Рішення № 21210694, 16.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "16" січня 2012 р. справа № 18/5007/136/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.01.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

від ІІІ особи: ОСОБА_2, довіреність від 01.11.2011р.;

розглянув справу за позовом Новогуйвинської селищної ради (смт.Новогуйвинськ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (смт.Новогуйвинське Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головного Управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)

про звільнення земельної ділянки

Новогуйвинська селищна рада звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить зобов'язати ФОП ОСОБА_3 привести земельну ділянку в АДРЕСА_2 загальною площею 0,009га в попередній стан, звільнивши від розміщеній на ній споруд, шляхом знесення та вивезення.

Представник позивача в судове засідання 26.12.2011р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить прохальну частину позовної заяви викласти в наступній редакції: Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 привести самовільно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 0,0015га в попередній стан, звільнивши від розміщених на ній споруд шляхом знесення та вивезення (а.с.27). При цьому представник позивача посилається на акт обстеження земельної ділянки Головного управління Деркомзему у Житомирській області №14042 від 21.12.2011р. та додаток до акту (а.с.30-31), в якому конкретизовано місце розташування земельної ділянки, вимога про звільнення якої заявлена в позові.

Враховуючи передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача, господарський суд прийняв подану представником позивача заяву до розгляду.

Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник ІІІ особи позовні вимоги підтримав, надав додаткові письмові пояснення по суті спору (а.с.80-81). Надав пояснення щодо місця розташування спірної земельної ділянки у відповідності до акту обстеження земельної ділянки від 21.12.2011р. (а.с.30-31), складеного Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області за наслідками обстеження, проведеного на виконання вимог господарського суду.

Відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу господарського суду повторно надіслав заяву, в якій відповідач просить відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість повноважного представника прибути в судове засідання з поважних причин (а.с.72).

Раніше, в адресованому господарському суду письмовому відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив та, зокрема, зазначив, що земельна ділянка не використовується ним самовільно, оскільки, відповідач має дозвіл на відведення земельної ділянки для будівництва зупинки та прилеглого магазину в АДРЕСА_2 та висновки начальника Головного управління Держкомзему у Житомирській області, відділу містобудування та архітектури у Житомирській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області про погодження, щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди в користування ПП ОСОБА_3 для будівництва зупинки та прилеглого магазину (а.с.33-37).

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого компетентного представника, приймаючи до уваги, що розгляд справи здійснюється тривалий термін і відповідач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, приймаючи до уваги встановлені господарським процесуальним законодавством строки вирішення спору, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та ІІІ особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2011 року Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області проведено перевірку вимог земельного законодавства за адресою АДРЕСА_2, за результатами якої складено акт перевірки серії А №14107 від 04.08.2011 року (а.с.6). У вищевказаному акті зазначено, рішенням Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 13.07.2007р. гр. ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 загальною площею 0,009 га для будівництва зупинки з прилеглим до неї торгівельним приміщенням. Виявлено, що на момент перевірки технічна документація із землеустрою, на розробку якої надано дозвіл, Новогуйвинською селищною радою не затверджувалась, земельна ділянка в користування або у власність не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку ПП ОСОБА_3 не оформлені. Також в акті вказано, що на момент перевірки ПП ОСОБА_3 використовується частина зазначеної земельної ділянки орієнтовною площею 0,0015га для розміщення металевого кіоску з метою здійснення підприємницької діяльності, що з врахуванням викладеного є порушенням ст.125 Земельного кодексу України та у відповідності до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки.

05 серпня 2011 року Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області винесено припис, яким зобов'язано відповідача до 03.09.2011р. усунути виявлені порушення земельного законодавства, а саме: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку або оформити відповідні правовстановлюючі документи (а.с.83, 84).

У зв'язку із встановленням факту самовільного зайняття земельної ділянки, Новогуйвинська селищна рада звернулась до суду з позовом про зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 привести земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 0,009 га в попередній стан, звільнивши від розміщених на ній споруд шляхом знесення та вивезення, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що на момент перевірки технічна документація із землеустрою, на розробку якої надано дозвіл, Новогуйвинською селищною радою не затверджувалась, земельна ділянка в користування або у власність не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку у відповідача відсутні.

