Постанова № 21211841, 24.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р.Справа № 5024/1324/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Згодник С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю; ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: не зявився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Техпромсервіс”

на рішення господарського суду Херсонської області від 18 листопада 2011 року

у справі № 5024/1324/2011

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до Приватного підприємства „Техпромсервіс”, м. Херсон, вул. Українська, 36

про визнання недійсними договорів оренди ,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Приватний підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства „Техпромсервіс”, в якому просила визнати недійсними укладені між ним та відповідачем договори №17 оренди нежитлового приміщення від 01.06.2008 р. та від 01.10.2008 р.

Заявою від 01.08.2010 року позивач збільшив позовні вимоги та просив також визнати недійсним доповнення №1 від 01.04.2010 року до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 р. в будівлі торгового центру по Миколаївському шосе, 26, посилаючись на те, що додаткова угода №1 від 01.04.2010 року ним не підписувалась.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01 серпня 2011 року призначено судову почеркознавчу експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

06 жовтня 2011 року експертом надіслано до господарського суду Висновок №1517 від 04.10.2011 року виконаної судово-почеркознавчої експертизи, у зв'язку з чим провадження у справі ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.11.2011 року було поновлено.

Відповідач проти позовних вимог заперечував відповідно до відзиву на позові від 01.08.2011 року, зазначаючи, що він є орендарем нерухомого майна (нежитлова будівля по Миколаївському шосе, 26, м. Херсона) на підставі договору оренди від 01.06.2008 року укладеного з власником даних приміщень - ТОВ "Техпромсервіс", згідно вказаного договору відповідачу надано право передавати вказане майно в суборенду, а оспорюваний договір оренди №17 від 01.10.2011 року розірваний за рішенням господарського суду від 21.04.2011 року, а тому предмет спору відсутній.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18 листопада 2011 року по справі № 5024/1324/2011 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено частково; визнано недійсним доповнення №1 (Дополнение - мовою оригіналу) №1 від 01.04.2010 року до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 року в будівлі торгового центру по вул. Миколаївське шосе, 26, укладеного між приватним підприємством "Техпромсервіс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3; стягнуто з приватного підприємства "Техпромсервіс" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне підприємство „Техпромсервіс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Херсонської області від 18 листопада 2011 року по справі № 5024/1324/2011 та відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним доповнення №1 від 01.04.2010 року до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 р. в будівлі торгового центру по Миколаївському шосе, 26.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю зясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Сторони, згідно приписів ст.98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 12.12.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

06.01.2012 року від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

10.01.2012 року до апеляційного господарського суду відповідачем було надано докази доплати судового збору у встановленому порядку на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року.

10.01.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України, яке було залишено судовою колегією без задоволення в звязку із його безпідставністю та наступним.

Відповідно до ч.1,2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Однак підстави, передбачені ст. 79 ГПК України, відсутні, оскільки фактів наявності будьякої справи, повязаною з даною справою, відповідач не надав, господарським судом в свою чергу не надсилались матеріли даної справи до слідчих органів, а порушення кримінальної справи не є пов'язаною справою, що розглядається іншим судом в розумінні ст. 79 ГПК України.

Судова колегія також наголошує, що провадження у справі зупиняється якщо є обставина, яка унеможливлює розгляд справи, однак відповідач не вмотивував, яка саме ця обставина і на чому вона ґрунтується, а отже наведені в клопотанні обставини не є такими, що зумовлюють неможливість розгляду справи по суті, а відповідно не є підставою для зупинення провадження у справі.

Також в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 24.01.2011 року позивачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з тих же мотивів, що наведені в клопотанні про зупинення провадження у справі, яке було залишено судовою колегією без задоволення в звязку із наступним.

У листопаді 2011 року було порушено кримінальну справу за повідомленням господарського суду.

У разі якщо зазначені процесуальні дії можливо виконати в межах строків для розгляду справи, встановлених ст.69 ГПК, суд не позбавлений права, не зупиняючи провадження у справі, відкласти розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК. Однак доказів того, що зазначені процесуальні дії можливо бути виконано в межах строків для розгляду даної справи відповідачем надано не було, а судова колегія взагалі не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 24.01.2011 року позивачем було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи копії постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження від 19.11.2011 року № 030456-11, яке було відхилено судовою колегією, в звязку з її наявністю в матеріалах справи, а саме вона була додана до заперечення на апеляційну скаргу.

