Рішення № 21275001, 31.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17- "31" січня 2012 р. Справа № 4/016-11/16

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Колективного підприємства “АСЕМ”, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова будівельна компанія”, смт. Макарів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

за первісним позовом Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта», м. Київ

про стягнення 837 697,18 грн.

зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова будівельна компанія”,

смт. Макарів

до Колективного підприємства “АСЕМ”, м. Одеса

про стягнення 246 821,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1

довіреність від 31.01.2011 р., представник;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2,

довіреність № 18 від 23.05.2011 р., представник;

від третьої особи ОСОБА_3, довіреність від 05.08.2011 р., заступник директора філії

«Магістральні нафтопроводи «Дружба»ПАТ «Укртранснафта»,

ОСОБА_4, довіреність № 98 від 02.08.2011 р., начальник юридичного відділу

Суть спору:

До господарського суду Київської області звернулось Колективне підприємство “АСЕМ” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова будівельна компанія” про стягнення 837 697,18 грн. заборгованості за Договором підряду № 15-1/2008, які складаються з 715 594,60 грн. суми основного боргу, 2 183,41 грн. пені, 79 605,89 грн. інфляційних втрат, 31 785,58 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 4/016-11.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати за виконані позивачем підрядні роботи за Договором підряду № 15-1/2008 від 01.12.2008 р. на виконання робіт по об'єкту “Нафтопровід Броди-Держкордон. Капітальний ремонт. 1-ої черги з заміною труби DN500 на ділянці км0-км17,6.

08.04.2011 р. на адресу господарського суду Київської області (вх. № суду 48257) від відповідача по справі надійшла зустрічна позовна заява, яка була повернута на підставі ухвали від 11.04.2011 р. (суддя Щоткін О.В.).

Рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2011 р. у справі № 4/016-11 (суддя Щоткін О.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. ухвалу господарського суду Київської області від 11.04.2011 р. та рішення господарського суду Київської області від 11.04.2011 р. у справі № 4/016-11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011 р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 11.04.2011 р., рішення господарського суду Київської області від 11.04.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. у справі № 4/016-11, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ (автоматизована система документообігу суду) справу № 4/016-11 передано судді Христенко О.О.

Ухвалою суду від 03.10.2011 р. прийнято справу до свого провадження та присвоєно їй № 4/016-11/16.

Відповідач надав відзив вих. № 39 від 14.03.2011 р. на позов, в якому проти заявлених позивачем вимог заперечує, посилаючись на те, що оплата за договором ним була здійснена в повному обсязі.

Через загальний відділ суду (вх. № 4258 від 28.03.2011 р.) відповідач надав додаткові пояснення вих. № 50 від 25.03.2011 р. до відзиву стосовно заявлених позовних вимог.

Як зазначалось вище, через загальний відділ суду (вх. № 48257 від 08.04.2011 р.) відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом про стягнення 246821,40 грн., який обґрунтований тим, що на виконання договірних зобовязань з оплати по Договору підряду відповідач перерахував позивачу 1755756,40 грн., підрядних робіт позивачем виконано на суму 1508935,00 грн., строк Договору закінчився 31.12.2009 р., тому враховуючи переплату по Договору на користь відповідача в розмірі 246821,40 грн. зобовязання позивача по оплаті виконаних позивачем робіт є припиненим, а зазначена сума підлягає поверненню позивачем відповідачу.

Оскільки постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011 р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 11.04.2011 р. про повернення зустрічної позовної заяви, то при новому розгляді справи № 4/016-11/16 суд мав вирішити питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову вих. № 59 від 07.04.2011 р. ТОВ «Газова будівельна компанія»до КП «АСЕМ»про стягнення 246821,40 грн.

Ухвалою суду від 18.10.2011 р. порушено провадження у справі за зустрічною позовною заявою та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 08.11.2011 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічний позов, в якому зустрічний позов не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві, а саме, що враховуючи, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) не здійснював оплату виконаних робіт протягом двох місяців, то позивач (відповідач за зустрічним позовом) відповідно до норм Договору призупинив виконання робіт; сума коштів 1755756,40 грн., сплачених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) за своїм змістом мала два цільових призначення, що виходило від двох різновидів грошових зобовязань відповідача (позивача за зустрічним позовом): 793340,40 грн. оплата за виконані роботи, а 962416,00 грн. оплата за обладнання, умовами Договору не передбачено можливості грошові кошти, сплачені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) на виконання одного його грошового зобовязання, зараховувати на виконання зобовязання іншого; позивач (відповідач за зустрічним позовом) виконав зобовязання із постачання на обєкт обладнання та виконав роботи щодо його монтажу.

