Рішення № 21210797, 24.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. Справа № 5010/2470/2011-9/91

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", вул. Артема, 30, м. Харків, 61002, адреса для листування: пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД, вул. Національної гвардії,14, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Приватного підприємства фірма"Спіка", вул. Національної гвардії,14, м. Івано-Франківськ, 76014

про визнання недійсним договору оренди № 02-05/07 від 02.05.2007 року

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - директор Івано-Франківського центрального регіонального відділення , (довіреність № 13-486/11д від 07.07.2011 року)

Від позивача: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, (довіреність № 13-606/11д від 03.08.2011 року)

Від відповідачів представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди № 02-05/07 від 02.05.2007 року, укладеного між Приватним підприємством фірма "Спіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД щодо передачі від Приватного підприємства фірма "Спіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД у строкове платне користування офісного приміщення площею 88, 00 кв. м., розміщеного за адресою: вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що 23.07.08 року між Приватним підприємством "Спіка" та Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Мегабанк", було укладено іпотечний договір № ГД04/2008-з1.

Відповідно до умов іпотечного договору № ГД04/2008-з1 від 23.07.08 року в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Мегабанк" від Приватного підприємства "Спіка" передано нерухоме майно, а саме: приміщення інженерно-лабораторного корпусу, загальною площею 180, 5 кв. м., та приміщення кафе, загальною площею 88, 5 кв. м., розташованих за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд. 14, які належить ПП "Спіка" на праві приватної власності.

Згідно п. 3.1.4 іпотечного договору ПП фірма "Спіка" зобов"язувалось без згоди іпотекодержателя не передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування та не обтяжувати його іншими зобов"язаннями, не зводити, не знищувати, не проводити капітальний ремонт предмета іпотеки, а також не здійснювати істотні поліпшення предмета іпотеки.

На предмет іпотеки за іпотечним договором № ГД04/2008-з1 від 23.07.08 року ПАТ "Мегабанк" зареєстровано обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек

Із посиланням на приписи ст. 234 ЦК України представники позивача зазначили, що оспорюваний договір оренди є фіктивним, оскільки вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлюються таким правочином. Вказане підтверджується відсутністю акту прийому-передачі спірного приміщення та непроведення цієї операції у своєму бухгалтерському обліку, про що свідчить відсутність будь-яких документальних доказів про внесення орендарем та прийняття орендодавцем орендної плати, сплати податку тощо.

Представники відповідачів не скористались своїм правом та в судове засідання не з"явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи. В суду відсутні відомості про причини неявки представників відповідачів, жодних клопотань на адресу суду не надходило. Письмових відзивів на позов, а також витребуваних судом доказів згідно ухвали від 10.01.12 року відповідачі не подали.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст. 69 ГПК України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідачів про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

20.12.05 року між ТзОВ фірма "Калина-ІФ" (продавець) ЛТД та ПП фірма "Спіка" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого продавець зобов"язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти у власність та сплатити обговорену грошову суму за належне ТзОВ "Калина-ІФ" ЛТД приміщення кафе, загальною площею 88 кв. м., зазначене в плані літ. "А", що розташоване в м. Івано-Франківську по вул. Національної Гвардії в будинку № 14 (п. 1, 2 Договору). Договір нотаріально посвідчений. 21.12.05 року вищевказане приміщення було передано згідно Акту передачі приміщення кафе (арк. справи 31-32).

Відповідно до договору про поділ нерухомого майна від 11.09.07 року, укладеного між ВАТ "Прикарпатагробуд" та ПП фірма "Спіка", сторони домовились про поділ нерухомого майна, а саме: інженерно-лабораторного корпусу, що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд. 14. Відповідно до умов даного договору Приватному підприємству фірма "Спіка" перейшло у власність 10/100 ідеальних часток, загальною площею 174, 3 кв. м., що складається з: прим. 9 п. 110 кв. м., прим. 10 пл. 25, 3 кв. м., прим. 11 пл. 7, 5 кв. м., прим. 12 пл. 31, 5 кв. м. Договір нотаріально посвідчений (арк. справи 73).

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації від 13.09.07 року (арк. справи 74).

02.05.07 року між Приватним підприємством "Спіка" (орендодавець) та ТзОВ фірма "Калина-ІФ" ЛТД (орендар) укладено договір оренди № 02-05/07, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування офісне приміщення площею 88 кв. м., розміщене за адресою: вул. Національної Гвардії, 14 в м. Івано-Франківську та перебуває на балансі ПП фірма "Спіка" (арк. справи 16-18).

23.07.08 року між Приватним підприємством "Спіка" та Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" відповідно до п. 1.6 Статуту (арк. справи 21-22), було укладено іпотечний договір № ГД04/2008-з1, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т. Д. за реєстровим № 3976 з наступними змінами, внесеними Договором від 17.05.10 року.

Відповідно до умов іпотечного договору № ГД04/2008-з1 від 23.07.08 року в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Мегабанк" від Приватного підприємства "Спіка" передано нерухоме майно, а саме: приміщення інженерно-лабораторного корпусу, літера "А" - приміщення інженерно-лабораторного копусу, загальною площею 180, 5 кв. м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20266101, розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд. 14, яке належить ПП "Спіка" на праві приватної власності;

- приміщення кафе, літера "А" - приміщення кафе, загальною площею 88, 5 кв. м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 8171562, розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд. 14, яке належить ПП "Спіка" на праві приватної власності (арк. справи 23).

