Постанова № 21211840, 24.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р.Справа № 5024/704/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Згодник С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не зявився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білозерського центру „Електрон”

на рішення господарського суду Херсонської області від 22 листопада 2011 року

у справі № 5024/704/2011

за позовом Білозерського центру „Електрон”, Херсонська обл., смт Білозерка, Станіславське шосе, 2

до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 4978 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Білозерський центр „Електрон” звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2, у якій просив стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 4 978 грн. 00 коп., відповідно до умов договору оренди від 10.03.2010 р.

20.05.2011 р. позивач звернувся із письмовими доповненнями до позову від 18.05.2011 р., у яких просив стягнути з відповідача 22 000 грн. моральної шкоди та які були залишені господарським судом без розгляду.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву від 22.11.2011 року, посилаючись на нікчемність договору оренди від 10.03.2010 р. через недотримання сторонами вимог закону щодо нотаріального посвідчення вказаного правочину.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.06.2011 провадження по справі № 5024/704/2011 було зупинено у зв'язку з призначенням судової-почеркознавчої експертизи.

Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслано повідомлення № 1113 від 31.10.2011 р. про неможливість проведення судової-почеркознавчої експертизи у зв'язку з ненаданням сторонами додаткових документів та не здійсненням авансування вартості зазначеної експертизи.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.11.2011 року провадження у справі № 5024/704/2011 було поновлено з призначенням її розгляду у судовому засіданні.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22 листопада 2011 року по справі № 5024/704/2011 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Білозерський центр „Електрон” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 22 листопада 2011 року по справі № 5024/704/2011 та прийняти нове рішення в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з відповідача 22 000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю зясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 03.01.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

24.01.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи доказів доплати судового збору у розмірі 570, 75 грн. на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 03 січня 2012 року.

24.01.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке було задоволено судовою колегією.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 24.01.2011 року позивачем було заявлене усне клопотання про залучення до матеріалів справи фотографій, яке було відхилене судовою колегією, в звязку із його безпідставністю та тим, що надані фотографії жодним чином не стосуються даної справи.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Від відповідача, представники якого не зявлялись у судові засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, позивач, 19.04.2011 р. звернувся до суду з позовною заявою у якій просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 4 978 грн. 00 коп., відповідно до умов договору оренди від 10.03.2010 р.

Як правильно зазначено господарським судом, позивач в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. 20.05.2011 р. після початку розгляду господарським судом справи по суті, позивач звернувся із письмовими доповненнями до позову, у яких просив стягнути з відповідача 22000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Зазначена заява залишена господарським судом без розгляду, оскільки відповідно до приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У письмовому зверненні позивача від 18.05.2011 р., яке надійшло до суду 20.05.2011 р. позивачем фактично змінено і предмет і підставу позову, що не передбачено вищезазначеною нормою процесуального права.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є стягнення заборгованості по орендній платі.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань по сплаті орендованого майна.

У доповненні до позову зявилися додаткові вимоги - стягнення моральної шкоди з особи, яка не є стороною по справі, ОСОБА_3, який ображав позивача, вимовляв на його адресу загрозу вбивством.

Але стягування заборгованості за договором оренди є за своєю правовою природою господарськими правовідносини, тоді як загроза вбивством - правовідносини кримінальні. Таким чином їх обєднання неприпустимо, оскільки зміна предмету позову можлива лише у межах спірних правовідносин. У протилежному випадку позивач має право предявити самостійний позов за загальними правилами. Крім того позивач намагався стягнути моральну шкоду з ОСОБА_2 за погрози вбивством особою, яка не є стороною по справі, а саме ОСОБА_3, а всі надані докази щодо встановлення факту наявності моральної шкоди взагалі є безпідставними та такими, що стосуються іншого предмету спору.

Таки чином, господарський суд обґрунтовано залишив доповнення до позову без розгляду, оскільки воно було подано після початку розгляду справи по суті та зробив правильний висновок, що позивачем фактично змінено предмет та підставу позову.

Як вже зазначалося вище, колегією суддів залучені до справи додаткові матеріали, що надані позивачем 24.01.2012 року, перелік наданих документів оголошувався у судовому засіданні, вони були досліджені судовою колегією та не прийняті до уваги в звязку із тим, що не мають відношення до предмету спору та з їх змісту не вбачається, яким саме чином вони впливають на вирішення даного спору по суті та взагалі не стосується предмету спору.

Крім того, в апеляційній скарзі позивачем було заявлено клопотання про винесення окремої ухвали щодо порушення кримінальної справи по факту погроз вбивством з боку ОСОБА_3 та накладення арешту на майно відповідача, які були залишені судовою колегією без задоволення в звязку із наступним.

Поперше, відповідно до ч.4 ст. 90 ГПК України, якщо при вирішення господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справи чи прокуратури, а не виносить окрему ухвали, як того вимагає позивач. По друге, позивач просить винести окрему ухвалу по факту погроз вбивством з боку ОСОБА_3, тобто щодо особи, яка взагалі не є стороню по даній справі та обставини, на які посилається позивач взагалі не стосуються даної справи по суті, повинні розглядатися органами внутрішніх справ, а не господарським судом в рамках господарського процесу.

Щодо клопотання про накладання арешту на майно відповідача, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивач не навів жодних належних доказів на обґрунтування свого клопотання.

Отже, судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили його позицію у будь - якій частині щодо вищенаведених фактів, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білозерського центру „Електрон”, Херсонська обл., смт Білозерка, на рішення господарського суду Херсонської області від 22 листопада 2011 року по справі № 5024/704/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 30 січня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов