Рішення № 21212890, 24.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" січня 2012 р. Справа № 5/5007/73/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Ляхевич А.А.

при секретарі Нагорній М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.01.2011 р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Дочірнього підприємства "Корецького цукрового заводу" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (м.Житомир)

про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в сумі 8106277,80 грн.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Корецький цукровий завод" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (м.Житомир) про звернення стягнення на заставлене майно. В позовній заяві, позивач вказує про наявність заборгованість відповідача за кредитним договором №1516 від 29.07.2005 р., а саме:

- 2675187,30 грн., що еквівалентно 245655,4 євро, заборгованості по кредиту,

- 1146720,70грн., що еквівалентно 105300,34 євро, заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом,

- 1071092,40 грн., що еквівалентно 98355,6 євро, штрафу за невиконання пункту 2.2.7 кредитного договору,

- 3213277,40 грн, що еквівалентно 295066,8 євро, штрафу за невиконання пункту 2.2.8 кредитного договору, та просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 8106277,80 грн. звернути стягнення на предмет застави - комбайн Hollmer-Terrados, 2005 року випуску, реєстраційний №06660 РА, заводський №183905, двигун №38910261601032, шляхом продажу предмету застави Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" будь-якій третій особі без проведення торгів.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/73/11 та призначено її розгляд на 20.12.2011 р.

У зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та поверненням неврученою рекомендованої кореспонденції господарського суду - ухвали суду про порушення провадження у справі, ухвалою господарського суду від 20.12.2011 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду справи відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 24.01.2012 р.

В засіданні суду 24.01.2012 р. представник позивача подав розрахунок суми боргу по кредитному договору №1516 від 29.07.2005р., долучений судом до матеріалів справи (а.с.91-93), а також заяву (вх.№912/12 від 24.01.2012 р.), в якій просить залишити без розгляду вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення за рахунок заставного майна штрафу в розмірі 1071092,40грн. та 3213277,40 грн.; в решті вимоги залишити без змін.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви від 24.01.2012 р. про часткове залишення позову без розгляду, та просить звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна від 22.02.2006р. - комбайн Hollmer-Terrados, 2005 року випуску, реєстраційний №06660 РА, заводський №183905, двигун №38910261601032 в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором в сумі 3821908,00 грн.; в частині стягнення за рахунок заставленого майна 4284369,80 грн. штрафу позов залишити без розгляду.

Представник відповідача в засідання суду не з"явився, письмовий відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

При цьому, щодо нез"явлення в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги наступне.

10.01.2012р. на адресу суду повернулась неврученою рекомендована кореспонденція господарського суду - ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.11.2011р. з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання" (а.с.85-88).

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.89-90) на запит господарського суду, станом на 24.01.2012р. Дочірнє підприємство "Корецький цукровий завод" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" є зареєстрованою юридичною особою, місцезнаходження якої: 10006, Житомирська область, м.Житомир, провулок 5-й Березівський, буд.12; відомості щодо реєстрації рішення про припинення юридичної особи відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Судом також враховується, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви, з урахуванням продовження строку розгляду спору відповідно до ст.69 ГПК України, майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 21.11.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу), господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (банк) та Дочірнім підприємством "Корецького цукрового заводу" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (позичальник) укладено кредитний договір №1516 (а.с.11-14), за яким банк при наявності вільних коштів зобов"язується надати позичальнику кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з лімітом 409815,00 євро, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п.2.1.2 даного договору, в обмін на зобов"язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обумовлені даним договором терміни (п.1.1. договору).

В розділі 2 договору обумовлено права та обов"язки сторін. Відповідно до п.2.1. договору банк зобов"язується відкрити позичальнику позичковий рахунок та рахунок по відсотках. Згідно п.2.1.2. договору, банк зобов"язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника в межах ліміту, обумовленого в п.1.1. договору, а також за умови виконання позичальником зобов"язань, передбачених в п.2.2.12. даного договору (зокрема, оформлення належним чином договору застави у забезпечення виконання зобов"язань за цим договором).