В судовому засіданні 08.11.2011 р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав письмові пояснення вих. № 177 від 08.11.2011 р. щодо проектів актів прийомки-передачі обладнання та робіт по монтажу обладнання, отриманих від позивача (відповідача за зустрічним позовом) в жовтні 2011 року.

Через загальний відділ суду (вх. № 15793 від 18.11.2011 р.) відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав заперечення на відзив позивача (відповідача за зустрічним позовом) на зустрічний позов.

У судовому засіданні 22.11.2011 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) заявив клопотання про виклик посадових осіб, яке ухвалою суду від 22.11.2011 р. було задоволено та на підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України було викликано в судове засідання посадових осіб філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»ВАТ «Укртранснафта»для дачі пояснень.

В судовому засіданні 22.11.2011 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) відповідно до ст. 69 ГПК України надав клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

Через загальний відділ суду (вх. № 16300 від 28.11.2011 р.) відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав письмові пояснення вих. № 190 від 28.11.2011 р. щодо відсутності у позивача (відповідача за зустрічним позовом) права на оплату обладнання (в т.ч. закупленого та/або змонтованого), але не поставленого відповідно до умов Договору.

Через загальний відділ суду (вх. № 16844 від 05.12.2011 р.) відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта», яке ухвалою суду від 06.12.2011 р. було задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта».

Через загальний відділ суду (вх. № 16928 від 06.12.2011 р.) позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав доповнення до відзиву на зустрічний позов.

В судовому засіданні 06.12.2011 р. в порядку ст. 30 ГПК України був присутній начальник відділу капітального будівництва та ремонтів філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»ПАТ «Укртранснафта»Стефанчук І.Д., який надав письмові пояснення по справі вих. № 07/7357 від 05.12.2011 р.

Через загальний відділ суду (вх. № 17625 від 19.12.2011 р. та вх. № 17627 від 19.12.2011 р.) відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав доповнення вих. № 210 від 19.12.2011 р. до відзиву на первісний позов та заяву вих. № 208 від 16.12.2011 р. про зміну (уточнення) підстав зустрічного позову.

В судове засідання 20.12.2011 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.

В судове засідання 20.12.2011 р. третя особа не зявилась, через загальний відділ суду (вх. № 17566 від 19.12.2011 р.) надала клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 17.01.2012 р. о 10 год. 00 хв.

Через загальний відділ суду (вх. № 414 від 13.01.2012 р.) відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав письмові пояснення вих. № 4 від 13.01.2012 р. щодо змісту зобовязання, виконання якого прострочив субпідрядник.

В судовому засідання 17.01.2012 р. представники третьої особи надали відзив вих. №12/139 від 16.01.2012 р. на первісну та зустрічну позовні заяви, в якому просять суд у задоволенні первісного позову відмовити повістю, а зустрічний позов задовольнити повністю з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 31.01.2012 р. 10 год. 30 хв. для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судових засіданяхі представників позивача, відповідача та третьої особи, суд

встановив:

01 грудня 2008 року між Колективним підприємством “АСЕМ” («підрядник», надалі позивач (відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Газова будівельна компанія” («генпідрядник», надалі відповідач «позивач за зустрічним позовом) було укладено Договір підряду № 15-1/2008 (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач (відповідач за зустрічним позовом) прийняв на себе зобов'язання в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами роботи по об'єкту: “Нафтопровід Броди-Держкордон. Капітальний ремонт 1-ої черги з заміною труби DN500 на ділянці км0-км17,6”, який розташований у Львівській області (надалі обєкт). Виконання робіт передбачає: будівництво щитової; монтаж електрообладнання та електроосвітлення щитової; монтажні роботи дизельної електростанції; улаштування електрохімзахисту нафтопроводу від корозії; улаштування зовнішніх електричних мереж; перевлаштування ПЛ-10кВ; монтаж блискавкозахисту; монтаж АСУТП лінійних споруд; монтаж пожежної сигналізації; улаштування під'їзду до лінійних споруд; виконання робіт по благоустрою та озелененню; тимчасове електропостачання; тимчасова автоматизація лінійних споруд.

Відповідно до п. 2 Договору терміном початку робіт вважається дата надання генпідрядником авансу підряднику. Термін закінчення робіт 25 червня 2009 року. Термін закінчення робіт продовжується на відповідну кількість днів затримки перерахування авансу.