Як вбачається з Витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна на приміщення кафе та приміщення інженерно-лабораторного корпусу накладено заборону на підставі іпотечного договору від 23.07.08 року (арк. справи19-20).

Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правомірність правочину означає, що він є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, наступу яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону. Згідно закону правочин завжди є правомірним, якщо тільки його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Особа, яка вимагає визнання договору недійсним у відповідності до ст. 234 ЦК України, повинна довести, що в учасників правочину в момент його вчинення не було наміру на створення юридичних наслідків. Відсутність наміру лише в однієї сторони не є доказом фіктивності договору. Тобто, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки.

При цьому, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 2.1, 2.4 оспорюваного договору оренди встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі. Обов"язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору.

Доказів передачі та прийняття приміщення в оренду та складання акту приймання-передачі приміщення суду не подано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1, 3.3 Договору орендна плата становить 5 грн. за метр квадратний орендованої площі. Зобов"язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати в розмірі не менше, ніж орендна плата за останній місяць відповідно до терміну дії даного договору.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.12 року відповідачів було зобов"язано подати суду документи про оплату (надходження) орендних платежів (виписка з банківського рахунку) за договором оренди № 02-05/07 від 02.05.2007 року у період з 02.05.2007 року до поточної дати; документи про сплату податків від орендних платежів, які надійшли від ТзОВ "Калина-ІФ" згідно договору оренди № 02-05/07 від 02.05.2007 року у період з 02.05.2007 року до поточної дати; баланси за період з III-го кварталу 2007 року по III-квартал 2011 року з розшифровкою.

Відповідачами не виконано вимог ухвали суду та не подано доказів, які б свідчили про здійснення оплати орендних платежів. В матеріалах справи також відсутні будь-які докази про сплату орендних платежів орендарем та прийняття їх орендодавцем за договором.

Відсутність доказів, які б свідчили про передачу приміщення в користування, а також доказів про сплату орендної плати свідчить про відсутність наміру у сторін на укладення договору з метою досягнення відповідного правового результату. Крім того, при укладенні іпотечного договору ПП фірма "Спіка" (орендодавець за договором оренди нежитлових приміщень) зазначало в листі № 478/08 від 22.05.08 року про відсутність прав третіх осіб на майно, що передавалося в іпотеку і одночасно є предметом оренди в оскаржуваному договорі (арк. справи 34). Таким чином, оспорюваний договір є фіктивним в силу ст. 234 ЦК України та підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Вказаною нормою закону не зазначено коло осіб, які можуть бути позивачами у справах про визнання зазначених правочинів недійсними згідно статті 234 Цивільного кодексу України. Таким чином, крім контрагентів за договором оренди, прокурора, державних та інших органів позивачем у даній справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує вказана угода. ПАТ "Мегабанк" входить до кола осіб, які можуть бути позивачами по даній справі, оскільки як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.11 року у справі № 29/425-10 за позовом ПАТ "Мегабанк" до ПП фірма "Спіка", ВАТ "Прикарпатагробуд", ПП "Астарта-Л", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача Микитюк Ігор Романович про стягнення 25 196 625, 99 грн., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.11 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.11 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, в тому числі за іпотечним договором № ГД04/2008-з1 від 23.07.08 року. Наявність оспорюваного договору оренди нежитлових приміщень ускладнює, як зазначає позивач, практичне виконання рішення суду, а тому його права підлягають захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, 16, 203, 215, 234, 762, 795 ЦК України, ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД, до відповідача Приватного підприємства фірма"Спіка" про визнання недійсним договору оренди № 02-05/07 від 02.05.2007 року, укладеного між Приватним підприємством фірма "Спіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД щодо передачі від Приватного підприємства фірма "Спіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД у строкове платне користування офісного приміщення площею 88, 00 кв. м., розміщеного за адресою: вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську.

Визнати недійсним договір оренди № 02-05/07 від 02.05.2007 року, укладений між Приватним підприємством фірма"Спіка", вул. Національної гвардії,14, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 23926102) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД, вул. Національної гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 13664090) щодо передачі від Приватного підприємства фірма "Спіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД у строкове платне користування офісного приміщення площею 88, 00 кв. м., розміщеного за адресою: вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську.

Стягнути з відповідача Приватного підприємства фірма"Спіка", вул. Національної гвардії,14, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 23926102) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", вул. Артема, 30, м. Харків, 61002, адреса для листування: пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79000 (ідентифікаційний код 09804119): 470, 50 грн. (чотириста сімдесят грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІФ" ЛТД, вул. Національної гвардії,14, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 13664090) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", вул. Артема, 30, м. Харків, 61002, адреса для листування: пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79000 (ідентифікаційний код 09804119): 470, 50 грн. (чотириста сімдесят грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України (одержувач: управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ одержувача 37952250; банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області; МФО одержувача 836014; номер рахунку 31214206700002; код класифікації доходів бюджету 22030001).

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О.М.

Повне рішення складено 27.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 27.01.12