Для одержання кредиту (чи його частини) позичальник зобов"язується не пізніше дати планованого одержання кредиту надати в банк попередню вимогу в довільній формі з значенням суми кредиту і терміну його надання.

Зобов"язання по видачі кредиту чи його частини згідно кредитного договору виникають у банку в день надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум в порядку, передбаченому п.2.4.2. даного договору (абзац 3 пункту 2.1.2 договору).

В пункті 2.2. визначено зобов"язання позичальника за кредитним договором. Зокрема, позичальник зобов"язався використовувати кредит на цілі, зазначені в п.1.2. договору (п.2.2.1.); сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.4.1., 4.2, 4.3. даного договору (п.2.2.2.); сплатити банку винагороду відповідно до п.4.4.,.4.5.,4.6.,4.7. даного договору (п.2.2.5.); надавати банку щокварталу, не пізніше 25 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, форма, сумарні надходження на всі належні позичальнику рахунки за три останніх місяці у розрізі кожного місяця), а також іншу інформацію на вимогу банку, а саме про належне позичальнику на праві власності чи повного господарського ведення майно (п.2.2.7.); щомісяця, у термін до 25 числа, інформувати банк про цільове використання кредитних коштів, за наданням підтверджуючої інформації (п.2.2.8); належним чином оформити договір застави у забезпечення виконання зобов"язань за цим договором, а також надати інші необхідні документи (п.2.2.11).

Відповідно до п.2.3.8. кредитного договору, банк має право достроково стягнути кредит, відсотки і винагороду в порядкУ, передбаченому п.п.2.2.6, п.2.3.5 даного договору, а також звернення стягнення на заставлене майно, за умов, передбачених п.2.3.2. даного договору.

В розділі 3 кредитного договору сторонами зазначено, що зобов"язання позичальника забезпечуються всіма основними та обіговими засобами позичальника, заставою, згідно укладеного договору застави та порукою, згідно укладеного договору поруки.

У розділі 4 кредитного договору сторонами узгоджено порядок розрахунків. За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п.1.3., 2.2.3, 2.4.1 даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 10% річних; при порушенні позичальником зобов"язань по погашенню кредиту, передбачених п.1.3., 2.2.3, 2.3.2. даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 20% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.4.1., п.4.2. договору).

Згідно п.4.3. договору, сплата відсотків за користування кредитом, що передбачені у п.п.4.1., 4.2. даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати відсотків є останній день січня та червня, починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачено п.7.3. даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п.4.8. договору, погашення кредипту, сплата відсотків, винагороди і неустойки за даним договором здійснюється у валюті кредиту (за винятком п.4.4. для кредитів в іноземній валюті).

При непогашенні кредиту в термін, установлений п.п.1.3., 2.2.3, 2.3.2. даного договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п.4.2. даного договору з дня виникнення простроченої заборгованості (п.4.10. договору).

У відповідності до п.5.2. договору, при порушенні позичальником ,будь-якого із зобов"язань, передбачених п.2.2.7, п.2.2.8, п.2.2.11, 7.1. даного договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов"язань, передбачене п.5.1, п.5.2, п.5.3. даного договору, здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов"язання повинне було бути виконане позичальником (п.5.4. договору).

Згідно п.6.1. кредитного договору, даний договір у частині п.4.4. набирає сили з моменту підписання даного договору, в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов"язань сторонами за даним договором.

Усі зміни і доповнення до даного договору оформлюються додатковою угодою, що є невід"ємною частиною даного договору (п.6.3. кредитного договору).

29.07.2005 р. сторонами кредитного договору підписано додаток №1 до кредитного договору (а.с.15) - Графік погашення кредиту, за яким останньою датою погашення кредиту є 30.06.2010 р. Відповідно до п.2. додатку №1 до кредитного договору, платіж відповідно до графіка погашення кредиту вважається здійсненим у встановлений термін, якщо сума платежу в повному розмірі надійшла на рахунок у банку не пізніше дати, зазначеної в графіку погашення кредиту.