Відповідно до п. 7 Договору, загальна договірна ціна є твердою і дорівнює 4052036,76 грн., в т.ч. ПДВ 675 339,46 грн. та визначається Протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього Договору. З цієї суми 1 214 743,16 грн. складає вартість обладнання, яке постачає підрядник.

Згідно з ч. 1 п. 12 Договору виконані роботи оформлюються шляхом підписання уповноваженими представниками сторін актів здачі-приймання виконаних робіт (етапів робіт) та № КБ-3, складених у 3-х примірниках, які готує підрядник і передає для підписана уповноваженому працівнику генпідрядника у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Частиною 2 цього ж пункту Договору підряду визначений обов'язок відповідача (позивача за зустрічним позовом) зі сплати проміжних платежів, а саме визначено, що проміжні платежі здійснюються на розрахунковий рахунок позивача (відповідача за зустрічним позовом) в межах 95 % форми № КБ-3 за поточний місяць протягом 10-ти календарних днів після підписання акту форми № КБ-3.

Відповідно до п. 14 Договору відповідач (позивач за зустрічним позовом) перед початком виконання робіт позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного Договору, здійснює оплату авансу в розмірі 20% від вартості будівельно-монтажних робіт по даному договору, який погашається за рахунок початкових етапів робіт.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) у відповідності до умов Договору свої зобовязання виконав, що підтверджується актами виконаних робіт за відповідні звітні місяці, в тому числі актами за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 на загальну суму 1508935,00 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками (копії в матеріалах справи).

Платіжними дорученнями № 717 від 16.03.2009 р. на суму 300000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата на виконання робіт згідно договору № 15/1/2008 від 01.12.2008р.», № 776 від 16.04.2009 р. на суму 350000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за виконання робіт згідно договору № 15/1/2008 від 01.12.2008р.», № 812 від 22.04.2009 р. на суму 43340,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за будиночок ПКУ-8 згідно рахунку 6 від 09.04.2009 р.», № 991 від 26.05.2009 р. на суму 100000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за виконання робіт згідно договору 15/1/2008 від 01.12.2008р.», а всього на суму 793340,40 грн., відповідач (позивач за зустрічним позовом) перерахував позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) кошти за виконані позивачем підрядні роботи.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 715594,60 грн. = 1508935,00 грн. (всього виконано робіт) 793340,40 грн. (сплачено відповідачем).

Частина 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини першої статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до п. 16 Договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) у відповідності до графіку постачання обладнання (Додаток № 2) виставляє відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) з пояснювальним листом рахунок на оплату конкретного обладнання. Після чого відповідач (позивач за зустрічним позовом) на протязі 5 календарних днів має перерахувати кошти позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) або аргументовано у письмовій формі відмовити у цьому.

Як підтверджують обидві сторони додаток № 2 до Договору, в якому повинен бути визначений графік постачання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) обладнання на обєкт, сторонами не підписувався та відсутній.

Згідно п. 30 Договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) бере на себе постачання устаткування, перелік якого наведений у Додатку № 3 до даного Договору.

Додаток № 1.2 до Договору, в якому визначений перелік обладнання, його кількість та ціна, що постачається позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) на обєкт, підписаний сторонами та є невідємною частиною Договору.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) перерахував позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) 562 416,00 грн. платіжним дорученням № 638 від 24.02.2009 р. з призначенням платежу: «оплата за ел.обладнання згідно листа 02-496 від 10.12.08р.». Зазначений лист наданий відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до письмових пояснень вих. № 50 від 25.03.2011 р. до відзиву на первісний позов та міститься в матеріалах справи а.с. 199 т. 1.

Платіжним дорученням № 1098 від 19.06.2009 р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) перерахував позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) 400000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно договору 15/1/2008 від 01.12.2008 р.».

Як зазначалось вище, відповідно до п. 16 Договору оплата за обладнання здійснюється на підставі рахунку позивача (відповідача за зустрічним позовом) з пояснювальним листом. Рахунку позивач (відповідача за зустрічним позовом), на підставі якого здійснював перерахування коштів в сумі 400000,00 грн. відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду не надано.

Згідно п. 2 Договору термін закінчення робіт 25.06.2009 р., а відповідно до п. 85 Договору час його дії з моменту його підписання сторонами та до повного виконання всіх умов, визначених цим Договором, але в будь-якому випадку до 31.12.2009 р. з можливим його продовженням.

