Постанова № 21207502, 24.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5019/1778/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 03.01.2012р.

< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", м.Костопіль Рівненської області

на рішення господарського суду Рівненської області

від 12.10.11 р. у справі № 5019/1778/11 (суддя Павлюк І.Ю.)

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", м.Одеса

до Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", м.Костопіль Рівненської області

про стягнення 63200 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.10.2011р. у справі №5019/1778/11 задоволено позов Державного підприємства "Одеська залізниця" до Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" про стягнення 63200 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 63200 грн. штрафу, 632,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- згідно п.9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Міністерством транспорту України від 21.11.2000р. №644, маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно, а тому відповідачем у перевізних документах був зазначений спосіб визначення маси вантажу - за обміром умовно, у зв"язку з відсутністю на станції відправлення Костопіль електронних тензометричних ваг, що унеможливлює визначення маси вантажу способом зважування;

- маса вантажу визначається за обміром (умовно), оскільки вантаж транспортується на відкритому рухомому складі, а тому його маса залежно від вологості поступово змінюється;

- суд не врахував приписи п.3.18 Роз"яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз"яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", де роз"яснюється, що пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100 - 150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу. Тобто, в роз"ясненні не вказано, що не є порушенням перевірки маси вантажу способом зважування на вагах, якщо попередньо маса визначалась умовно чи навпаки.

Позивач у письмовому відзиві від 06.12.2011р. на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів та вимог, вказавши, що відповідачем невірно визначено масу вантажу та виявлений у вагонах надлишок вантажу перевищує норму

20.01.2012р. до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2011р. та 12.05.2011р. зі станції Костопіль Львівської залізниці ДП “Костопільське лісове господарство” на станцію призначення Одеса-Пересип Одеської залізниці (вантажоодержувач ТзОВ "Продовольча компанія АМ") були відправлені вагони №63544506, №66752627 з вантажем "пиловник сосновий неокорений", з масою 57000 кг кожен, що підтверджується дорожньою відомістю №35662980 та накладною №35709468 (а.с.21,30).

В дорожній відомості та накладній зазначено, що спосіб визначення маси вантажу - за обміром умовно у відповідності до пункту 9 Правил приймання вантажів, тобто згідно обміру по кубатурі.

05.05.2011р. станцією Здолбунів Львівської залізниці було складено акт №973, в якому вказано, що при контрольному зважуванні вантажу на електронних тензометричних вагах виявлено, що вага у вагоні №63544506 по документах становить 57000 кг, а фактично - вага брутто 83730 кг, тара по документах - 22600 кг, що більше на 4100 кг (а.с.15).

13.05.2011р. станцією Здолбунів Львівської залізниці було складено акт №1030, яким засвідчено, що при контрольному зважуванні вантажу на електронних тензометричних вагах виявлено, що вага у вагоні №66752627 по документах складає 57000 кг, а фактично - вага брутто 83000 кг, тара по документах 22300 кг, що більше на 3700 кг (а.с.24).

09.05.2011р. на станції призначення Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась комісійна перевірка маси вантажу у вагоні № 63544506, за результатами якої було складено комерційний акт серії АА №055237/7, з якого вбачається, що при переважуванні вантажу на 100 тоних тензометричних вагонних вагах ТОВ "Продовольча компанія АМ" (повірка 03.08.2010р., контроль придатності 03.05.2011р.) виявлено надлишок вантажу - 4100 кг (а.с.19). За вказаних обставин складено акти загальної форми №037 А/С та №038 А/С від 09.05.2011р. станції Одеса-Пересип Одеської залізниці, відповідно, нараховано штраф в розмірі 31600 грн. (а.с.20).

16.05.2011р. на станції Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась перевірка маси вантажу у вагоні №66752627, за результатами якої було складено комерційний акт серії АА №055238/8, з якого вбачається, що при переважуванні вантажу на 100 тоних тензометричних вагонних вагах ТОВ "Продовольча компанія АМ" (повірка 03.08.2010р., контроль придатності 03.05.2011р.) виявлено надлишок вантажу на 3700 кг (а.с.29). По вказаному факту складено акт загальної форми №042 А/С від 16.05.2011р. станції Одеса-Пересип Одеської залізниці, згідно якого нараховано штраф в розмірі 31600 грн. (а.с.27).

07.06.2011р. ДП "Одеська залізниця" направила ДП "Костопільське лісове господарство" претензії №МЮ 2611 та №МЮ 2612 з вимогою добровільно перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства штраф, нарахований згідно ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв"язку із неправильним зазначенням маси вантажу у залізничних накладних №35662980, №35709468, у розмірі 63200 грн. (а.с.17, 25-26).

