Рішення № 21211017, 02.02.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 р. Справа № 5010/2435/2011-9/88

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М. при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", пр-кт Гагаріна, 12А, м. Одеса, 65039

адреса для кореспонденції: Івано-Франківське відділення № 299 АТ "Імексбанк", вул. Незалежності, 65, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інкорд ЛТД", вул. Симоненка, 11А, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 28 668, 35 дол. США (еквівалентно 228 839, 37 грн.) та 33 549, 02 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність № 040811 від 04.08.2011 року; паспорт серія НОМЕР_1 від 16.06.1996 року)

Від відповідача: Валентієв Валентин Володимирович - генеральний директор, (протокол зборів № 31 від 06.03.2004 року; посвідчення водія НОМЕР_2 від 02.03.2005 року)

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 2-4/01 від 04.01.2012 року)

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інкорд ЛТД" на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 28 668, 35 дол. США (еквівалентно 228 839, 37 грн.) та 33 549,02 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.09 року по справі № 22/16 задоволено позовні вимоги та звернуто стягнення на предмет іпотеки. Рішення суду першої інстанції залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій.

Рішеннями господарських судів усіх інстанцій встановлено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань по договору кредитної лінії № 25 та додаткових угод до нього, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 09.04.09 року становила 2 013 351, 28 грн. Оскільки відповідач на сьогоднішній день здійснює користування траншем, то правомірним на підставі умов договору є нарахування йому відсотків за користування таким кредитом.

Представник відповідача подов суду письмовий відзив на позов, в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та просив суд залишити позов без розгляду. В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що позивачем подано суду неналежно посвідчені копії договору кредитної лінії та додатків до нього. Оскільки у відповідача відсутні оригінали додатків № 2 від 20.11.07 року, № 3 від 14.04.08 року, № 4 від 29.10.08 року до договору кредитної лінії, то у відповідача виник сумнів щодо правомірності нарахування відсотків по кредиту, виходячи з розміру 23 % річних за користування кредитом в дол. США та 32 % річних за користування кредитом в гривні.

Крім того, відповідачем не виконано вимог ухвали суду та не подано витребуваних оригіналів документів для огляду в судовому засіданні. Із посиланням на приписи ст. 81 ГПК України представник відповідача просив залишити позов без розгляду, оскільки позивачем не подано суду витребуваних матеріалів, необхідних для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" "Щодо зміни найменування банку" від 14.08.09 року з метою приведення статутів та інших внутрішніх документів акціонерних товариств у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" змінено найменування Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" на Публічне акціонерне товариство "Імексбанк". 14.08.09 року у зв"язку зі зміною найменування юридичної особи заміно Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 22-23).

Судом встановлено, що 24.01.06 року між Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" (кредитор) та ТзОВ "Інкорд ЛТД" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 25, відповідно до умов якого кредитор зобов"язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (арк. справи 35-36).

Відповідно до п. 7.3 договору кредитної лінії № 25 цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до договору кредитної лінії № 1 від 18.07.2006 року, № 2 від 20.11.2007 року, № 3 від 14.04.2008 року, № 4 від 29.10.2008 року, якими змінювався предмет договору кредитної лінії в частині розміру максимального ліміту заборгованості до 1 660 000 грн. (додаткова угода № 1), а також збільшення відсотків за користування кредитом до 19 % річних у гривнях та 14, 5 % річних у доларах США (додаткова угода № 2), до 20 % річних у гривнях та 16 % річних у доларах США (додаткова угода № 3), до 32 % річних у гривнях та 23 % річних у доларах США (додаткова угода № 4) (арк. справи 37-40).

Зокрема, додатковою угодою до договору кредитної лінії № 4 від 29.10.2008 року сторонами внесено зміни та погоджено п. 1.1.1 Договору в наступній редакції: "Надання коштів буде здійснюватися окремими частинами на умовах визначених цим договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 660 000 грн. (один мільйон шістсот шістдесят тисяч грн. 00 коп.), надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", зі сплатою 32 % (тридцять два) відсотків річних у гривнях та 23 % (двадцять три) відсотків річних у дол. США та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 23.01.09 року на умовах, визначених Договором кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року та Додатковими угодами до нього".

