Постанова № 21209534, 25.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5015/5307/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Новікової Р.Г.

Попікової О.В.

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 дов. від 22.08.2011 року;

Відповідача: не з'явився;

Третя особа: не з'явився.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАРПАТСЕРВІС" на рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року

у справі № 5015/5307/11 господарського суду Львівської області

за позовом компанії "Четлайн Лімітед"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАРПАТСЕРВІС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області

про передачу предмета іпотеки в управління

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року компанія "Четлайн Лімітед" звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАРПАТСЕРВІС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, просила зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс" передати в управління компанії "Четлайн Лімітед" ("Сhatline Limited") готельний комплекс (об'єкт незавершеного будівництва, в тому числі приміщення та обладнання від котельні) 42% готовності включно з майбутніми покращеннями об'єкту, які будуть створені в процесі будівництва об'єкту та внаслідок введення об'єкту в експлуатацію згідно акту державної комісії, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устиновича, 155а, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс", з метою спрямування доходів, отриманих від управління готельним комплексом на погашення заборгованості перед компанією "Четлайн Лімітед" на загальну суму 1 465 867,59 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 08.09.2011 р. становить 11 686 922,53 грн.; передати оригінали правовстановлюючих документів компанії "Четлайн Лімітед" на вказаний готельний комплекс, бухгалтерські документи, документи фінансової та податкової звітності; ключі, пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації, надання права укладення, розірвання, зміни, припинення правочинів.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов договору іпотеки від 09.10.2006 року щодо передачі готельного комплексу в управління позивача, який був укладений у забезпечення договору позики.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року (суддя Костів Т.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року (головуючий Зварич О.В., судді Юрченко Я.О., Якімець Г.Г.) позов задоволений частково, зобовязано товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс" передати в управління компанії "Четлайн Лімітед" (("Сhatline Limited") готельний комплекс (об'єкт незавершеного будівництва, в тому числі приміщення та обладнання від котельні) 42% готовності включно з майбутніми покращеннями об'єкту, які будуть створені в процесі будівництва об'єкту та внаслідок введення об'єкту в експлуатацію згідно акту державної комісії, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устиновича, 155а, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс", з метою спрямування доходів, отриманих від управління готельним комплексом на погашення заборгованості перед компанією "Четлайн Лімітед" на загальну суму 1465867,59 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 08.09.2011 р. становить 11686922,53 грн. В частині решти вимог у позові відмовлено.

Оскаржені судові акти мотивовані посилання на норми Закону України "Про іпотеку" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАРПАТСЕРВІС" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати судові рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що предмет іпотеки готельнийкомплекс "Терем" не введений в експлуатацію, а тому не використовується згідно з його цільовим призначенням та не дає доходів, не має правових підстав у розумінні статті 34 Закону України "Про іпотеку" для задоволення вимог позивача щодо передачі предмета іпотеки в управління.

У судове засідання 25.01.2012 року представник відповідача та третьої особи не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.

Колегія суддів, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2006 року між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) був укладений договір позики, до якого вносились зміни і доповнення №2 від 09.06.2006 року та №3 від 28.12.2006 року, за яким відповідачу було надано позику терміном на 6 років до 31.05.2012 р. під 11% річних. Відсотки підлягали сплаті з врахуванням фактичного терміну користування та фактично отриманих сум позики, до 10 числа наступного після кварталу місяця (п. п. 2.3., 4.6.). Договір був зареєстрований управлінням НБУ у Львівській області із видачею реєстраційного свідоцтва №454 від 29.05.2006 року (а.с. 43-50).

В забезпечення виконання зобов'язань між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки від 09.10.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1547, за яким в іпотеку позивачу надано готельний комплекс (об'єкт незавершеного будівництва) 42% готовності включно з майбутніми покращеннями об'єкту, які будуть створені в процесі будівництва об'єкту та внаслідок введення об'єкту в експлуатацію згідно акту державної комісії у смт. Славське, вул. Устиновича, 155а (п.1.3.) (а.с. 8-10).

У зв'язку із невчасною сплатою відповідачем відсотків, 01.07.2009 р. та 25.01.2010 року (а.с.34) позивач надіслав відповідачу вимоги про усунення порушення, які виконані не були.

22.03.2010 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис №734 про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості перед позивачем на загальну суму 1170119,88 доларів США, що еквівалентно станом на 29.04.2010р. за курсом НБУ 9 274 253,16 грн., з яких 1 000 000 доларів США - сума позики; 25 767,81 долар США - заборгованість за відсотками; 127 336,21 долар США - сума штрафних санкцій за прострочення сплати відсотків за користування позикою та повернення суми позики; 14503,36 доларів США - 3% річних; 2 512,590 доларів США - плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2010 року у справі №500-12/3700-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2011року, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс" до корпорації "Четлайн Лімітед" третя особа - приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в позові відмовлено.

Постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 29.04.2010 року було відкрито виконавче провадження ВП №18973542 з виконання виконавчого напису нотаріуса №734 від 22.03.2010р.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 575 Цивільного кодексу України передбачає окремі види застав. Так, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

У відповідності зі статтею 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Крім того, вищенаведена стаття дає вичерпаний перелік, що саме не може бути предметом застави, з якого вбачається, що незавершене будівництво не входить у його склад.

Відповідно до статті 16 Закону України від 05.06.2003 року № 898-IV "Про іпотеку" передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Таким чином, законом Украйни "Про іпотеку" також підтверджено правомірність укладення договору іпотеки, де предметом виступає об'єкт незавершеного будівництва.

Стаття 33 вищенаведеного закону передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, стаття 34 Закону України "Про іпотеку" передбачає можливість передачі предмета іпотеки в управління, відповідно до якої після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

З огляду на вищезазначене доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що готельний комплекс не введений в експлуатацію, а тому не використовується згідно з його цільовим призначенням є неспроможними.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскаржених судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАРПАТСЕРВІС" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року у справі № 5015/5307/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К.Прокопанич

Судді: Р.Г.Новікова

О.В. Попікова