Рішення № 21274606, 17.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2012 р. Справа № 23/155-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу «Сакура», м. Київ

до 1) Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація», м. Київ

2) Публічного акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»в особі Бориспільського районного підрозділу, м. Бориспіль

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 13 жовтня 2011 року);

від відповідача 1: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 21 вересня 2011 року);

від відповідача 2: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив «Сакура»(далі позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація» (далі відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки, розташованої на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області загальною площею 34,058 га, кадастровий номер 3220882600:04:006:0015, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №711840 від 14 грудня 2006 року. В позовній заяві позивач зазначає, що на даній земельній ділянці вздовж її південної межі розміщено 5 залізобетонних стовпів, які самовільно встановлені Відкритим акціонерним товариством «Гідромеханізація». Отже, на розгляд суду передано вимогу щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованих споруд.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 27 жовтня 2011 року та призначено справу до розгляду на 15 листопада 2011 року.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»в особі Бориспільського районного підрозділу.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 29 листопада 2011 року представником позивача до суду подано заяву про уточнення позовних вимог.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Ухвалою суду від 20 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство А.Е.С. Київобленерго»в особі Бориспільського районного підрозділу залучено до участі у справі у якості іншого відповідача.

10 січня 2012 року через канцелярію суду надійшла заява відповідача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Хауз»до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, суд не вважає, що прийняте у справі рішення вплине на права та обовязки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Хауз».

У судовому засіданні 17 січня 2012 року представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог, заявлених до Публічного акціонерного товариства А.Е.С. Київобленерго»в особі Бориспільського районного підрозділу.

У судовому засіданні 17 січня 2012 року представником Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»подано заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

17 січня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Сакура»є власником земельної ділянки, розташованої на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області загальною площею 34,058 га., кадастровий номер 3220882600:04:006:0015, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №711840 від 14 грудня 2006 року (том 1, а.с. 14). Цільове призначення земельної ділянки для ведення колективного садівництва, та належить до категорії земель сільськогосподарського призначення.

15 серпня 2011 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства про що складено акт від 15 серпня 2011 року (том 1, а.с. 17).

Даною перевіркою встановлено, що на земельній ділянці загальною площею 34,058 га, кадастровий номер 3220882600:04:006:0015, вздовж її південної межі проходить повітряна лінія електропередач, розміщено 5 залізобетонних стовпів. Один стовп розташований на зазначеній земельній ділянці на відстані близько 0,30 м. від межі, інші чотири стовпи розташовані на відстані приблизно 11 м, 9 м, 8 м та 9 м. до межі земельної ділянки.

Судом встановлено, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт «Зовнішнє електропостачання»№26 від 12 червня 2007 року (том 1, а.с. 18) виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Відкритому акціонерному товариству «Гідромеханізація», відповідачем збудована повітряна лінія електропередач 35кВ відгалуження до підстанції «Чешка», яка частково проходить над земельною ділянкою позивача.

Частиною 1 ст. 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про електроенергетику»проектування та будівництво (нове будівництво, розширення, реконструкція і технічне переоснащення) об'єктів електроенергетики здійснюється на основі законодавства про будівництво.

Згідно ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій»(в чинній редакції на момент виконання робіт) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови.

Статтею 29 Закону України «Про планування та забудову територій»(в чинній редакції на момент виконання робіт) передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.

Статтею 375 Цивільного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують надання дозволу або згоди власника земельної ділянки на будівництво Відкритим акціонерним товариством «Гідромеханізація»повітряної лінії електропередач відгалуження до підстанції «Чешка».

Відповідно до пункту «б»ч. 1 ст. 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

Пунктом 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил охорони електричних мереж»від 4 березня 1997 року за №209 встановлено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань (для повітряних ліній напругою): 15 метрів - 35 кВ.

Оскільки, один залізобетонний стовп розташований на відстані близько 0,30 м. від межі, а інші чотири розташовані на відстані приблизно 11 м, 9 м, 8 м та 9 м. до межі земельної ділянки позивача, то охоронна зона повітряної лінії електропередач поширюється на земельну ділянку позивача.

Відповідно до пункту 8 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил охорони електричних мереж»від 4 березня 1997 року за №209 Забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали; розпалювати вогнища; саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок.

Відповідно до пункту 2.5.176 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 5 січня 2006 року за №3 «Про затвердження та введення в дію нової редакції глав 2.4, 2.5 правил улаштування електроустановок»відстані по горизонталі від крайніх невідхилених проводів ПЛ, які споруджуються, до меж земельних ділянок житлових і громадських будинків, до дитячих ігрових майданчиків, майданчиків для відпочинку та занять фізкультурою, господарських ділянок або до найближчих виступних частин житлових і громадських будинків за відсутності земельних ділянок з боку проходження ПЛ, а також до меж присадибних земельних ділянок індивідуальних будинків і колективних садових ділянок повинні бути не меншими від відстаней для охоронних зон ПЛ відповідних напруг.

Відповідно до пункту «е»ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Право власності позивача на земельну ділянку порушується та протиправно обмежується тим, що частина повітряної лінії електропередач розташована таким чином, що її охоронна зона поширюється на земельну ділянку позивача, без його погодження та відсутності договору між позивачем та відповідачем про встановлення земельного сервітуту.

Статтею 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, судом встановлено, що самовільне встановлення відповідачем пяти залізобетонних опор лінії електропередач потужністю 35 кВ, порушує право власності позивача на частину земельної ділянки, оскільки, охоронна зона лінії електропередач поширюється на частину земельної ділянки, що належить позивачу на праві власності.

Враховуючи, що позивач відмовився від позовних вимог до Публічного акціонерного товариства А.Е.С. Київобленерго»в особі Бориспільського районного підрозділу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Сакура» до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Гідромеханізація»(04655, м. Київ, проспект Московський, 32, код 01416398) усунути перешкоди Обслуговуючому кооперативу «Сакура»(04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код 34524950) в користуванні земельною ділянкою загальною площею 34,058 га, кадастровий номер 3220882600:04:006:0015, розташованою на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

3.Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Гідромеханізація»(04655, м. Київ, проспект Московський, 32, код 01416398) знести за його рахунок самочинно збудовану повітряну лінію електропередач потужністю 35 кВ., відгалуження до пст «Чешка», яка проходить вздовж земельної ділянки загальною площею 34,058 га, кадастровий номер 3220882600:04:006:0015, розташованій на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, що належить Обслуговуючому кооперативу «Сакура»(04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код 34524950), шляхом демонтажу пяти залізобетонних опор лінії електропередач, розташованих на відстані близько 0,30 м, від межі вказаної земельної ділянки та 11 м, 9 м, 8 м, 9 м до межі земельної ділянки.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»(04655, м. Київ, проспект Московський, 32, код 01416398) на користь Обслуговуючого кооперативу «Сакура»(04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код 34524950) судові витрати: 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Провадження у справі в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства А.Е.С. Київобленерго»в особі Бориспільського районного підрозділу припинити.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяД.Г. Заєць Дата підписання рішення 23 січня 2012 року