Рішення № 21257089, 22.12.2011, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4250/11

Головуючий по 1-й інстанції Зємцов В.В.

Суддя-доповідач: Буленко О. О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Буленка О.О.,

Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.,

При секретарі: Ачкасовій О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2011 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, Державної казначейської служби України, Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, Державної казначейської служби України, Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину, вказуючи на те, що протиправними діями державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_5., які виразилися в підробленні документів виконавчого провадження, йому було завдано матеріальну шкоду в розмірі 331079, 67 грн.

Крім того, позивачем було зазначено, що діями державного виконавця йому також було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 550000 грн. Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що діями державного виконавця було протиправно порушено його право власності, принижено честь, гідність, престиж та ділову репутацію. Також його моральні страждання виразилися у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, порушенням нормального психічного стану.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2011 року, замінено первісного відповідача належним відповідачем Головним управлінням Державного казначейства в Полтавській області, Державну казначейську службу України, Автозаводський відділ державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції переведено у статус третіх осіб.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, Автозаводський відділ державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в звязку з тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права

При цьому апелянтами було вказано, що місцевим судом не було враховано, що шкода заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, тобто, за рахунок держави.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Виходячи з положень п 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Так, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, Автозаводський відділ державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину, районний суд виходив з того, що як майнову так і матеріальну шкоду, завдану позивачеві, повинен відшкодовувати ОСОБА_5, як особа, яка визнана винною у скоєні злочину. З огляду на це, суд вважав, що позивачем не було доведено підстав відповідальності Головного управління державного казначейства України у Полтавській області.

Однак погодитись з таким висновком місцевого суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону..

Судова колегія вважає, що вказані висновки суду призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.3, п.4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами у справі, ОСОБА_5 працюючи на посаді старшого державного виконавця державної виконавчої служби в Автозаводському районі м. Кременчука , тобто будучи службовою особою, здійснюючи свої функції представника влади , обов'язки якого регламентовані Законом України « Про виконавче провадження» та посадовою інструкцією, у відповідності з якою на нього покладено організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі обов'язки, скоїв умисний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах:

Виконуючи дії щодо виконання виконавчого провадження про проведенню стягнення на майно, належне ОСОБА_2, державний виконавець ОСОБА_5,в порушення вимог ст. 16 Закону України « Про виконавче провадження», якою регламентовано обов'язковість присутності понятих при проведенні огляду, арешту майна, у відсутності понятих провів огляд об'єктів відчуження , а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 -

- будівлю м'ясопереробного цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Після оформлення акту опису та арешту майна, ОСОБА_5 маючи прямий умисел на службове підроблення, підробив підписи ОСОБА_6 та ОСОБА_7особисто розписавшись за них в даному акті. При проведенні опису та арешту майна, ОСОБА_5, діючи всупереч своїм службовим обов»язкам, описане та арештоване майно на відповідальне зберігання боржникові або іншим особам, які призначені, під розписку в Акті опису й арешту майна не передав.

В цей же день, в зв'язку з порушеннями в акті опису й арешту майна, що виразилось в подвійному описі земельних ділянок під житловим будинком та м'ясопереробним цехом, виконуючи розпорядження свого керівника згідно постанови від 13.10.2005 року про переоформлення акту опису й арешту майна, не виїжджаючи на місце знаходження об'єктів відчуження в смт. Градизьк, ОСОБА_5склав завідомо неправдиві документи :

- Акт опису й арешту майна АА № 312703 від 13.10.2005 року - будівлі м'ясопереробного цеху і земельної ділянки під нею площею 0. 15 га .в який вніс завідомо неправдиву інформацію про сконання дії , а саме 15.00-16.00 та про присутність понятих при проведенні виконавчої дії , а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- Акт опису й арешту майна АА № 312702 від 13.10.2005 року - житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки під ними площею 0, 23 га , в який вніс завідомо неправдиву інформацію про час виконання дії, а саме: 16.10-16.40 та про присутність понятих при проведенні виконавчої дії, а саме : ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Як вбачається з матеріалів справи, будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, при укладені договору іпотеки, сторонами оцінено в 93 969, 67 грн.

В свою чергу, відповідно до Звіту № 60/5/05 про оцінку майна/ вищевказаного житлового будинку/, наданого ПП ОСОБА_8, вартість даного майна складає 49800, 00 грн. / а.с. 113 139 Том1/ Вартість земельної ділянки площею 0,23 га під садибою згідно висновків експертизи від 28.10.2005 року оцінено в 10 744, 00 грн)

Даний житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою було продано на прилюдних торгах за 61144 грн. 00 коп. ( шістдесят одна тисяча сто сорок чотири) грн. / Том 1 а.с. 159-163/.

Відповідно до платіжних доручень, кошти від реалізації вищевказаного майна були переведені на рахунок № 29096319 в Полтавському ОФ АППБ « Аваль» МФО 331605, що належить ПОФ АППБ « Аваль», код 22550043 в розмірі 50000 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_2 та Банком АППБ « Аваль», кошти в сумі 5029, 60 грн. були перераховані до держбюджету як виконавчий збір за постановою ДВС Автозаводського р-ну від 16.01.2006 року / а.с. 165 Том 1/. Також, кошти в сумі 6114,4 виплачено Спеціалізованому державному підприємству « Укрспец'юст» за договором про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна / а.с. 150- 152 Том 1/ .

Крім того, державний виконавець ОСОБА_5, шляхом підроблення документів, описав та наклав арешт на будівлю м'ясопереробного цеху та земельної ділянки під ним площею 0, 15 га, що належить ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2, який сторонами під час укладання договору іпотеки оцінено в 206 416, 00 грн, вартість земельної ділянки площею 0, 15 га під ним згідно висновків експертизи від 27.12.2006 року оцінено в 20352,00 грн), був заборонений для користування власником повністю, а також незабезпечення зберігання об'єкту, що спричинило його пошкодження невідомими особами, які в ході судового слідства не встановлені, в повному обсязі та непридатність до виробництва.

В свою чергу, відповідно до висновку будівельно технічної експертизи № М 68-06, проведеної Бюро технічної експертизи, вартість будівлі м'ясопереробного цеху складає 86974 грн. / а.с. 176-184 Том 1/.

Згідно з нормами чинного цивільного законодавства відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи, якій такі збитки спричинені, а цивільно-правова відповідальність за них настає за наявності умов, що визначають зміст деліктного правовідношення, а саме: наявності шкоди, неправомірних дій та причинного зв'язку між ними.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про державну виконавчу службу”, шкода заподіяна державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванні в порядку, передбаченому законом.

Відповідачами в таких справах можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Безпосереднім боржником, який виступає від імені перелічених органів, є відповідний фінансовий орган держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад.

В свою чергу, після відшкодування завданої шкоди держава, АРК та територіальні громади мають право регресу до посадової чи службової особи, винної у цьому завданні шкоди.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року, встановлено, що Державна казначейська служба України є правонаступником прав та обов'язків Державного казначейства України - урядового органу державного управління, що діяв у системі Міністерства фінансів України. Відповідно до даного Положення, однією із функції Державного казначейства України є безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Головне управління Державного казначейства в Україні в Полтавській області є територіальним підрозділом Державної казначейської служби України, однією із функцій якого є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку.

Таким чином, судова колегія вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що діями державного виконавця ОСОБА_5., при виконанні ним виконавчого провадження, було завдано ОСОБА_2 матеріальну шкоду. В свою чергу, колегія судів приймає до уваги, що кошти від реалізації житлового будинку з господарськими будівлями було спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором, а тому на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути матеріальну шкоду в розмірі 86974 грн., тобто вартість м'ясопереробного цеху за адресою: АДРЕСА_2, який був зруйнований невідомими особами, внаслідок того, що державним виконавцем даний цех був арештований, але на відповідальне зберігання боржникові або іншим особам, його передано не було

В свою чергу, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 щодо стягнення на його користь моральної шкоди за наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2004 року між АППБ « Аваль» та приватним підприємцем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 011/09-01/1514 про надання кредиту у сумі 550 000 , 00 грн. зі строком дії до 27 жовтня 2005 року для придбання товарів та оплати поточних виробничих потреб.

В забезпечення даного кредитного договору були укладені договори іпотеки між банком та гр. ОСОБА_2- чоловіком ОСОБА_3, в якому останній в забезпечення кредитного договору заставив наступне нерухоме майно:

- за договором іпотеки № 011/09-01/1514 від 29.10.2004 року - житловий будинок з господарськими будівлями (житловий будинок з підвалом, літня кухня, сарай, підвал, огорожа) . що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

- за договором іпотеки № 011/09-01/1514/1 від 29.10.2004 року - будівля м'ясопереробного цеху (промислова будівля з адміністративними побутовими приміщеннями, склад-сарай-гараж з оглядовою ямою, склад кормовий, компресорна, льох, вбиральня, зливна яма, огорожа), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, банк звернувся до нотаріуса , який 05.10.2005 року вчинив виконавчий напис № 4213 про звернення стягнення на майно ОСОБА_2яке заставлено у відповідності до договорів іпотеки.

Листом від 07.10.2005 року банк направив виконавчий напис нотаріуса разом з пакетом документів до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ на примусове виконання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що спірні відносини щодо виконавчого провадження почались саме з невиконанням кредитних зобов'язань по кредитному договору дружиною позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, що в свою чергу, й стало підставою для відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на заставлене майно в примусовому порядку.

Також, позивачем не зазначено обставин, які свідчать про заподіяння йому моральної шкоди (факти розладу здоровя, переживань, страждань, факти неповаги до честі й гідності особи, неможливості реалізації своїх прав та законних інтересів тощо та не вказано на причинний звязок між протиправними діями відповідача та моральною шкодою, в звязку з чим колегія судів приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди.

З цих підстав колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2011 року з постановленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, Державної казначейської служби України, Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 86974 грн. В задоволені позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2011 року скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Державного Бюджету України шляхом зобовязання Державної казначейської служби України списання з єдиного казначейського рахунку суми коштів у розмірі 86974 грн., заподіяної йому злочином.

В задоволені інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О. О. Буленко

Судді:

Копія