Ця додаткова угода є невід"ємною частиною Договору кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року і вступає в дію з 29.10.08 року (арк. справи 40).

При розгляді справи по суті представником відповідача висловлено сумнів щодо укладення додаткових угод № 2 від 20.11.2007 року, № 3 від 14.04.2008 року, № 4 від 29.10.2008 року до договору кредитної лінії, оскільки позивачем не подано орагіналів вищевказаних документів. При цьому судом враховано наступне.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2009 року по справі № 22/62 задоволено позовні вимоги АКБ „Імексбанк" в особі Івано-Франківської філії до відповідача ТзОВ „Інкорд ЛТД” про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Інкорд ЛТД" перед АКБ „Імексбанк” за укладеним між ними договором кредитної лінії № 25 від 24.01.2006 року (з додатковими угодами № 1 від 18.07.2006 року, № 2 від 20.11.2007 року, № 3 від 14.04.2008 року, № 4 від 29.10.2008 року) в розмірі 2 013 351, 28 грн., яка станом на 09.04.2009 року складається з: основної заборгованості (повернення коштів у гривнях) - 976 011, 27 грн., 29 968, 52 грн. - відсотків, 47 627, 85 грн. - пені та основної заборгованості (повернення коштів у валюті) - 118 042, 27 доларів США (908 925,48 грн.), 700, 78 доларів США (5 396, 78 грн.) - відсотків, 45 421, 38 грн. - пені, згідно укладеного між АКБ “Імексбанк” та ТзОВ "Інкорд ЛТД" договору іпотеки від 24.01.2006 року, звернено стягнення на предмет іпотеки: Торговий дім „Золота нива", що складається з приміщення торгового дому, зазначеного в плані літерою "А", загальною площею 946, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Симоненка, будинок № 11 А, яке належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Івано-Франківськ МУЖКГ 21.12.2000 року на підставі рішення міськвиконкому від 21.03.2000 року за № 116, зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ 21.12.2000 року за № 1153 в книзі 8в, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 13628749, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки АКБ “Імексбанк” будь-якій особі-покупцеві з правом отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 2000000 грн. (арк. справи 7-10).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.09 року та постановою Вищого господарського суду України від 09.12.09 року залишено без змін рішення суду перщої інстанції (арк. справи 11-18).

Вказаними судовими рішеннями встановлено факт укладення договору кредитної лінії № 25 від 24.01.2006 року (з додатковими угодами № 1 від 18.07.2006 року, № 2 від 20.11.2007 року, № 3 від 14.04.2008 року, № 4 від 29.10.2008 року), на підставі яких у зв"язку з неналежним виконанням позичальником ТзОВ "Інкорд ЛТД" умов договору з урахуванням внесених змін винесено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу.

Крім того, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.10 року по справі 22/94 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнкордЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Івано-Франківської філії про визнання недійсними додаткових угод до договору кредитної лінії № 25 від 24.01.2006 року за № 2 від 20.11.2006 року, № 3 від 14.04.2008 року, № 4 від 29.10.2008 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.10 року по вказаній справі рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В судовому засіданні 02.02.12 року судом оглянуто та досліджено вищевказані справи № 22/62 та № 22/94 та встановлено, що копія договору кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року з додатковими угодами № 1 від 18.07.2006 року, № 2 від 20.11.2007 року, № 3 від 14.04.2008 року, № 4 від 29.10.2008 року, на підставі яких розхглядались вказані справи, відповідають копіям договору кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року з додатковими угодами, які подані в дану справу.

В матеріалах справи також наявна копія листа відповідача ТзОВ "Інкорд ЛТД" № 03/2 від 06.03.09 року, в якому він звертався до Голови правління АКБ "Імексбанк" м. Одеса, Президента Українського Союзу промисловців та підприємців, Голови Держпідприємництва України, Директора КБ Коопінвесту, Заступника голови Івано-Франківської ОДА із проханням провести реструктуризацію боргу по кредитній угоді № 25 від 24.01.06 року, мотивуючи таку необхідність високими процентними ставками в розмірі 32 % відсотка річних у гривнях та 23 % відсотка річних у дол. США, які встановлені додатковими угодами протягом 2006-2008 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність посилань позивача на те, що кредитний договір з додатковими угодами до нього не укладались між сторонами, що підтверджується вищевказаними рішеннями судів та листом відповідача № 03/2 від 06.03.09 року про реструктуризацію боргу.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено вищевказаним рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2009 року по справі № 22/62 Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" було належним чином виконано умови кредитного договору про надання грошових коштів, що не заперечується відповідачем (арк. справи 8).

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

За таких обставин, не потребує доказування факт видачі грошових коштів банком згідно умов кредитного договору.

Як зазначено вище, договір кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань (п. 7.3 Договору).

Станом на день розгляду даної справи факт наявності у відповідача заборгованості за договором кредитної лінії підтверджується рішенням суду в іншій справі. Доказів повернення відповідачем кредитних коштів суду не подано. Отже, зобов"язальні відносини між сторонами не припинились.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначено вище, додатковою угодою № 4 від 29.10.08 року до договору кредитної лінії сторони погодили збільшення відсоткової процентної ставки за користування кредитом в розмірі 32 % відсотка річних у гривнях та 23 % відсотка річних у дол. США.

Відповідно до п. 2.7 Договору нарахування відсотків за користування траншем кредиту здійснюється у валюті кредитуна фактичну суму заборгованості на позичковому рахунку щоденно за методом факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у році, та сплачуються позичальником щомісячно до останнього робочого дная поточного місяця в період дії цього договору.

Відповідно до п. 3.3.6 Договору позичальник зобов"язаний протягом строку використання траншів кредиту сплачувати відсотки за їх використання в порядку, визначеному п. 2.7-2.9 цього Договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з поданого суду уточненого розрахунку заборгованості по відсотках за користування кредитом (арк. справи 47-49) заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати відсотків за користування кредитом за період з 10.04.09 року по 26.04.10 року становить:

- у національній валюті 33 549, 02 грн. (за вказаний період відповідачу нараховано 321 735, 73 грн.; сплачено відповідачем 288 186, 71 грн.);

- у доларах США - 28 668, 35 дол. США, що еквівалентно 228 839, 37 грн. (за вказаний період відповідачу нараховано 28 668, 35 дол. США; відсотки в іноземній валюті відповідачем не сплачувались).

Суд дійшов висновку про правомірність нарахування та необхідність стягнення вказаної заборгованості, оскільки договірні відносини між сторонами тривають та є обов"язковими до виконання, доказів сплати заборгованості суду не подано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано. За таких обставин позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 536, 629, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інкорд ЛТД" про стягнення 28 668, 35 дол. США (еквівалентно 228 839, 37 грн.) та 33 549, 02 грн.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інкорд ЛТД", вул. Симоненка, 11А, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 02829688) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", пр-кт Гагаріна, 12А, м. Одеса, 65039 (код ЄДРПОУ 20971504) (адреса для кореспонденції: Івано-Франківське відділення № 299 АТ "Імексбанк", вул. Незалежності, 65, м. Івано-Франківськ, 76000):

- 28 668, 35 дол. США (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят вісім доларів США 35 центів), що еквівалентно 228 839, 37 грн. (двісті двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять дев"ять грн. 37 коп.) - заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 10.04.09 року по 26.04.10 року за договором кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року та додаткових угод до нього;

- 33 549, 02 грн. (тридцять три тисячі п"ятсот сорок дев"ять грн. 02 коп.) - заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 10.04.09 року по 26.04.10 року за договором кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року та додаткових угод до нього;

- 5 247, 80 грн. (п"ять тисяч двісті сорок сім грн. 80 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 03.02.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 03.02.12