Вирок № 21244349, 23.11.2011, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.11.2011 Справа № 1-677/11 В И Р О К Іменем України 23 листопада 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Дудка А.С.

за участю прокурора Ольшанської Н.Д.

потерпілої ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працює, в силу статті 89 КК України не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

14 березня 2011 року, приблизно о 10 год., підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні офісу оператора мобільного звязку «МТS», що по вул. Фрунзе, 66 в м. Полтаві, діючи умисно, шляхом використання ключа від вхідних дверей кабінету ОСОБА_1, проник туди, звідки таємно викрав шкіряний гаманець зеленого кольору вартістю 84, грн., в якому знаходилися гроші в сумі 500 гривень та 450 Євро, що по курсу Національного банку України становить 4949,50 грн., частини золотого ланцюжка загальною вагою 5 г вартістю 1400 грн., та інше майно, яке належить потерпілій, спричинивши їй при цьому матеріального збитку на загальну суму 11329,30 грн. викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в суді по справі підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину і заявлений по справі цивільний позов, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Викладаючи обставини скоєння злочину, він зазначив, що у вказаний день і час він зайшов в приміщення офісу, де було багато людей. Побачив, що в замку дверей кабінету потерпілої був вставлений ключ. Вирішив проникнути туди і вчинити крадіжку речей, які можуть там знаходитись. Відчинивши двері, він зайшов в кабінет, де з сумки потерпілої, яка лежала на кріслі, викрав гроші та інше майно, зазначене вище, яке в ній знаходилось. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Потерпіла ОСОБА_1, в суді, підтвердила факт скоєння злочину щодо неї підсудним за обставин, викладених вище та заподіяння їй збитків, зазначених в обвинувальному висновку. Підтвердила, що дійсно, вийшовши тоді з кабінету, вона залишила ключ в замку дверей, а коли повернулася в кабінет, то виявила крадіжку речей з її сумки, яка лежала на кріслі. Всього в неї було викрадено грошей і речей на суму 11329,30 грн., частину з яких їй повернуто в ході досудового слідства по справі. На іншу суму їй заподіяно збитки, в звязку з чим вона заявила цивільний позов про їх відшкодування на суму 7329 грн. та просить його задовольнити.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм розяснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в приміщення, тобто за ч. 3 ст. 185 КК України..

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає зявлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує, що вчинений підсудним злочин відносяться до тяжких.

Суд також враховує особу підсудного, який раніше засуджувався за вчинення умисного аналогічного злочину, хоча судимість за це погашена у визначеному законом порядку, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи як такої, що являється алкозалежною, в звязку з чим перебуває на обліку у лікаря-нарколога, наявність обставин, що помякшують і відсутність тих, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

По справі потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування завданої їй злочином матеріальної шкоди на суму 7329 грн. Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23 та 1166 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»(далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

В добровільному порядку підсудним були частково відшкодовані збитки шляхом повернення вкраденого і ця сума не включена потерпілою до позовної заяви.

Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди повністю на заявлену нею суму, оскільки потерпілою надані докази заподіяння їй матеріальної шкоди.

Судові витрати за проведення судових експертиз по справі становлять 675,36 грн. і підлягають стягненню з підсудного (а. с. 26-31, 50-55, 63-70).

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і засудити його на три роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 23 листопада 2011 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту залишити без змін.

Задовольнити заявлений по справі цивільний позов і стягнути з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_1 7329 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 675,36 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілій (а. с. 40-41, 57-58), - повернути їй же, а ті, які приєднані до матеріалів справи (а. с. 72), - зберігати при ній.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя А.Г.Савченко