Доказів продовження Договору до суду не надано, а відповідно до п. 87 Договору зміни і доповнення до Договору вносяться за згодою обох сторін з обовязковим викладенням письмового документу.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) не надав доказів належного виконання ним зобовязання щодо постачання обладнання. Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) надано акти приймання виконаних підрядних робіт та передачі відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) обладнання від 03.10.2011 р., які були направлені відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) супровідним листом вих. № 03-096 від 07.10.2011 р. Зазначені акти підписані тільки позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), відповідач (позивач за зустрічним позовом) відмовився приймати зазначене обладнання та роботи по його монтажу, оскільки позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) порушені стоки поставки обладнання, оскільки Договір діяв в будь-якому випадку до 31.12.2009 р. (пролонгації не було).

Згідно ч. 2 ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що виконання ним зобовязання щодо поставки обладнання та встановлення його на обєкти були не виконані з вини відповідача (позивача за зустрічним позовом), оскільки відповідно до п. 79 Договору у звязку із несплатою відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) понад чотирьох місяців виконаних підрядних робіт, позивач (відповідач за зустрічним позовом) має право призупинити виконання робіт.

Однак, із зазначеними доводами позивача (відповідача за зустрічним позовом) суд не погоджується, оскільки відповідно до п. 80 Договору, сторона, що прийняла рішення про призупинення робіт або розірвання Договору, повідомляє про це письмово іншу сторону не менше ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення і, якщо на протязі цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились, сторона, що проявила ініціативу, має право розірвати Договір.

Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не надано суду доказів письмового попередження відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призупинення позивачем (відвідачем за зустрічним позовом) виконання робіт.

Також суд не приймає, як доказ поставки та монтажу обладнання акт прийому-передачі змонтованого обладнання постачання КП «АСЕМ»за серпень 2009 року на суму 336190,80 грн., який підписаний третьою особою та позивачем (відповідачем за зустрічним позовом). Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) зазначений акт не підписаний, відбиток печатки відсутній.

Відповідно до п. 45 Договорів підряду від 12.06.2008 р., укладених між третьою особою замовником та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) генпідрядником прийняття робіт, виконаних субпідрядниками, здійснює генпідрядник (відповідач (позивач за зустрічним позовом)).

Третя особа (замовник) повідомила сторони своїм листом вих. № 07/5560 від 16.09.2011 р. про те, що акт прийому-передачі обладнання за серпень 2009 року не породжує будь-яких правових наслідків і жодним чином не підтверджує ні факт виконання субпідрядником КП «АСЕМ»своїх договірних зобовязань по Договору підряду № 15-1/2008 від 01.12.2008 р. перед генпідрядником (відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), ні факт належної прийомки третьою особою як замовником будь-якого обладнання.

Також, відповідно до п. 62 Договорів підряду від 12.06.2008 р., укладених між третьою особою замовником та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) генпідрядником, роботи, матеріали, конструкції, вироби та обладнання, повинні відповідати державним стандартам, ДБН, іншим нормативним документам, проектній документації та умовам договорів між товариствами. Обладнання повинно бути змонтоване і випробуване, для цього оформлюються акти про прийняття обладнання після випробування.

Як зазначають відповідач (позивач за зустрічним позовом) та третя особа («замовник») у свої письмових пояснення, позивач (відвідач за зустрічним позовом) не надав жодних технічних паспортів на обладнання від виробника, сертифікатів якості на обладнання та гарантійних документів. У судових засіданнях позивач (відвідач за зустрічним позовом) також не надав зазначених документів.

Тобто, позивачем не доведено належними та допустимим доказами у встановленому порядку факту поставки обладнання на суму 562416,00 грн. + 400000,00 грн. = 962416,00грн. перерахованих відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) за обладнання.

З посиланням на ч. 2 ст. 220 ГК України відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що оскільки Догові закінчив свою дію, у встановлений Договором термін позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) роботи виконані не були, то відповідач (позивач за зустрічним позовом) втратив інтерес до виконання, тому сплачені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) кошти в сумі 962416,00 грн. є збитками, які підлягають відшкодуванню позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Як зазначалось раніше позивач (відповідач за зустрічним позовом) не виконав своє зобовязання щодо поставки обладнання в межах дії Договору та не надав доказів, щодо поставки обладнання відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) на суму 962416,00 грн. Тому понесені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) витрати в сумі 962416,00грн. є збитками відповідача (позивача за зустрічним позовом), які повинні бути відшкодовані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).

Згідно ст. 601 ЦК України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України встановлені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, які у даній справі відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобовязання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) направляв позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) заяви вих. № 157 від 27.09.2011 р. про припинення зобовязання зарахуванням (копія з доказами направлення в матеріалах справи), вих. № 166 від 20.10.2011р. (копія з доказами направлення в матеріалах справи), вих. № 207 від 16.12.2011р.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) у листі вих. № 03-096 від 07.10.2011 р. зазначив, що вимогу про зарахування зустрічних вимог відхиляє з причин її помилковості та невідповідності вимогам законодавства. Однак, будь-яких доказів оспорювання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в судовому порядку не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення 715594,60 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи зарахована в рахунок вимог відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо стягнення 962416,00 грн. збитків.

Позовні вимоги відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо стягнення 246821,40 грн. збитків (різниця між 962416,00 грн. збитків 715594,60 грн. зарахованої суми) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) у первісному позові заявляв вимогу про стягнення 2183,41 грн. пені за період з 24.01.2011 р. по 05.02.2011 р., 79 605,89 грн. інфляційних та 31785,58 грн. 3% річних за період з 04.06.2009 р. по 24.01.2011 р.

Як зазначалось раніше, відповідно до ч. 2 п. 12 Договору визначений обов'язок відповідача (позивача за зустрічним позовом) зі сплати проміжних платежів, а саме визначено, що проміжні платежі здійснюються на розрахунковий рахунок позивача (відповідача за зустрічним позовом) в межах 95 % форми № КБ-3 за поточний місяць протягом 10-ти календарних днів після підписання акту форми № КБ-3.

Оскільки сторонами підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 р. червень 2009 р., а перші вимоги про зарахування зустрічних вимог відповідача (позивача за зустрічним позовом) датовані з вересня 2011 року, а вимога про повернення сплачених коштів вих. № 48 від 23.03.2011 р., то відповідач (позивач за зустрічним позовом) прострочив сплату за виконані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) підрядні роботи.

Оскільки до направлення вимог про зарахування зустрічних вимог у відповідача (позивача за зустрічним позовом) існувала заборгованість щодо оплати виконаних підрядних робіт в розмірі 715 594,60 грн., а відповідно до п. 72 Договору за безпідставну відмову від оплати платіжних документів або несвоєчасну оплату виконаних робіт, відповідач (позивач за зустрічним позовом) має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день затримки платежів, яка за розрахунком позивача становить 2 183,41 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими рядних робіт коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 2183,41 грн. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, нарахована позивачем за період, що не перевищує шестимісячного строку нарахування неустойки, а тому є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Однак, щодо розрахунку інфляційних втрат, наданому позивачем до позову, то господарський суд перевіривши його, вважає необхідне зазначити наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться “ланцюговим”методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 “Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).

Відтак, до платежів за виконані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) підрядні роботи, по яким прострочення оплати становило менше ніж календарний місяць індекс інфляції застосовуватись не може, так як дані для визначення індексу інфляції за певну кількість днів у місяці відсутні.

Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобовязання з оплати та суми проведених оплат, період нарахування інфляційних втрат, за який нараховується інфляція з урахуванням заявленого позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) періоду, вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат і дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 78 553,62 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 1 052,27грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Вказаний розрахунок 3% річних є арифметично вірним, а тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 31 785,58 грн. за період з 04.06.2009 р. по 24.01.2011 р. підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково: 2 183,41грн. пеня, 78 553,62 грн. інфляційні та 31785,58 грн. 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог по первісному позову.

Зустрічний позов підлягає задоволенню повністю: 246821,40 грн. збитків.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 60, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія»(08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Толстого, 1, код ЄДРПОУ 30082501) на користь Колективного підприємства “АСЕМ” (65003, м. Одеса, вул. Кутузова, 21, код ЄДРПОУ 22466727) 2 183 (дві тисячі сто вісімдесят три)грн. 41коп. пені, 78553 (сімдесят вісім тисяч пятсот пятдесят три)грн. 62коп. інфляційних, 31 785 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят пять)грн. 58коп. 3% річних, а також 1 125 (одна тисяча сто двадцять пять) грн. 23коп. державного мита та 32 (тридцять дві) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині первісного позову відмовити.

4.Зустрічний позов задовольнити повністю.

5.Стягнути з Колективного підприємства “АСЕМ” (65003, м. Одеса, вул. Кутузова, 21, код ЄДРПОУ 22466727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія»(08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Толстого, 1, код ЄДРПОУ 30082501) 246 821 (двісті сорок шість тисяч вісімсот двадцять одна)грн. 40коп. збитків, а також 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 21коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко