.01.2012р.), згідно якого представник позивача заперечив проти зупинення провадження у справі та просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке прийнято судом.

У судовому засіданні 27.01.2012р. суд, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Київської області справи № Б3/213/09/24 за заявою ТОВ „Анна” про банкрутство ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп”, а саме затвердження реєстру вимог кредиторів ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп”, вирішив, що воно не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2010р. (а.с. 93-94) відповідача вже визнано кредитором ТОВ „Анна” з вимогами у сумі 256361,09грн.

У судовому засіданні 27.01.2012р. представники позивача позов підтримали повністю, представник відповідача заперечив проти позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2009р. у справі № Б3/213-09, яка набрала законної сили, порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Кашперівський бурякорадгосп”, на підставі ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2010р. у справі № Б3/213-09, яка набрала законної сили, Товариство з обмеженою відповідальністю „Анна” визнано кредитором з вимогами у сумі 256361,09грн.

Суд встановив, що 25.11.2009р. та 16.12.2009р. позивач сплатив на рахунок відповідача 75000грн. та 50000грн. (всього 125000грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 12-13), які останній станом на момент судового розгляду справи позивачу не повернув, що підтверджується довідкою ПАТ „Креді Агріколь Банк” № 13736/011 від 26.01.2012р. (а.с. 87) та поясненнями представників сторін.

Предметом позову є вимога про стягнення 125000грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції, яка діяла на момент перерахування спірних коштів (далі - Закон)) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду (ч. 11 ст. 11 Закону).

Статтею 12 Закону передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала. У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом. Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009р. згідно з частиною шостою статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян. Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002р. N 3088-III „Про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі - реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 ЦК.

Пунктом 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009р. дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи.

Суд встановив, що позивач, в порушення вимог ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” впродовж дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, перерахував на рахунок відповідача 125000грн. в якості оплати за нафтопродукти згідно накладних № 40/11 від 31.10.2007р., № 46 від 30.09.2007р., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 12-13), вказана виплата не відноситься до виплат, на які згідно ст. 12 Закону не поширюється мораторій; станом на момент судового розгляду справи, всупереч ст. 1212 ЦК України, відповідач позивачу спірні 125000грн. не повернув, що підтверджується довідкою ПАТ „Креді Агріколь Банк” № 13736/011 від 26.01.2012р. (а.с. 87).

Посилання представника відповідача на те, що позивачем спірні грошові кошти не можна вважати безпідставно набутими, оскільки вони були сплачені останнім на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.01.2009р. у справі № 6/529-08 за позовом ТОВ „Анна” до ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп” про стягнення 344554,25грн. спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 125 000грн. безпідставно набутих грошових коштів є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Анна” (09800, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Ворошилова, буд. 49; код ЄДРПОУ 23581821) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кашперівський бурякорадгосп” (09812, Київська обл., Тетіївський р-н., с. Кашперівка, вул. Леніна, буд. 15; код ЄДРПОУ 00385879) 125 000 (сто двадцять пять тисяч гривень) 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів та 2500 (дві тисячі пятсот гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В. Горбасенко

Повне рішення складено: 31.01.2012р.