Від позивача, представники якого не зявлялись у судові засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, заслухавши представників сторін, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, між ТОВ "Техпромсервс" (орендодавець) та ПП "Техпромсервіс" (орендар, відповідач у справі) 01 червня 2008 року укладено договір оренди нежитлових приміщень (а.с. 30), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення на 1-3 поверхах торгівельного центру по Миколаївському шосе, 26 згідно з додатком, що є невід'ємною частиною даного договору.

01 червня 2008 року між ПП "Техпромсервіс" (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_3 (орендар, позивач у справі) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 17 (фактично суборенди), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення на другому поверсі торгівельного центру по вул. Миколаївське шосе, 26, площею 47 кв. м.

Факт передачі об'єкту оренди в користування відповідача підтверджується наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 01 червня 2008 року.

01 жовтня 2008 року між ПП "Техпромсервіс" (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_3 (орендар) також укладено договір оренди нежитлового приміщення № 17 (фактично суборенди), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення на другому поверсі торгівельного центру по вул. Миколаївське шосе, 26, площею 47 кв. м.

01 квітня 2010 року між ПП "Техпромсервіс" (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_3 (орендар) укладено доповнення №1 до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01 жовтня 2008 року, в якому сторони змінили п. 2.1 договору щодо строку дії договору, вказавши: договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31 березня 2011 року; також сторони змінили розмір орендної плати, зазначивши, що орендна плата за 1 кв. м. площі приміщення складає 30 грн., враховуючи розмір орендної плати за метр квадратний, розмір загальної орендної плати складає 1410 грн., оплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 7-го числа розрахункового місяця.

З метою встановлення обставин, щодо підписання позивачем доповнення №1 (Дополнение - мовою оригіналу) №1 від 01.04.2010 року до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 року в будівлі торгового центру по вул. Миколаївське шосе, 26 судом було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Висновком експерта №1517 від 04.10.2011 року встановлено, що досліджуваний підпис від імені гр. ОСОБА_3, розташований у графі "Подпись" розділу "Арендатор" наданого доповнення №1 до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 року в будівлі торгового центру по вул. Миколаївське шосе, 26 від 01 квітня 2010 року виконаний не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі не погоджується з висновком зазначеної експертизи, зауважуючи на недоліках її проведення, на що судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем було заявлено клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставити питання: "підпис у графі "Підпис" на доповненні №1 від 01.04.2010 року до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 року в будівлі торгового центру по вул. Миколаївське шосе, 26, виконаний ОСОБА_3 чи іншою особою?", з тих же підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

У п. 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. N 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.

Викладені відповідачем обставини не підтвердженні доказами, є надуманими, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно не вбачав підстав для призначення повторної судової експертизи та відхилив клопотання відповідача.

Судова колегія зауважує, що висновок експерта не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумніву у його правильності.

Щодо невиклику експерта у судове засіданні, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що необхідність такого виклику відповідачем взагалі не обґрунтована жодними обставинами, питань, які має на меті з'ясувати представник відповідача не сформульовано, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно відхилив зазначене клопотання.

Отже зауваження щодо проведеної експертизи, поперше, складені особою, яка не є фахівцем у проведенні такого роду експертиз, подруге, наведені в апеляційній скарзі обставини, жодним чином не свідчать про прийняття господарським судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, є надуманими та безпідставними.

Щодо твердження відповідача, що заявою про збільшення позовних вимог, якою позивач просив також визнати недійсним доповнення №1 від 01.04.2010 року до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 р. в будівлі торгового центру по Миколаївському шосе, 26, посилаючись на те, що доповнення №1 від 01.04.2010 року ним не підписувалась, позивач фактично змінив як підставу так і предмет позову, що за правилами чинного господарського процесуального кодексу не допускається, то судова колегія зазначає наступне.

Як зазначено в оспорюваному доповненні - дане доповнення до договору є невід'ємною частиною договору №17 від 01.10.2008 року, а тому не є окремим договором, а отже не є іншим предметом спору. Тобто позивач у відповідності до ч. 4. ст. 22 ГПК України лише фактичне збільшив позовні вимоги, як то передбачено діючим законодавством.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи, а саме висновком експерта №1517 від 04.10.2011 р., підтверджується, що позивачем доповнення №1 до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 року не підписувалось.

Суд першої інстанції правильно послався на ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 181 ГК України та дійшов до вірного висновку, що позивачем доповнення №1 до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 року не підписувалось, а позовні вимоги в частині визнання недійсним доповнення №1 до договору оренди нежитлового приміщення №17 від 01.10.2008 року підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили його позицію у будь-якій частині щодо вищенаведених фактів, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Техпромсервіс”, м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 18 листопада 2011 року по справі № 5024/1324/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 30 січня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов