Рішення № 21210697, 23.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" січня 2012 р. Справа № 12/5007/144/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, дов. від 20.12.11р. № 08/14584 -003216

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир) <В особі(назва) >

до Військової частини А-1912 (с.Івниця Андрушівського району)

про стягнення 1323,91 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 1323,91 грн. боргу за споживання електричної енергії понад договірні величини згідно договору № 533 про постачання електричної енергії споживачам від 20.11.04р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26). Письмового відзиву на позов не надано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2004 року між Зарічанським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та Військовою частиною А-2053 укладено договір № 533 про постачання електричної енергії споживачам (а.с.7-10).

Відповідно до вимог Директиви Міністерства оборони України від 14.04.11р. "Про проведення організаційних заходів у ЗСУ у 2011 році" та Директиви Командувача ПС ЗСУ від 28.04.11р. "Про проведення додаткових організаційних заходів у ПС ЗСУ у 2011 році " ВЧ А-2053 була розформована, правонаступником ВЧ А-2053 за точками обліку електричної енергії є ВЧ А-1912.

Відповідно до п.1 договору, енергопостачальна організація (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з пп.5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач, як споживач, не пізніше 15 листопада поточного року надає позивачу, як постачальнику, електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні спожитої електроенергії відповідних періодів поточного року.

Відповідно до пп.5.2 договору, договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні:

-заявленої споживачем згідно з пп.5.1 цього договору - у разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення поточних платежів у визначені терміни;

-забезпеченому обсягом попередньої оплати споживача;

-передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії;

-для установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

Відповідно до пп.4.2.2 договору, у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього договору за відповідний період (місяць) при одно- дво- чи тризонній системі обліку, споживач, виключно банківськими коштами, сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

Відповідно до пп.4.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ "Про затвердження Правил користування електричною енергією" від 31.07.96 N 28, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Згідно даних позивача, ВЧ А-2053 за січень місяць 2011 р. спожито електроенергії 63528 кВТ/год., договірна величина споживання електроенергії на січень 2011р. встановлена 61690 кВт/год.

Отже, відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період на 1838 кВт/год (63528 кВт/год - 61690 кВт/год = 1838 кВт/год).

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.97р. № 575/97-ВР, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за споживання електричної енергії понад договірну величину згідно договору № 533 про постачання електричної енергії споживачам від 20.11.04р. на день вирішення спору не зміналася, в межах заявлених позовних вимог становить 1323,91 грн. (1838*0,7203 грн.), що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 20.10.11р., на 01.01.12р. та довідкою позивача № 159 від 23.01.12р. (а.с.20,29,30).

Виставлений позивачем рахунок за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за № 2399 від 21.01.11р. за січень місяць 2011 р. на суму 1323,91 грн., відповідач залишив без задоволення (а.с.19).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання перед позивачем та вимоги вищезазначених норм чинного законодавства, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Як вбачається з листа, який надійшов факсимільним зв"язком на адресу позивача, відповідач не заперечує факт споживання електричної енергії понад договірну величину на суму 1323,91 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини А-1912 (13420, с.Івниця-1, Андрушівського району, Житомирської області, ідентифікаційний код 24979158)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул.Пушкінська 32/8, ідентифікаційний код 22048622):

-1323,91 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії;

-1411,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 24 січня 2012 р.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідом. про вруч.).

<Текст >