З метою конкретизації місця розташування земельної ділянки, вимога про звільнення якої заявлена в позові, та на виконання вимог ухвали суду, Головне управління Деркомзему у Житомирській області провело обстеження земельної ділянки, за результатами якого складено акт №14042 від 21.12.2011р. та додаток до акту (а.с.30-31). З урахуванням вищевказаного акту обстеження позивач надав заяву від 29.11.2011р., в якій конкретизував позовні вимоги щодо місця розташування земельної ділянки та просить зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 привести самовільно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 0,0015га в попередній стан, звільнивши від розміщених на ній споруд шляхом знесення та вивезення (а.с.27).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із наданого відповідачем договору купівлі-продажу від 15.05.2006р. та акту приймання-передачі (а.с.39-40) Приватний підприємець ОСОБА_4 продав, а приватний підприємець ОСОБА_3 купила металевий кіоск, який находиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 8 кв.м. з місцем у робочому стані з підключенням до електромережі.

Рішенням 11 сесії Новогуйвинської селищної ради Житомирського району п'ятого скликання від 13.07.2007р. громадянці ОСОБА_3 за заявою останньої надано дозвіл на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 загальною площею 0,009 га для будівництва зупинки з прилеглим до нього торгівельним приміщенням (а.с.7).

Рішенням Новогуйвинської селищної ради від 05.03.2008р. (а.с.56) затверджено матеріали попереднього погодження акту вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва зупинки та прилеглого магазину в смт.Озерному ОСОБА_3, та надано дозвіл на відведення земельної ділянки для будівництва зупинки та прилеглого магазину в АДРЕСА_2.

Відносини щодо розміщення малих архітектурних форм регулюються Законом України "Про місцеве самоврядування" - в частині повноважень сільських рад та обовязковості рішень органів місцевого самоврядування, Земельним кодексом України в частині набуття та здійснення права власності та права користування земельною ділянкою під малою архітектурною формою.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільне її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до ч.1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст.125 Земельного кодексу України). Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч.5 ст.126 Земельного кодексу України).

Приписами ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільним зайняттям земельних ділянок вважаються будь-які дії, які особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

У даному випадку, зайнята відповідачем земельна ділянка є державною власністю і відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Новогуйвинської селищної ради.

Суд також зазначає, рішення про виділення спірної земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_3 Новогуйвинською селищною радою не приймалося. Дозвільні документи на право торгівлі, надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або приміщенні. Однак, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України, оскільки Земельним кодексом України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Наявність рішення Новогуйвинської селищної ради "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельної ділянки" не встановлює права відповідача на користування земельною ділянкою та не спростовує факту використання земельної ділянки без належних документів. Тому у суду не має підстав вважати, що вказане рішення замінює документи, які посвідчують право користування землею.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про набуття Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 права користування спірною земельною ділянкою.

Відповідачем заходи щодо оформлення земельної ділянки не проведені. На момент перевірки технічна документація із землеустрою, на розробку якої надано дозвіл, Новогуйвинською селищною радою не затверджувалось; правовстановлюючі документи на земельну ділянку відповідачем не оформлені. Відповідач тривалий час самовільно та безоплатно використовує земельну ділянку; як свідчать матеріали справи рішення про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки не приймалось, договір оренди на момент вирішення справи не укладений, а земельна ділянка не звільнена.

Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.

Зважаючи на вищевикладені встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідач використовує земельну ділянку в АДРЕСА_2 загальною площею 0,0015га. за відсутності належним чином оформлених правоустановлюючих документів, суд дійшов висновку про те, що відповідач займає спірну земельну ділянку самовільно, а тому вона підлягає поверненню власнику в порядку ст.212 ЗК України.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи з огляду на відсутність безспірних та беззаперечних доказів на їх підтвердження.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до роз'яснення Держкомзему від 11.11.2008р. №14-17-4/12991 передача земельної ділянки у власність або у користування (оренду) здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії с л і д к в а л і ф і к у в а т и як с а м о в і л ь н е зайняття земельної ділянки.

Оскільки рішення про передачу відповідачу в користування (оренду) земельної ділянки не приймалось, земельна ділянка в користування або у власність не передавалась, договір оренди на момент вирішення справи не укладений, отже відповідач користується спірною земельною ділянкою самовільно.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ч.1 ст.32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач викладених у позовній заяві обставин щодо самовільного зайняття земельної ділянки не спростував, доказів її звільнення та приведення у попередній стан суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Новогуйвинської селищної ради обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 32, 34, 43, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) привести самовільно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 0,0015га в попередній стан, звільнивши від розміщених на ній споруд, шляхом знесення та вивезення.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт.Новогуйвинське, вул. Дружби народів, буд. 5, ідентифікаційний код 04348303)

- 85,00грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.

Повне рішення складено 23 січня 2012 року

Віддрукувати: 4 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід.)

4- ІІІ особі 16.01.2012