Згідно додаткового договору №1 до кредитного договору №1516 від 29.07.2005 р., укладеного сторонами кредитного договору 29.06.2006 р., пункт 4.2. кредитного договору доповнено наступним абзацом: "На період з 30.06.2006 р. по 31.10.2006 р. позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 30 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Пункт 4.3. договору викладено в наступній редакції: сплата відсотків за користування кредитом, що передбачені п.п.4.1., 4.2 даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати відсотків є останній день січня, червня 2007р., 2008р., 2009 р., 2010 р. та жовтня 2006 р., починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачено п.7.3. даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, відмінну від зазначеної в даному пункті, то останньою датою погашення відсотків, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Відповідно до додатку №2 до кредитного договору №1516 від 29.07.2005 р., підписаного сторонами 29.06.2006р. (а.с.17), встановлено графік погашення кредиту, останньою датою погашення кредиту за яким є також 30.06.2010 р., та яким в п.1. передбачено,Є що платежі відповідно до графіка погашення кредиту підлягають оплаті в повному розмірі. Часткові платежі без попереднього узгодження з банком, згідно з п.2.4.1 даного договору, не допускаються.

31.10.2006 р. сторонами укладено додатковий договір №2 до кредитного договору №1516 від 29.07.2005р. (а.с.18-24), яким викладено в новій редакції умови договору №1516. Згідно п.1.1. кредитного договору в новій редакції, банк зобов"язався надати кредит з лімітом 409815,00 євро на придбання комбайна НОLMER згідно договору поставки №30 від 02.07.2005 р. фінансування поточної господарської діяльності.

Згідно п.1.2. кредитного договору у новій редакції, термін повернення кредиту: відповідно до графіку погашення кредиту (додаток №3 від 31.10.2006 р. до кредитного договору №1516 від 29.07.2005 р., а.с.24).

Відповідно до п.4.3. договору, сплата відсотків за використання кредиту, передбачених в п.4.1., 4.2. договору, здійснюється в дату сплати відсотків. датою сплати відсотків є 20 грудня 2006 року, та останній день січня, червня 2007 року, 2008 року, 2009 року, 2010 року, починаючи з дати підписання цього договору. У разі несплати відсотків у вказаний термін вони вважаються простроченими.

У відповідності до п.5.2. договору у новій редакції, у разі порушення позичальником будь-якого із зобов"язань, передбачених п.п.2.2.7., 2.2.8., 2.2.11., 7.1. позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сума штрафу сплачується в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

В подальшому, сторонами підписано також:

- 31.01.2008 р. додатковий договір №3 до кредитного договору №1516 від 29.07.2005 р. (а.с.25), за яким термін повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення кредиту в додатку №4 до кредитного договору; на період з 31.01.2008 р. по 29.08.2007 р. позичальник сплачує відсотки в розмірі 11% річних; на період з 31.01.2008р. по 29.08.2008р. позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 22% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- 31.01.2008 р. додаток №4 до кредитного договору (а.с.26);

- 27.06.2008 р. додатковий договір №4 до кредитного договору №1516 (а.с.27), за яким термін повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення кредиту в додатку №5 до кредитного договору; на період з 30.06.2008 р. по 30.07.2008 р. позичальник сплачує відсотки в розмірі 13% річних; на період з 30.06.2008 р. по 30.07.2008 р. позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 26% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- 27.06.2008 р. додаток №5 до кредитного договору (а.с.28);

- 31.07.2008р. додатковий договір №5 до кредитного договору №1516 від 29.07.2005 р. (а.с.29).

22.02.2006 року між сторонами кредитного договору - Дочірнім підприємством "Корецький цукровий завод" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (заставодавець) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (заставодержатель) укладено договір застави майна №1516/1 (а.с.32-35), предметом якого є надання заставцем в заставу майна, опис якого зазначений в п.6 цього договору, в забезпечення виконання зобов"язань ДП "Корецький цукровий завод" АТЗТ "Фаворит" перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов"язань, забезпечених заставою, та/або невиконання заставодавцем зобов"язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами заставодавця та/або позичальника. За цим договором забезпечується виконання зобов"язань позичальника, що випливають з кредитного договору №1516 від 29.07.2005 р. та додатків до нього з повернення кредиту в сумі 409815,00 євро; сплати процентів за користування кредитом, в т.ч. процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту; сплати пені; сплати штрафу в розмірі 2% від суми отриманого кредиту, за кожний випадок порушення зобов"язань, передбачених п.2.2.7, п.2.2.8, п.2.2.11, п.7.1. договору.

Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає 1229445,00 євро за офіційним курсом НБУ на дату подання заставодержателем претензії заставодавцю (п.3 договору застави).

Згідно п.6 договору застави, в забезпечення виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором та заставодавцем зобов"язань за цим договором, заставодавець надав в заставу наступне майно (предмет застави) - комбайн Hollmer-Terrados, 2005 року випуску, реєстраційний №06660 РА, заводський №183905, двигун №38910261601032.

У відповідності до п.9 договору застави сторони визначили, що вартість предмету застави складає 2814063,00 грн.

Згідно п.7 договору застави, на строк дії цього договору предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця.

Відповідно до п.26 договору застави, термін дії договору - до повного виконання заставодавцем та заставодержателем зобов"язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього.

До договору застави №1516/1 сторонами укладено також додатковий договір №1 від 29.06.2006 р. (а.с.36) та додатковий договір №2 від 31.10.2006 р. (а.с.37).

Як свідчать матеріали справи, зокрема, статут Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", затверджений загальними зборами акціонерів від 08.08.2011р. та зареєстрований державним реєстратором 08.09.2011 р. (а.с.57-74), за рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. тип банку з закритого акціонерного товариства змінено на публічне акціонерне товариство; у зв"язку із зміною типу банку, змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк". Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником всіх прав та зобов"язань ЗАТ КБ "ПриватБанк".

Згідно наявних у справі матеріалів, відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику - відповідачу по справі - кредит в сумі 409815,00 євро на придбання комбайна Hollmer-Terrados та фінансування поточної господарської діяльності (а.с.30,31).

На виконання п.17.12. договору застави майна, 28.08.2008 р. сторонами складено та підписано акт прийому-передачі комбайна (а.с.39).

Проте, згідно відомостей позивача, відповідач, у свою чергу, зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином, систематично їх порушуючи, суму кредиту, відсотків за користування кредитом, в т.ч. відсотки на прострочену заборгованість по кредиту у встановлені договором та додатками до нього строки та розмірі не сплатив. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість по кредиту в сумі 2675187,30 грн., що еквівалентно 245655,4 євро, а також, 1146720,70грн., що еквівалентно 105300,34 євро, заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом (розрахунок, а.с.3, 9-10, 91-93).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтями 526, 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи щодо порушення відповідачем умов кредитного договору, перевіривши правильність та відповідність закону і кредитному договору здійснених позивачем розрахунків, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з Дочірнього підприємства "Корецького цукрового заводу" АТЗТ "Фаворит" на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1516 від 29.07.2005р. в сумі 3821908,00 грн., яку складає заборгованість по кредиту у розмірі 2675187,30 грн. (еквівалент 245655,4 євро) та заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 1146720,70 грн. (еквівалент 105300,34 євро).

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Як уже зазначалось, в забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором та додатків до нього, в т.ч. з повернення кредиту в сумі 409815,00 євро та сплати процентів за користування кредитом, відповідач передав в заставу банку майно комбайн Hollmer-Terrados, 2005 року випуску, реєстраційний №06660 РА, заводський №183905, двигун №38910261601032.

Згідно п.15.8.1. договору застави, заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання заставодавцем будь-якого із зобов"язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до змісту п.15.8.3 договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов"язань за кредитним договором, зокрема, у випадках порушення позичальником (заставодавцем) будь-якого із зобов"язань, передбачених умовами кредитного договору та/або договору застави.

Наведене відповідає приписам ст.572 Цивільного кодексу України, за якими в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст.589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення наведені в ст.19 Закону України "Про заставу".

