Рішення № 21274639, 20.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2012 р. Справа № 12/150-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»

до приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»

про стягнення заборгованості у розмірі 12634,29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 18.07.2011 року);

від відповідача: не зявився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»(далі позивач) до приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК» (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 12634,29 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 24 березня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №37-03-2009 СФК (далі договір купівлі-продажу), згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»зобовязувалось передати у власність відповідача насіння (далі товар), а відповідач зобовязувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Відповідач, поставлений товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»товар, оплатив з простроченням терміну оплати, передбаченим умовами договору купівлі-продажу.

28 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»та позивачем була укладена угода про заміну кредитора у зобовязанні №44-01/ТА (далі угода про заміну кредитора), згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»зобовязувалось відступити позивачу право вимоги виконання зобовязання до приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК», згідно з умовами договору купівлі-продажу.

Пунктом 2.1 угоди про заміну кредитора передбачено, що вартість зобовязання, що відступається за даною угодою, становить 12634,29 грн.

Відповідно до п. 2.2. угоди про заміну кредитора, товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО» повідомляє, а позивач погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору №37-03-2009 СФК купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 24 березня 2009 року, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 30% річних, 20% штрафу), котрі нараховані товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

31 січня 2011 року позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобовязанні, проте відповідач заборгованість перед позивачем не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 1022,60 грн. пені, три проценти річних у сумі 1496,49 грн. та штраф у розмірі 10115,02 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2011 року, справу призначено до розгляду 20.09.2011 року.

15 вересня 2011 року на адресу суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у звязку з тим, що рішення суду може вплинути на його права, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

20 вересня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі третя особа), у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 04.10.2011 року.

22 серпня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Фастівський р-н, с. Пришивальня, вул. Буйка, 28, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

03 жовтня 2011 року представник третьої особи направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке підлягало задоволенню судом.

Крім цього, зазначив, що третя особа угоду про заміну кредитора у зобовязанні не підписувала.

У звязку цим, ухвалою суду від 04.10.2011 року в справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, матеріали справи направлені до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Рівненській області.

26 грудня 2011 року матеріали справи були повернуті до господарського суду Київської області, у звязку з тим, що сторонами не було надано витребуваних експертом документів.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року третю особу було зобовязано надати експериментальні зразки підписів ОСОБА_2 (5-10 аркушів паперу формату А-4, по 15 підписів на аркуші, барвником чорного кольору), достовірно належні вільні зразки підписів ОСОБА_2 (5-10 близьких по термінах виконання що і досліджувані), експериментальні зразки печаток товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(5 аркушів паперу із сильним, середнім і слабким натиском при нанесенні відтисків), вільні зразки печаток товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(на 5-10 документах в період з жовтня 2010 року до лютого 2011 року) або письмові пояснення із зазначенням причин неподання вищезазначених документів та надано строк для виконання вимог ухвали суду до 16.01.2012 року.

Представник третьої особи вимог ухвали суду від 26.12.2011 року у встановлений строк не виконав, пояснень щодо причин неподання вищезазначених документів суду не надав.

Ухвалою суду від 16.01.2012 року провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 20.01.2012 року.

20 січня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

24 березня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(далі продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством «ШЛЯХОВИК»(далі відповідач) був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №37-03-2009 СФК (далі договір купівлі-продажу), згідно з умовами якого продавець зобовязувався передати у власність відповідача насіння (далі товар), а відповідач зобовязувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Продавець передав відповідачу товар на загальну суму 101152,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-СМ00068 від 13.04.2009 року, а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується довіреністю ЯПО№664872 від 09.04.2009 року, виданою відповідачем особі, уповноваженій на отримання цінностей у третьої особи.

Пунктом 5.3 договору купівлі-продажу передбачено, що оплата товару проводиться наступним чином:

-50% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 03 квітня 2009 року;

-50% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 15 вересня 2009 року.

Перша оплата товару у розмірі 50576,00 грн. була здійснена відповідачем 07 квітня 2009 року, що підтверджується банківською випискою від 08.04.2009 року, а друга оплата товару в сумі 50576,00 грн. була здійснена відповідачем 22 жовтня 2009 року, що підтверджується банківською випискою від 22.10.2009 року.

Так, відповідач оплатив товар з порушенням строку, встановленого умовами договору купівлі-продажу.

28 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»та позивачем була укладена угода про заміну кредитора у зобовязанні №44-01/ТА (далі угода про заміну кредитора), згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»зобовязувалось відступити позивачу право вимоги виконання зобовязання до приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК», згідно з умовами договору купівлі-продажу.

Пунктом 2.1 угоди про заміну кредитора передбачено, що вартість зобовязання, що відступається за даною угодою, становить 12634,29 грн.

Відповідно до п. 2.2. угоди про заміну кредитора, товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО» повідомляє, а позивач погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору №37-03-2009 СФК купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 24 березня 2009 року, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 30% річних, 20% штрафу), котрі нараховані товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Після того, як позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобовязанні, відповідач заборгованість перед позивачем не оплатив.

У заявку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 1022,60 грн. пені, три проценти річних у сумі 1496,49 грн. та штраф у розмірі 10115,02 грн.

03 жовтня 2011 року представник третьої особи направив на адресу суду письмові пояснення щодо обставин справи, стверджував, що третя особа угоду про заміну кредитора у зобовязанні не підписувала.

У звязку цим, ухвалою суду від 04.10.2011 року в справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, матеріали справи направлені до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Рівненській області.

У звязку з ненаданням третьою особою документів, необхідних для проведення експертного дослідження, матеріали справи були повернуті до господарського суду Київської області.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року третю особу було зобовязано надати експериментальні зразки підписів ОСОБА_2 (5-10 аркушів паперу формату А-4, по 15 підписів на аркуші, барвником чорного кольору), достовірно належні вільні зразки підписів ОСОБА_2 (5-10 близьких по термінах виконання що і досліджувані), експериментальні зразки печаток товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(5 аркушів паперу із сильним, середнім і слабким натиском при нанесенні відтисків), вільні зразки печаток товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(на 5-10 документах в період з жовтня 2010 року до лютого 2011 року) або письмові пояснення із зазначенням причин неподання вищезазначених документів та надано строк для виконання вимог ухвали суду до 16.01.2012 року.

Представник третьої особи вимог ухвали суду від 26.12.2011 року у встановлений строк не виконав, пояснень щодо причин неподання вищезазначених документів суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Так, представник третьої особи документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують твердження про непідписання третьою особою угоди про заміну кредитора, суду не надав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2 договору купівлі-продажу передбачено, що за прострочення виконання зобовязання відповідач зобовязаний сплатити на користь третьої особи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.4 договору купівлі-продажу, відповідач, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь третьої особи штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Згідно з п. 8.6 договору купівлі-продажу, сторони, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що відповідач у випадку прострочення оплати товару за користування коштами третьої особи сплачує на користь останнього 30% річних.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 16.09.2009 року до 21.10.2009 року, суму боргу у розмірі 50576,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. №468), складає 1022,60 грн., що підлягають стягненню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 10115,02 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10115,02 грн. є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в п. 8.6 договору купівлі-продажу сторони дійшли згоди щодо ставки трьох процентів річних у розмірі 30%, враховуючи прострочення платежу з 16.09.2009 року до 21.10.2009 року (36 днів), то три проценти річних від суми 50576,00 грн. становлять 1496,49 грн., що підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї господарські витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 61, 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 510, ч. 1 ст. 530, п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514, ч. 1 ст. 612, ч. ч. 1-3 ст. 549, ч. 1 ст. 627, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»до приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО», про стягнення заборгованості у розмірі 12634,29 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК»(Київська обл., Фастівський р-н, с. Пришивальня, вул. Буйка, 28, код 30786357) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»(м. Рівне, вул. Кавказька, 2, код 33408742) 1022,60 грн. (одну тисячу двадцять дві грн. 60 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 1496,49 грн. (одна тисяча чотириста девяносто шість грн. 49 коп.); 126,35 грн. (сто двадцять шість грн. 35 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 23.01.2012 року.