Рішення № 21212908, 26.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" січня 2012 р.Справа № 6/5007/59/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача -1: не з'явився;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача ОСОБА_1 - довіреність №285 від 24.01.12р.;

від військового прокурора: Барілов Д.В. - старший помічник військового прокурора

Житомирського гарнізону (сл. посвідчення №812).

Розгляд справу за позовом Військового прокурору Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі

1) Міністерства екології та природних ресурсів України (м.Київ)

2) Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир)

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (м. Житомир)

про стягнення 34286,02 грн.

Військовий прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області 34286,02грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 28.07.11р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення Житомирським окружним адміністративним судом справи №0670/5025/11 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир до Державної екологічної інспекції Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування акту від 17.02.11р. та припису від 24.02.11.р №101/5.

29.12.11р. на адресу суду надійшло клопотання військового прокурора Житомирського гарнізону про поновлення провадження у справі №6/5007/59/11 у зв'язку з набранням законної сили постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.11р. по справі №0670/5025/11 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира до Державної екологічної інспекції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування акту від 17.02.11р. та припису від 24.02.11.р №101/5.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2012р. провадження у справі було поновлено, засідання суду призначено на 26.01.2012р.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позов мотивовано тим, що проведеною перевіркою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства КЕВ м. Житомира виявлено факти складування промислових та побутових відходів у несанкціонованих місцях на відкритих земельних ділянках, чим допущено засмічення двох земельних ділянок за адресою м.Житомир, пров.Іподромний,3.

Позивачі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, відзиву на позовну заяву не надав, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Житомирській області проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території гаража та столярно-меблевої майстерні КЕВ м.Житомир, за результатами якої складено акт від 17.02.2011р. (а.с.20-27).

В ході перевірки на території столярно-меблевої майстерні виявлено порушення правил складування та зберігання відходів, що призвело до засмічення 2 (двох) відкритих земельних ділянок, а саме:

1) порушення правил складування та зберігання решток від порубки дерев, твердих побутових відходів, відходів зіпсованої пластикової тари та синтетичної плівки, відпрацьованих автомобільних шин на відкритій земельній ділянці розміром 3,0*4,3 м з товщиною шару відходів 0,55 м, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 12,9кв.м;

2) порушення правил складування та зберігання решток від порубки дерев та поліетиленовими мішками, наповненими попелом, на відкритій земельній ділянці розміром 2м*2м з товщою шару відходів 0,4м, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 4кв.м.

За результатами перевірки складено акт обстеження засміченої земельної ділянки від 17.02.2011р.

Такими діями відповідач допустив порушення вимог ст.ст.17,33,34,35-1 Закону України "Про відходи", якими встановлені обов'язки суб'єкта господарювання у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними відходами та вимоги щодо поводження з побутовими відходами, ст.ст.35,46 Закону України "Про охорону земель", ст.96 Земельного кодексу України та ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"

Розрахунок шкоди здійснено згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року №149.

Згідно з проведеними розрахунками розмір шкоди, заподіяний внаслідок засмічення земельної ділянки КЕВ міста Житомир, становить 34286,02грн.

Як стверджується матеріалами справи, в добровільному порядку зазначену вище суму завданої відповідачем шкоди не відшкодовано, претензія №1094/5 від 18.04.2011р. про відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної державі в сумі 34286,02грн., залишена без відповіді та реагування (а.с.35).

На підставі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині та відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги доведені актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.02.2011р., актом обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства гаража та СММ КЕВ м.Житомир) від 17.02.2011р., розрахунком шкоди. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.11р. по справі №0670/5025/11 відмовлено з задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира до Державної екологічної інспекції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування акту від 17.02.11р. та припису від 24.02.11.р №101/5.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення шкоди, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у складі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, м. Житомир, вул.Адмірала Щасного, 20, код 08492505)

- на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області (10014, м.Житомир, вул.Черняхівського, 12а, код 34973282) - 34286,02грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, м. Житомир, вул.Адмірала Щасного, 20, код 08492505)

- в доход Державного бюджету 342,86грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 30 січня 2012 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3 - позивачам (рек.з повід.)

<Текст >