Рішення № 21210696, 24.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" січня 2012 р.Справа № 20/5007/124/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 довіреність №1.20/1-391 від 11.02.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 2465,00 грн.

Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач, відділення) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відровідач) про стягнення 2465,00грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.12.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №20/5007/124/11 та призначено судове засідання.

В судовому засіданні 12.01.2012р. представник позивача в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, подав заяву № 1.20/6-130 від 11.01.2012 р. про збільшення позовних вимог та докази надіслання такої заяви на адресу відповідача, а саме, опис вкладення та копію фіскального чеку № 3354 від 12.01.2012р. (а.с.20-21).

З поданої заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 3400,00грн., з яких 1700,00грн. - штраф та 1700,00грн. - пеня.

Враховуючи, що заява подана позивачем до початку розгляду справи по суті, суд приймає її до розгляду та справа розглядається в межах збільшених позовних вимог.

Ухвала господарського суду Житомирської області від 09.12.2011р. направлялася відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, повернулася до суду 20.12.2011р. з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.13-16).

Процесуальні документи направлялися відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві (а.с.3-4), у заяві про збільшення позовних вимог (а.с.19), у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.24) та у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.31-33). Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.01.2012р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 24.01.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідачем в порушення п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений. Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 09.12.2011р. та від 12.01.2012р. не виконав, про наявність поважних причин неможливості подання до суду витребуваних ухвалами документів суд не повідомив.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представник позивача зазначив, що додаткові докази відсутні. Крім того, просив суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду справи №3.7.1-21/2011, 26.07.2011р. прийнято рішення №1.16/-39р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (а.с.6-9).

Вищезазначеним рішенням адміністративна колегія Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вирішила, визнати, зокрема, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 під час підготовки та участі в 2010 році у торгах на закупівлю сичужного та кисломолочного, що проводились Обласним госпіталем для ветеранів війни Житомирської обласної ради (оголошення № 43189 у Віснику державних закупівель № 46 (434) від 15.11.2010), вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) (п.1 рішення).

За вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до частини 5 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700,00грн. (п. 3 рішення).

Частина третя статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2011р. копію рішення відділення від 27.07.2011р. № 1.20/4-2220 було вручено із супровідним листом уповноваженій особі відповідача, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно ч.2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Слід зазначити, що вищезазначений строк є регулятивним, тобто строком здійснення суб'єктивних прав і обов'язків.

Таким чином, відповідач мав право оскаржити рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до господарського суду до 05.11.2011р.

Ані відповідачем, ані позивачем не надано доказів оскарження в судовому порядку рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-39р від 26.07.2011р.

Оскільки, відповідач штраф в сумі 1700,00грн. у встановленні строки не сплатив, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути на його користь з відповідача пеню за період з 06.11.2011р. по 11.01.2012р. (включно 67 день прострочення) розмір якої складає 1708,50грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно із ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки, відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то сума пені складатиме 1700,00грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1700,00грн. є правомірними, такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів погашення штрафу суду не надав, розрахунок пені не спростував.

Згідно із ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 44,49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд Житомирської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 12, ідентифікаційний код 20403042) - 1700,00 грн. (одну тисячу сімсот гривень 00 коп.) - штрафу, 1700,00 грн. (одну тисячу сімсот гривень 00 коп.) - пені, зарахувавши ці кошти в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УДК у м.Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, рахунок 31115106700002, код платежу - 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- в доход Державного бюджету України -1411,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

<Поле для текста >

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)

<Текст >