У відповідях на вказані претензії ДП "Костопільське лісове господарство" вказало, що згідно п.22 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., перевірка маси вантажу проводиться, як правило тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Вантажовідправник визначив масу вантажу способом обміру, однак на станції Здолбунів Львівської залізниці вантаж переважувався на електронних тензометричних вагах (а.с.18, 22).

За вказаних обставин ДП "Одеська залізниця" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ДП "Костопільське лісове господарство" 63200 грн. штрафу (а.с.2-5).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 12.10.2011р. позов задоволено (а.с.60-64).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. №644, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.111998р. №460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи (надалі - перевізний документ) заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.”

Як передбачено п.2.3 Правил, правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність зазначених у накладній відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5 Правил встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф згідно із статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644) загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Згідно п.9 Правил перевезення вантажів лісоматеріали й дрова повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких даних: у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів; у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці"; у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів; в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти. Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно.

Згідно п.3.18 Роз'яснення Вищого господарського суду від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100 - 150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Залізнична накладна, на підставі якої здійснювалось перевезення лісоматеріалів у вагоні №63544506 в матеріалах справи відсутня.

В дорожній відомості №35662980 та накладній №35709468 відправником зазначено, що спосіб визначення маси вантажу - за обміром умовно у відповідності до пункту 9 Правил приймання вантажів, тобто згідно обміру по кубатурі.

Як вбачається з комерційних актів №АА 055237/7 від 09.05.2011р., №АА 055238/8 від 16.05.2011р. на станції призначення Одеса-Пересип Одеської залізниці здійснювалось переважування вагонів на 100 тоних тензометричних вагонних вагах ТОВ "Продовольча компанія АМ", повірка - 03.08.2010р., контроль придатності - 03.05.2011р. На підтвердження справності вагонних вагів позивач надав копію технічного паспорту вагонних ваг, власником яких є ТОВ "Продовольча компанія АМ" (а.с.12), однак цей паспорт не є належним доказом у даній справі, в розумінні ст.32 ГПК України, оскільки в ньому не зазначено, що це паспорт на 100 тонні тензометричні вагонні ваги. Крім того, у технічному паспорті не зазначено посаду, прізвище, ім"я та по батькові особи, яка здійснила держповірку ваг 03.08.2010р.

Згідно п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами

Згідно п.5 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу від 28.05.2002р. №334 у разі перевірки маси тари вагона не тим працівником станції, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища працівника станції, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і працівника станції, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується працівником станції, який перевіряв тару вагона.

Як вбачається з комерційного акту АА №055237/7 від 09.05.2011р., при зважуванні були присутні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а підписаний акт начальником станції Карпенко В.В., начальником вантажного району ОСОБА_3, прийомоздавальником ОСОБА_5 та одержувачем ОСОБА_4 Тобто, в акті відсутній підпис ОСОБА_2

Наявні в матеріалах справи акти від 09.05.2011р. та 16.05.2011р., складені на станції Одеса-Пересип, не містять підпису ст.лейтенанта міліції ОСОБА_6, який, як вказано в них, підписувати акти відмовився (а.с.16,28).

Окремо слід зазначити, згідно п.8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної й дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як вбачається з накладної №35709468 та дорожньої відомості №35662980, в них відсутні відмітки залізниці про видачу вантажу та, як зазначалося вище, залізнична накладна №35662980 в матеріалах справи відсутня.

Крім того, відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за №644, розрахунковим підрозділом станції Костопіль з особового рахунку ДП "Костопільське лісове господарство" стягнуто кошти для оплати тарифу за надлишок ваги, про що зазначено у накопичувальній картці №15070509 від 15.07.2011р.

Таким чином, надані позивачем акти загальної форми, комерційні акти, дорожня відомість та накладна оформленні з порушенням приписів Правил видачі вантажів і Правил складання актів, а тому не підтверджують беззаперечно факт порушення вантажовідправником вимог чинного законодавства щодо оформлення перевізних документів.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.10.2011р. слід скасувати, прийнявши нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", м.Костопіль Рівненської області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.10.2011р. у справі №5019/1778/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" (Рівненська область, м.Костопіль, вул.Дубки, 2, код 00992800)316 грн. 00 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Рівненської області.

5. Справу №5019/1778/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

01-12/918/12

Віддрук. 4 прим.:

1 до справи,

2,3 сторонам,

4 в наряд.