Рішення № 21212887, 26.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" січня 2012 р.Справа № 16/5007/84/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - голова правління

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Херсон)

до Житомирської обласної громадської організації "Клуб дозвілля та відпочинку" (м.Житомир)

про дострокове розірвання договору суборенди нежитлового приміщення від 31.12.10р. та зобов'язання його звільнити

Позивач звернувся з позовом про дострокове розірвання договору суборенди нежилого приміщення від 31.12.10р. загальною площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Житомирською обласною громадською організацією "Клуб дозвілля та відпочинку", про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути позивачу вказане приміщення, встановивши для цього відповідний строк.

Підставою для заявлення позову стало те, що, на думку позивача, відповідач в орендованому приміщенні використовує гральні автомати, тобто здійснює діяльність, заборонену Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Позивач свого представника в судове засідання не направив, клопотанням, яке надійшло до суду 23.01.12р., просив розглядати справу без його участі. Зазначив також, що позов підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив у позові відмовити за безпідставністю позовних вимог. Зокрема, зазначив, що орендоване відповідачем приміщення загальною площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, використовується за цільовим призначенням. Також зазначив, що діяльність Житомирської обласної громадської організації "Клуб дозвілля та відпочинку" не може підпадати під дію Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.09р. № 1334-VI. Зазначив, що використовувані відповідачем розважальні атракціони не є гральними автоматами, не передбачають приймання грошей та видачу виграшу.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2010 року між між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар/позивач) та Житомирською обласною громадською організацією "Клуб дозвілля та відпочинку" (далі - суборендар/відповідач) укладений договір суборенди нежилого приміщення (а.с.7).

Відповідно до пп.1.1, 1.2 договору, позивач передав, а відповідач отримав у строкове платне користування частину приміщення загальною площею 100,0 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пп.2.1 договору, об'єкт оренди передається в оренду для розташування залу "Клубу дозвілля та відпочинку" для відвідування членами клубу.

Відповідно до пп.3.1 договору, договір вступає в силу з моменту прийняття об'єкта, що орендується за актом прийому - передачі та діє до 29.12.13р.

Факт отримання відповідачем об'єкта оренди підтверджується актом здачі - приймання від 31.12.10р. (а.с.8).

Відповідно до пп.6.1.1 договору, суборендар зобов'язався використовувати об'єкт, що орендується, за його цільовим призначенням у відповідності до п.2 даного договору.

Відповідно до пп.6.2.1 договору, суборендар має право обладнати об'єкт оренди на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, в орендованому приміщенні відповідачем розміщені електронні розважальні атракціони "Mystery", "Europa Plus-3" та "Europa Plus-IV".

Відповідно до пп.6.3.1 договору, позивач має право один раз на квартал здійснювати перевірку порядку використання відповідачем об'єкта, що орендується, у відповідності до умов даного договору.

Користуючись своїми правами, позивач 21.03.11р. здійснив перевірку умов виконання відповідачем договору суборенди від 31.12.10р. та встановив, що в орендованому приміщенні відповідачем встановлені та використовуються гральні автомати, тобто здійснюється діяльність, заборонена Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні", про що було складено відповідний Акт (а.с.9).

Вважаючи, що відповідач порушив умови договору щодо цільового призначення орендованого приміщення, позивач направив відповідачу претензію, в якій запропонував розірвати вказаний договір суборенди та повернути йому орендоване приміщення (а.с.10).

У відповіді на претензію відповідач відмовив позивачу в її задоволенні, посилаючись на відсутність з його боку порушень діючого законодавства та умов договору (а.с.11).

Позивач, вважаючи, що його права відповідачем порушені, звернувся з даним позовом до господарського суду.

Оцінивши подані сторонами докази та всі обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.09р. № 1334-VI (далі - Закон), в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону, гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону, азартна гра - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

Таким чином, згідно вказаного Закону, визначальними критеріями для його порушення є діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор, а самими азартними іграми є ті, обов'язковою умовою участі в яких є сплата гравцем будь-яким чином грошей.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на твердженні про нецільове використання відповідачем орендованого приміщення.

З метою встановлення факту порушення або не порушення зазначеного Закону, по справі була призначена та проведена судова експертиза, на дослідження якої були надані наявні у відповідача електронні розважальні атракціони "Europa Plus-3", "Europa Plus-IV", "Mystery" (а.с.59-61).

Висновком експерта № 8321/11-17 від 30.12.11р. Київського НДІ судових експертиз по проведеній у справі судовій експертизі комп'ютерної техніки та програмних продуктів встановлено, що технічні та конструктивні особливості електронних розважальних атракціонів "Europa Plus-3" та "Europa Plus-IV" переобладнаних, що виготовляються в Україні серійно ПП "Європа-плюс" (м.Хмельницький, пр.Миру 60/5) за ТУ У36.5-31617633-002:2009 і мають сертифікат відповідності №UА 1.003.0058104-09 та електронних розважальних атракціонів "Mystery", що виготовляються в Україні серійно ТОВ "ЛЕО-ГРУП" (Київська обл., м.Бровари, вул.Грушевського 3-б) за ТУ У 36.5-35326777-003:2009 і має сертифікат відповідності №UА 1.003.0047472-09, на момент дослідження не надають можливості приймання від користувачів грошових коштів (купюр, монет, жетонів, електронних коштів, тощо), у тому числі через систему електронних платежів, та видачі виграшу (призу) у будь-якому матеріальному вигляді (гроші, приз, послуга та інше), оскільки ці пристрої технічно та конструктивно не пристосовані для здійснення зазначених операцій.

Технічні та конструктивні особливості електронних розважальних атракціонів "Europa Plus-3" та "Europa Plus-IV" переобладнані, що виготовляються в Україні серійно ПП "Європа-плюс" (м.Хмельницький, пр.Миру 60/5) за ТУ У36.5-31617633-002:2009 і мають сертифікат відповідності № UА 1.003.0058104-09 та електронних розважальних атракціонів "Mystery", що виготовляється в Україні серійно ТОВ "ЛЕО-ГРУП" (Київська обл., м.Бровари, вул.Грушевського 3-б) за ТУ У 36.5-35326777-003:2009 і має сертифікат відповідності №UА 1.003.0047472-09, завідомо не надають змогу користувачам як отримати виграш (приз) у матеріальному вигляді (гроші, подарунки, послуги та інше) так і не отримати його залежно від випадковості.

Експертом також зазначено, що на момент дослідження розважальні атракціони не були під'єднані будь-яким способом до будь-якого ймовірного серверу та не були з'єднані між собою.

Отже, експертним висновком спростовуються твердження позивача про те, що діяльність відповідача суперечить вимогам Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.09р. № 1334-VI, оскільки наявні в орендованому приміщенні розважальні атракціони, які досліджені державним експертом, не підпадають під визначення "азартна гра", тому що не надають можливості приймання від користувачів будь-яким способом будь-яких грошових коштів, та не надають змогу користувачам як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді так і не отримати його залежно від випадковості.

Оскільки, використання наявних у відповідача вищезазначених розважальних атракціонів не підпадає під визначення у Законі "азартна гра", то, відповідно, відсутні підстави вважати, що діяльність відповідача підпадає під визначення "гральний бізнес".

Відповідно до ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.

Позивачем не подано суду доказів про те, що до відповідача застосовувались будь-які санкції з боку державних органів у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Що також кореспондується з ст.526 ЦК України, яка передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

В судовому засіданні доводи позивача про нецільове використання орендованого приміщення, на яке посилається позивач як на підставу для розірвання договору суборенди, не знайшли свого підтвердження. Інші підстави для розірвання договору оренди позивачем не заявляються та судом не встановлені.

З огляду на викладені обставини, оскільки відповідач не допускав порушення умов укладеного договору суборенди щодо цільового використання обєкта оренди, господарський суд не вбачає підстав для розірвання цього договору.

У зв'язку з цим, в позові господарський суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.01.12р.

СуддяГансецький В.П.

<Поле для текста >

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).

<Текст >