У відповідності до ч.1-2 ст.590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 Цивільного кодексу України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особливості звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, визначені ст.ст.24-33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Частина 1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлює наступні способи позасудового звернення стягнення на предмет застави, право на вибір одного з яких має обтяжувач: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

В пункті 21 договору застави визначено, що звернення стягнення на предмет застави, в т.ч. у випадках, передбачених п.15.8.1, п.15.8.3. договору застави, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Згідно п.22 договору застави, заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із способів звернення стягнення на предмет застави, зокрема, продаж заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, як вбачається з вищевстановлених обставин справи, у зв'язку з невиконанням забезпечених заставою зобов'язань, відповідно до ст.20 Закону України "Про іпотеку" та пунктів 15.8.1, п.15.8.3. договору застави, позивач як заставодержатель, має право задовольнити свої забезпечені заставою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, при цьому, заявлений у позовній заяві спосіб звернення стягнення на предмет застави передбачений договором та не суперечить чинному законодавству України. Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу предмету застави позивачем будь-якій третій особі без проведення торгів.

Крім того, звертаючись з позовом до суду позивач заявляв вимогу про стягнення за рахунок заставленого майна в т.ч. 4284369,80 грн. штрафу, а саме 1071092,40 грн., що еквівалентно 98355,6 євро, штрафу за невиконання пункту 2.2.7 кредитного договору та 3213277,40 грн, що еквівалентно 295066,8 євро, штрафу за невиконання пункту 2.2.8 кредитного договору.

24.01.2012 р. уповноваженим представником позивача подано заяву, в якій керуючись ст.22, ст.81 ГПК України, просив залишити без розгляду вимоги ПАТ КБ "ПриавтБанк" в частині стягнення щтрафу в розмірі 1071092,40 грн. та 3213277,40 грн. за рахунок заставленого майна; в решті позовні вимоги залишити без змін (а.с.96).

При цьому, судом враховується, що позивач у засідання суду без поважних причин не надав витребувані господарським судом докази, зокрема, правове обгрунтування нарахування штрафних санкцій та докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, а саме, щодо підтвердження фактів, визначених підставою для нарахування штрафів у відповідності до п.2.2.7, 2.2.8 кредитного договору - не надання відповідачем банку щокварталу фінансової інформації, та щомісяця, інформації про цільове використання кредитних коштів.

Неподання позивачем витребуваних судом доказів по справі, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, позбавляє суд можливості, у відповідності із ст.ст. 43, 75 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно оцінити докази, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду якщо позивач, без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладені обставини, а також заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України в частині стягнення за рахунок заставленого майна 4284369,80 грн. штрафу.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав, доказів в спростування обгрунтованості позовних вимог не надав.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості Дочірнього підприємства "Корецького цукрового заводу" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (10006, Житомирська область, м.Житомир, провулок 5-ий Березівський, буд.12, ідентифікаційний код 30718800) перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ідентифікаційний код 14360570) за кредитним договором №1516 від 29.07.2005р. в сумі 3821908,00 грн., а саме:

- 2675187,30 грн., що еквівалентно 245655,4 євро, заборгованості по кредиту,

- 1146720,70грн., що еквівалентно 105300,34 євро, заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом,

звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна від 22.02.2006р.:

- комбайн Hollmer-Terrados, 2005 року випуску, реєстраційний №06660 РА, заводський №183905, двигун №38910261601032

шляхом продажу предмету застави Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" будь-якій третій особі без проведення торгів.

3. Залишити без розгляду позов в частині стягнення за рахунок заставленого майна 4284369,80 грн. штрафу, а саме:

- 1071092,40 грн., що еквівалентно 98355,6 євро, штрафу за невиконання пункту 2.2.7 кредитного договору,

- 3213277,40 грн, що еквівалентно 295066,8 євро, штрафу за невиконання пункту 2.2.8 кредитного договору.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Корецького цукрового заводу" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (10006, Житомирська область, м.Житомир, провулок 5-ий Березівський, буд.12, ідентифікаційний код 30718800) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ідентифікаційний код 14360570):

- 56460,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

<Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. >

Суддя Ляхевич А.А.

Повний текст рішення підписано 30.01.2012 р.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (реком.з пов.)

<Поле для текста >