Вирок № 21244366, 20.12.2011, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.12.2011 Справа № 1-845/11 В И Р О К Іменем України

20 грудня 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Дудка А.С.

за участю прокурорів Кінашевського І.О., Ольшанської Н.Д.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

підсудного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнісейськ Красноярського краю РФ, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працює, в силу статті 89 КК України не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

5 вересня 2011 року, приблизно о 12 год., підсудний ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в квартирі АДРЕСА_2 з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_2 і виразилось в заподіянні їй синця шкіри правої нижньої кінцівки, яке згідно висновку судово-медичного експерта № 1949 від 19 жовтня 2011 року кваліфікується як легке тілесне ушкодження, шляхом ривка, відкрито заволодів золотим ланцюжком та ладанкою, спричинивши останній матеріального збитку на загальну суму 2037,60 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд, заклавши його в ломбард, а виручені від цього кошти витратив на власні потреби.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, заперечивши при цьому факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень та підтвердивши обставини відкритого заволодіння її майном. Наголосив, що поштовхом до заволодіння чужим майном потерпілої явилась її неадекватна поведінка, яка проявилась в образливому ставленні останньої до його знайомої та непристойних пропозиціях з її боку до нього, які він в силу моральних спонукань не міг прийняти, а тому вчинив заволодіння її золотим ланцюжком та ладанкою, зірвавши їх з шиї потерпілої. Мав намір їх повернути, але не зробив цього, так к викрадене заклав в ломбард, а виручені від цього кошти потратив на власні потреби. Він визнав заявлений ломбардом по справі цивільний позов.

Суд критично оцінює показання підсудного в частині заперечення ним своєї причетності до застосування насильства щодо потерпілої під час заволодіння її майном, розцінюючи це як спосіб захисту від предявленого обвинувачення.

При цьому суд виходить з того, що в ході судового розгляду справи встановлено, що між підсудним і потерпілою до моменту заволодіння ним чужим майном останньої не існувало конфліктних стосунків, які б давали підстави останній обмовити його у вчиненні злочину. Крім того, суд враховує, що показання потерпілої про застосування підсудним насильства щодо неї, яке не є небезпечним для її життя та здоровя, не впливає на кваліфікацію його діянь, а тому і з цих підстав у неї відсутні мотиви для обмови його у нанесенні ним ударів та спричиненні легких тілесних ушкоджень.

В ході досудового слідства потерпілій повністю відшкодовано завдані збитки шляхом повернення вкраденого у неї підсудним майна і вона не має ніяких матеріальних претензій до останнього, що також свідчить про відсутність підстав для обмови нею підсудного у заподіянні тілесних ушкоджень.

Сам підсудний не заперечує факту відкритого заволодіння ним чужим майном потерпілої шляхом зривання золотих прикрас з її шиї, тобто застосування щодо неї насильства, яке не є небезпечним для її життя та здоровя, тобто визнає факт вчинення злочину саме ним.

З цих підстав суд приходить до висновку, що саме підсудним в процесі відкритого заволодіння майном потерпілої було застосовано насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя останньої, та саме ним було спричинено виявлені у неї в ході досудового слідства тілесні ушкодження.

Тому суд приймає до уваги показання підсудного в тій частині, в якій вони стосуються факту відкритого заволодіння майном потерпілої, оскільки вони в повній мірі узгоджуються з іншими доказами по справі.

Визнаючи його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною, суд виходить з наявності інших зібраних по справі та перевірних в ході її судового розгляду доказів.

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила в суді факт заволодіння підсудним її золотими прикрасами за вказаних вище обставин та заподіяння їй збитку у вказаній сумі. Оскільки викрадене майно їм повернуто, то претензій матеріального характеру вона не має і цивільний позов по справі не заявляє. При цьому вона наголосила, що того дня підсудний з її згоди зайшов до неї в квартиру та вони спільно з ним розпивали спиртні напої. В процесі їх вживанні між ними виникла суперечка, в ході якої підсудний наніс їй удар кулаком в область голови, а після того як вона впала, декілька ударів ногою по тулубу, спричинивши їй ті тілесні ушкодження, які були виявлені у неї при проведенні судово-медичної експертизи. Після цього він, застосовуючи насильство, зірвав з її шиї золотий ланцюжок з ладанкою та пішов з квартири. Не маючи наміру притягувати його до кримінальної відповідальності, вона протягом певного часу намагалась умовити його повернути вкрадене, однак він цього не зробив. Тоді вона звернулась з заявою в органи внутрішніх справ, де була порушена кримінальна справа, під час розслідування якої викрадене майно їй було повернуто, в звязку з чим вона і не має претензій матеріального характеру до підсудного, однак наполягає на його суворому покаранні, оскільки вони проявив зухвальство при її пограбуванні та не розкаявся у вчиненому.

Суд приймає до уваги її показання як правдиві, оскільки вони протягом усього часу розгляду справи є логічно послідовними та в повній мірі узгоджуються з іншими доказами по справі і їм не суперечать.

Із показань свідка ОСОБА_5, які були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України (а. с. 59-60), слідує, що потерпіла зразу ж після її пограбування підсудним розповідала їй про це та наголошувала, що той її під час заволодіння майном побив.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1949 від 19 жовтня 2011 року (а. с. 26-29) у потерпілої виявлено тілесне ушкодження - синець шкіри правої нижньої кінцівки, яке утворилось від дії тупого(их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, або при ударі об такий, можливо в строк та за обставин, вказаних нею і кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Відповідно до протоколу огляду від 12 вересня 2011 року (а. с. 7) підсудним було видано два договори з ТП «Ломбард-Скарбниця», куди ним було закладено викрадене майно потерпілої та отримані за це кошти.

В ході досудового слідства у приміщенні Полтавського відділення Повного товариства «Ломбард-Скарбниця», що по вул. Фрунзе, 35 в м. Полтаві, було вилучено ланцюжок та хрест з металу жовтого кольору, які були здані туди підсудним, доказом чого суд приймає до уваги протокол виїмки від 15 вересня 2011 року, який був досліджений в суді (а. с. 20).

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 393 від 18 жовтня 2011 року (а. с. 42-48) вартість ланцюжка з урахуванням даних про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті на момент проведення експертного дослідження може складати 1272,60 грн. Залишкова вартість з урахуванням зносу підвіски у вигляді хрестика на момент проведення експертного дослідження може складати 765,00 грн.

Винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також іншими доказами по справі, які були досліджені в суді та які суд приймає до уваги як такі.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку, що вони зібрані у визначеному законом порядку, а тому є допустимими та такими, що в повній мірі доводять вину підсудного в умисному відкритому заволодінні майном потерпілої ОСОБА_2

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої.

Обставин, які помякшують покарання підсудного, суд не знаходить.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного спяніння.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує, що вчинений підсудним злочин відповідно до ч. 4 ст. 12 КК відноситься до тяжких.

Визначаючи вид і розмір покарання підсудному, суд враховує конкретні обставини справи, характеристику його особи, поведінку підсудного під час вчинення злочину і після цього, часткове визнання ним вини в ході судового розгляду справи, відсутність обставин що помякшують покарання та наявність тих, які його обтяжують. При призначенні покарання суд враховує також, що підсудний раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних, в тому числі аналогічних злочинів, хоча судимість за них погашена у визначеному законом порядку. Виходячи з цього суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

По справі ПТ «Ломбард-Скарбниця»заявлений цивільний позов про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 2088,38 грн.

Вирішуючи цивільний позов, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23 та 1166 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»(далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

В добровільному порядку підсудним відшкодовано 300 грн. (а. с. 91), в звязку з чим суд виключає цю суму з заявленої в позовній заяві.

Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільний позов ПТ «Ломбард-Скарбниця»про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1788,38 грн., виключаючи суму добровільно відшкодовану ним.

Судові витрати за проведення за проведення судової товарознавчої експертизи по справі становлять 562,80 грн. і підлягають стягнення з підсудного (а. с. 41-48).

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Строк відбування покарання рахувати з 20 грудня 2011 року.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили змінити на взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.

Задовольнити заявлений ПТ «Ломбард-Скарбниця»цивільний позов і стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь позивача 1788,38 грн. завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 судові витрати в сумі 562,80 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Речовий доказ ланцюжок і ладанку, який переданий на зберігання потерпілій, - повернути їй же, а два договори, які приєднані до матеріалів справи, - зберігати при ній (а. с. 50-53).

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя А.Г.Савченко