Рішення № 21212788, 30.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.12 р. Справа № 23/204

за позовом: Публічного акціонерного товариства ”Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка

до відповідача: Державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 6734, 71 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство ”Краснодонвугілля” м. Краснодон

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2. - за довіреністю

Від третьої особи: не зявились

В засіданні, яке відбулось 27.12.2012р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувались перерви до 24.01.2012р. та до 30.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, публічне акціонерне товариство ”Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк, 6734, 71 грн. збитків у вигляді нестачі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- умови договору № ДУК-01/07-19р/34/08ОС від 07.12.2007р., укладеного між позивачем та ТОВ ”Метінвест Холдинг”;

- відвантаження ПАТ ”Краснодонвугілля” на адресу ПАТ ”Авдіївський коксохімічний завод” у вагоні № 66231762 за накладною № 48792451 вугільного концентрату у кількості 67,05т;

-здійснення на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці перевірки маси вантажу у вищевказаному вагоні, внаслідок якої була виявлена нестача вугільної продукції у кількості 6,2т;

-засвідчення вищевказаної обставини в комерційному акті БМ 731769/231/42 від 01.09.2011р.;

-недоведеність залізницею відсутності її вини у незбереженні вантажу під час його перевезення;

-ст.308 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.24, 110, 114, 127, 129, 131 Статуту залізниць України та ст.ст. 12, 25 Закону України “Про залізничний транспорт”.

Відповідач в судовому засіданні 27.12.2011р. визнав позовні вимоги в розмірі 50% від заявленої суми, що зафіксовано в протоколі судового засідання, однак письмового відзиву на позов не надав.

Ухвалою про порушення провадження у справі № 23/204 від 15.12.2011р. господарський суд Донецької області залучив до участі у справі на стороні позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство ”Краснодонвугілля” м. Краснодон.

Публічне акціонерне товариство ”Краснодонвугілля” пояснило суду, що вина вантажовідправника у незбереженні вантажу відсутня, оскільки відповідач прийняв спірний вагон до перевезення без зауважень, поглиблення, про яке йдеться мова в комерційному акті БМ 731769/231/42 від 01.09.2011р., не могло виникнути на шляху слідування в результаті вивітрювання. Таким чином, саме залізниця як перевізник на підставі ст.ст. 110, 113 Статуту залізниць України повинна нести відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:

31.08.2011р. ПАТ ”Краснодонвугілля” (вантажовідправник) зі станції Сімейкине-Нове Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці відвантажило на адресу публічного акціонерного товариства ”Авдіївський коксохімічний завод” за залізничною накладною № 48792451 у 16-ти вагонах, в т.ч. і у вагоні № 66231762 вантаж (вугільний концентрат) у кількості 67,05т.

Наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 48792451 свідчить про укладення між ПАТ ”Краснодонвугілля” (відправником) і ДП ”Донецька залізниця” (перевізником) договору перевезення вантажу на користь ПАТ ”Авдіївський коксохімічний завод” (одержувача) згідно ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України та ст.6 Статуту залізниць України.

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № ДУК-01/07-19р/34/08ОС від 07.12.2007р., укладеного з ТОВ ”Метінвест Холдинг”. Згідно рахунку-фактури № СФ-398496 від 31.08.2011р. ціна 1т вугільного концентрату складає 1 150 грн. без ПДВ.

На станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці згідно ч.2 ст.24 Статуту залізниць України та на підставі акту загальної форми № 535 від 31.08.2011р. залізниця здійснила контрольну перевірку маси вантажу, завантаженого у вагон № 66231762, і встановила недостачу вантажу у вищевказаному вагоні в кількості 6,2т. Дана обставина була засвідчена комерційним актом БМ 731769/231/42 від 01.09.2011р., в якому зазначено наступне: за документом значиться - тара 20500кг, нетто 67 050кг, фактично виявилось - брутто 81 350кг, тара з трафарету з обох сторін 20 500кг, нетто 60 850кг, що менше документу на 6200кг; вагон технічно справний; навантаження нижче бортів 200мм, розрівняне, маркування борознами; над 5-6 люком праворуч воронка 2000 х до дна х 2000мм; немає маркування.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно ст.23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 129 Статуту залізниць України закріплено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення невідповідності маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Позивач не довів суду, що недостача вантажу виникла не з його вини. Комерційний акт та акт загальної форми не містять вказівки щодо наявності просипання вантажу.

Частиною 1 ст.225 ГК України встановлено, що до складу збитків включається вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Ціна, за ГК України, є формою грошового визначення вартості продукції, яку реалізують субєкти господарювання (ч.1 ст.189 ГК України). Вантажовідправник (третя особа), який відвантажив товар позивачу, не є його реалізатором - він виконує волю власника (реалізатора), в даному випадку ТОВ ”Метінвест Холдинг”. Тому вартість товару витікає з умов договору № ДУК-01/07-19р/34/08ОС від 07.12.2007р., що відповідає вимогам п.”а” ч.1 ст.114 Статуту залізниць України. Суд зазначає, що в п.”а” ч.1 ст.114 Статуту залізниць України йдеться мова про розмір ”дійсної вартості недостачі”, тоді як ч.1 ст.115 Статуту залізниць України визначає термін ”вартість вантажу”. Відповідач не надав суду обґрунтувань, звідки у третьої особи, яка не є стороною за договором постачання, повинні бути документи щодо вартості товару, власником якого він не є. Зважаючи на викладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача про необґрунтованість і недоведеність ціни позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України ”Про залізничний транспорт”, ст.ст. 24, 110, 113-115, 127, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства ”Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 260000000019 в ДФ АБ ”Експрес-Банку” м. Донецьк, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства ”Авдіївський коксохімічний завод” (м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, р/р 26003962485538 в ПАТ ”ПУМБ” м. Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 00191075) - 6 734 грн. 71 коп. збитків та 1411 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні 30.01.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2012р.