Вирок № 21244348, 21.11.2011, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.11.2011 Справа № 1-811/11 В И Р О К Іменем України 21 листопада 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Дудка А.С.

за участю прокурора Авраменка М.І.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

підсудного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працює, судимого

27 березня 1996 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 140 КК України (далі - КК) 1960 року на 3 роки позбавлення волі, звільненого 11 липня 1998 року по відбуттю строку покарання;

29 червня 1999 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 140 КК 1960 року на 3 роки позбавлення волі, звільненого 15 квітня 2002 року по відбуттю строку покарання;

8 лютого 2006 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК на 1 рік позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК з іспитовим строком на 1 рік;

2 червня 2008 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 2 грудня 2009 року по відбуттю строку покарання

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Е п і з о д 1. 25 липня 2011 року, приблизно о 08 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_5 шляхом вільного доступу з подвіря будинку АДРЕСА_2 умисно, повторно, таємно викрав радіатор чавунний опалювальний вартістю 262 грн. та пять змішувачів загальною вартістю 282,05 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2, якій вони належать, майнової шкоди на загальну суму 544,25 грн., але свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, в звязку з тим, що був викритий очевидцем скоєння злочину ОСОБА_6

Е п і з о д 2. В період часу з 18 год. 23 квітня до 16 год. 24 квітня 2011 року, він же, шляхом вільного доступу з будинку АДРЕСА_3 який належить потерпілому ОСОБА_4., повторно, таємно викрав гроші в сумі 2500 грн., пару золотих сережок у вигляді прямокутника з камінцями цирконію білого кольору вагою 2,5 г вартістю1500 грн., дві жіночі каблучки - одна фігурної форми з камінцями вагою 2,5 г вартістю 1500 грн., друга звичайна вагою 6 г вартістю 2500 грн. та одну чоловічу каблучку вагою 3 г вартістю 1000 грн., завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 9000 грн.

Е п і з о д 3. 30 серпня 2011 року, приблизно о 04 год., він же, повторно, шляхом вільного доступу, з будинку АДРЕСА_4 який належить потерпілій ОСОБА_3, таємно викрав гроші в сумі 1000 грн., жіночий годинник вартістю 100 грн., мобільний телефон марки «Sony Ericson К 700 i»вартістю 385 грн., електропилку «Komate Electric Chain saw M1L-КW04-405А»та електричну кутову шліфувальну машину «DWT WS-180 Т»вартістю 952,50 грн., завдавши останній майнової шкоди на загальну суму 2437,50 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник і розпорядився ним на власний розсуд.

Е п і з о д 4. 31 серпня 2011 року, приблизно о 16 год., він же, шляхом вільного доступу з будинку АДРЕСА_5 який належить потерпілому ОСОБА_7, повторно, таємно викрав мідний теплообмінник вагою 4 кг 500 г вартістю 225 грн., чим завдав останньому майнової шкоди на вказану суму.

Е п і з о д 5. 31 серпня 2011 року, приблизно о 20 год., він же, шляхом вільного доступу з гаражу, який знаходиться на подвірї будинку АДРЕСА_6 та належить потерпілій ОСОБА_8, повторно, таємно викрав кабель довжиною 10 м, вагою 1 кг вартістю 50 грн. та два куски чотирижильного кабелю довжиною 30 м вартістю 400 грн., чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 450 грн.

Допитаний в суді по справі підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів і заявлений по справі цивільний позов та відмовився давати показання в силу статті 63 Конституції України.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 в суді, ОСОБА_8 та ОСОБА_7., чиї показання були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України (том 1 а. с. 90, 97), підтвердили факти скоєння злочинів щодо них підсудним за обставин, викладених вище та заподіяння їм збитків, зазначених в обвинувальному висновку. При цьому потерпілий ОСОБА_4. заявив цивільний позов про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 9000 грн. та наполягав на його задоволенні. Інші потерпілі претензій матеріального характеру до підсудного не заявляють.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм розяснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_5 по епізоду № 1 як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, який не довів до кінця по причинах, що не залежали від його волі, оскільки був викритий у вчиненні злочину його очевидцем, тобто за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, по інших епізодах злочинної діяльності суд кваліфікує дії підсудного як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України..

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає зявлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує, що вчинені підсудним злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних, в тому числі і аналогічних злочинів, має непогашену судимість за попередніми вироками, визнав свою вину у вчиненні злочинів і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що помякшують і відсутність тих, які обтяжують покарання, і вважає за можливе не застосовувати щодо нього найбільш суворе покарання із визначених ч. 2 ст. 185 КК України, а обмежитись засудженням його до арешту, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

По справі потерпілим ОСОБА_4. заявлений цивільний позов про відшкодування завданої йому злочином матеріальної шкоди на суму 9000 грн. Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23 та 1166 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»(далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

В добровільному порядку підсудним збитки не відшкодовувались .

Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди повністю на заявлену ним суму, оскільки потерпілим надані докази заподіяння йому матеріальної шкоди.

Судові витрати за проведення судових експертиз по справі становлять 994,49 грн. і підлягають стягненню з підсудного (том 1 а. с. 46-51, 126-133, 182-188).

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України і засудити його:

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на три місяці арешту;

за ч. 2 ст. 185 КК України на шість місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді шести місяців арешту.

Строк відбування покарання рахувати з 2 вересня 2011 року, зарахувавши в нього час перебування засудженого під вартою в звязку з обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді під варту по цій справі (том 1 а. с. 23-24, 27).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту залишити без змін.

Задовольнити заявлений по справі цивільний позов і стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_4 девять тисяч гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 994,49 грн., перерахувавши їх одержувачам: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019 в сумі 450,24 грн. та ТОВ «Регіональна оціночна компанія «ПОЛТАВАЕКСПЕРТ»р/р 26002300586067, МФО 331401 ПРУ КБ «Приватбанк»м. Полтави ЗКПО 25170217 в сумі 544,25 грн.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілим (том 1 а. с. 220), - повернути їм же.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя А.Г.Савченко