Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 437/316/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2012 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гречко Ю.В.
при секретарі Борисовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25 червня 2011 року приблизно о 16-10 годин відповідач ОСОБА_2, керуючи мотоциклом «Іж Планета 56», державний номер: НОМЕР_1, їхав по автодорозі зі сторони м.Синельникове в напрямку с.Георгіївка, та рухаючись на відстані 200 метрів від знаку показника «м.Синельникове», грубо порушивши Правила дорожнього руху України, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки і при виникненні небезпеки для руху позивача як пішохода, який йшов у зустрічному напрямку, заходів до зменшення швидкості руху не прийняв і допустив наїзд на позивача. В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді ушибленої рани бороди зліва, закритих переломів лівої великоберцової і лівої малоберцової кістки, які згідно висновку СМЕ відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2011 року відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі п. «е» ст.1 Заклну України «Про амністію» від 08 липня 2011 року. Внаслідок отриманих тілесних тілесних ушкоджень позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Синельниківській ЦРЛ у відділенні травматології з 25 червня 2011 року по 18 липня 2011 року з діагнозом: закритий перелом мищелков лівої бальшеберцевої кістки зі зміщенням уламків, перелом шийки малоберцевої кістки зі зміщенням, велика гематома нижньої тритини лівого стегна, лівої голені, множинні ішемічні волдирі лівої голені, забиття лівого плеча, голови. Також позивач повторно знаходився на лікуванні у відділенні травматології з 23 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року з діагнозом: зростаючийся перелом мищелков большеберцевої кістки лівої голені після МОС суппураж спиц. Під час лікування позивач поніс затрати на придбання медикаментів на загальну суму 1758,51 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням відшкодувати завдану йому шкоду, але на даний час вона не відшкодована. Вважає, що діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що він переніс стресовий стан в момент ДТП та в подальшому, коли почав усвідомлювати, що його здоровю завдана шкода, а життю загрожувала небезпека; у фізичному болю та стражданнях, які позивач тривалий час відчував і відчуває по сьогоднішній день, оскільки змушений ходити на милицях; в істотних змінах колишніх життєвих умов, оскільки до дорожньо-транспортної пригоди він був працездатним і мав можливість працювати та заробляти на життя, а на даний час він змушений жити разом з матірю на її невелику заробітну плату; у тому, що після дорожньо-транспортної пригоди позивач почав втрачати зір; в нервуваннях через те, що відповідач не вжив жодних заходів для відшкодування шкоди у добровільному порядку. Просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану злочином в розмірі 1758,51 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.
У відкритому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити. Також зазначив, що після дорожньо-транспортної пригоди він переніс операцію і в подальшому переніс другу операцію по видаленню спиц. На даний час йому ще важко рухатися і він ходить на милицях. 22 серпня 2011 року з ним сталася ще одна дорожньо-транспортна пригода, але він практично не постраждав. Надані суду квитанції про придбані медикаменти після 22 серпня 2011 року стосуються саме другої дорожньо-транспортної пригоди чи тієї, що сталася з вини відповідача, йому невідомо. Одразу після того, як сталася дорожньо-транспортна пригоди з вини відповідача, останній надав його матері грошові кошти в розмірі 300,00 грн. та мобільний телефон вартістю 300,00 грн. Вказані суми не увійшли до загального розміру матеріальної шкоди тому що насправді на лікування позивачем була витрачена більша сума, але квитанцій про це він не брав. Розмір моральної шкоди в 20000,00 грн. він оцінює у звязку з завданими йому фізичними та душевними стражданнями, а також з метою матеріально допомогти своїй матері.
Відповідач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і підтримав пояснення свого представника.
Представник відповідача ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і просить суд врахувати, що відповідач частково завдану позивачу матеріальну шкоду в розмірі 600,00 грн. відшкодував, про що зазначив сам позивач. Надані позивачем квитанції про придбані медикаменти, придбані після 22 серпня 2011 року, просить як докази матеріальної шкоди не сприймати, оскільки 22 серпня 2011 року з позивачем сталася друга дорожньо-транспортна пригоди і самому позивачу невідомо у звязку з якими саме подіями були придбані медикаменти в цей період. Розмір моральної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача, вважає занадто великим, оскільки відповідач завдав позивачу тілесні ушкодження не навмисно, доказів погіршення зору позивача саме у звязку з ДТП не доведено.
Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України втрок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2011 року вбачається, що вина відповідача у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, була встановлена, відповідач свою вину визнав у повному обсязі.
Отже, вина відповідача в порушенні Правил дорожнього руху України і у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди доведена і у судовому засіданні не заперечувалася.
У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір завданої позивачу матеріальної шкоди, яка полягає у понесенні витрат на його лікування, підтверджується наданими суду фіскальними чеками на придбання медикаментів для лікування, виписками з історії хвороби позивача, довідкою Синельниківської ЦРЛ.
Загальний розмір понесених позивачем затрат на лікування згідно наданих ним чеків складає 1758,51 грн. У судовому засіданні позивач зазначив, що часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди на суму 600,00 грн. йому було здійснено, у звязку з чим розмір матеріальної шкоди на вказану суму повинен бути зменшений.
Посилання позивача на понесення ним більшої суми витрат на ліки, яка документально не підтверджена, взяті судом до уваги бути не можуть, оскільки згідно ч.1 ст.60 ЦПК України позивач повинен довести суду обставини, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги, чого з приводу цих обставин зроблено не було і рішення суду не може грунтуватися лише на припущеннях.
Також позивач у судовому засіданні зазначив, що придбані ліки після 22 серпня 2011 року були використані на лікування, але чи повязано це лікуванням з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 25 червня 2011 року, чи з пригодою 22 серпня 2011 року йому не відомо, у звязку з чим надані позивачем чеки на придбані медикаменти після 22 серпня 2011 року на суму 579, 91 грн. як докази понесених позивачем витрат на лікування з вини відповідача не можуть бути прийняті до уваги.
У звязку з вищевикладеним, суд знаходить, що розмір завданої і невідшкодованої позивачу шкоди з вини відповідача на даний час складає 578,60 грн.
Що стосується моральної шкоди, то суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.
Так, у відповідності до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Судом встановлено, що внаслідок скоєння відповідачем злочину позивачу були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді ушибленої рани бороди зліва, закритих переломів лівої великоберцової і лівої малоберцової кістки, внаслідок чого він переніс операцію і в подальшому переніс ще одну операцію по видаленню спиц з місця перелому, що доводиться довідкою Синельниківської ЦРЛ.
Отже, діями відповідача позивачу були завдані фізичний біль та страждання у звязку з ушкодженням його здоровя.
Також позивачу завдані душевні страждання, повязані з протиправною поведінкою щодо нього, що викликані стресом в момент дорожньо-транспортної пригоди та душевними стражданнями в подальшому, повязані з лікуванням.
Одночасно з цим, при визначенні розміру завданої позивачці моральної шкоди суд враховує вимоги ч.3 ст.23 ЦК України, де зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що позивачу шкода була завдана відповідачем з необережності, отримані позивачем тілесні ушкодження не є тяжкими, відповідач частково завдану позивачу матеріальну шкоду відшкодував.
Факт погіршення у позивача зору саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 червня 2011 року, свого підтвердження в суді не знайшов, оскільки відповідної експертизи для визначення причинного звязку між цими подіями суду не надано.
У звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди 20000,00 грн. не буде відповідати вимогам розумності і справедливості і вважає за необхідне визначити розмір завданої позивачу моральної шкоди 10000,00 грн.
Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою частково.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь держави у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.23, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177, ч.2 ст.1187 ЦК України, ст.ст.10, ч.1 ст.60, ч.ч.1, 4 ст.61, ст.ст.88, 209, 212 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області Синельниківського району с.Веселе, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Дніпропетровської області м.Синельникове, матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 578 (пятсот сімдесят вісім) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області Синельниківського району с.Веселе, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Дніпропетровської області м.Синельникове, моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області Синельниківського району с.Веселе, на користь держави в особі Управління Державного казначейства України у м.Синельникове Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 23929833, р/р: 31213206700034, Банк: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО: 805012, КБКД: 22030001, судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп.
На рішення протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя: Ю. В. Гречко
Судове рішення № 21246023, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.01.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 437/316/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: