Постанова № 21207500, 18.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р. Справа № 5019/1935/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О. суддів Грязнов В.В. при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.11 р.

у справі № 5019/1935/11 (суддя Качур А.М. )

за позовом Рівненського міжрайонного природоохороного прокурора в інтересах держави в особі Квасилівської селищної ради

до Відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція в Рівненській області

про стягнення в сумі 57 808 грн. 34 коп.

за участю представників сторін:

від органу прокуратури - Шпинта С.М (посвідчення №НОМЕР_1 від 20.06.08р.. наказ №1032 від 08.11.11р.)

позивача Квасилівської селищної ради - не з'явився

третьої особи - ОСОБА_1 (довіреність №2 від 17.01.12р.)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність в матеріалах справи)

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2011р. у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Щепанської Г.А. внесено зміни до складу колегії суддів. У справі № 5019/1935/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Грязнов В.В.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.11.2011р. (суддя Качур А.М.) у справі № 5019/1935/11 відмовлено в задоволенні позову Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Квасилівської селищної ради до Відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" про стягнення 57808,34грн. шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення атмосферного повітря.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки порушення були виявлені на підприємстві відповідача під час проведення перевірки 28.12.2010, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначено з 01.04.2009 по 01.04.2011, застосування в розрахунку збитків розміру мінімальної плати встановленої на момент проведення перевірки 15.06.2011 є безпідставним.

Крім того, прокурором необгрунтовано зазначено в позовній заяві позивачем Квасилівську селищну раду, а не відповідний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Рівненський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.2011 у справі № 5019/1935/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" школи, завданої державі внаслідок забруднення атмосферного повітря у сумі 57808, 34 грн. задоволити повністю.

В апеляційній скарзі зокрема зазначається, що судом безпідставно зроблено висновок про те, що спеціалістом Державної екологічної інспекції в Рівненській області розрахунок суми збитків, заподіяних внаслідок забруднення атмосферного повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснений без врахування приписів Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 21.01.2009 №48/16064.

Апелянт зазначає, що в акті, складеному за результатами проведеної 15.06.2011р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря ВАТ "Рівнесільмаш" зазначено, що за період з 01.04.2009р. по 01.04.2011р. ВАТ "Рівнесільмаш" проводились викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Згідно статзвітності по формі 2-ТП (повітря) за період з 01.04.2009 по 01.04.2011 всього по підприємству в атмосферне повітря було викинуто 7,916 тонн забруднюючих речовин.

Підприємству ВАТ "Рівнесільмаш" нараховані збитки відповідно до п.3.6 Методики, на підставі представлених підприємством державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря.

Період нарахування збитків взято з II кварталу 2009, тобто з 01.04.2009, (оскільки при здійсненні розрахунків маси наднормативного викиду забруднюючої речовини розрахунковими методами згідно з п.3.6 Методики час роботи джерела без дозволу на викиди визначається не раніше як з 01.02.2009, з дня набрання чинності наказу Мінприроди від 10.12.2008 № 639, по І квартал 2011 включно, тобто 01.04.2011, так як на день перевірки (15.06.2011) II квартал ще не закінчився. Розмір мінімальної заробітної плати (П) взято на момент виявлення порушення (день перевірки), так як на день перевірки підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди.

Скаржник посилається на положення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" згідно якої викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу несуть відповідальність згідно із законодавством, а шкода, завдана державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законодавством (статті 33, 43 зазначеного Закону).

Скаржник зазначає, що момент виявлення порушення визначається з початку експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без відповідного дозволу, зокрема: відлік фактично відпрацьованого часу джерела в режимі наднормативного викиду визначається від дати закінчення терміну дії дозволу: у разі відсутності дозволу відлік часу роботи джерела в режим: наднормативного викиду визначається від дати з якої суб'єкт господарювання здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.

При визначені граничнодопустимих концентрацій (ГДК) застосовані «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднень хімічними і біологічними речовинами». Офіційне видання ДСП-201-97, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.1997 №201, так як Методика призначена для розрахунку відшкодування збитків в результаті: наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Санітарні правила і норми № 461788 та ГОСТ 12.1.005-88 призначені для робочої зони. Тому застосовувати ГДК згідно даних правил та ГОСТУ для Методики не можливо.

Згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 №309 "Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел" - застосовується для підприємств які мають дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Апелянт вважає, що відповідачем було порушено вимоги ст.ст.20, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.ст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Крім того, апелянт покликається на ст. 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно якої підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Апелянт вказує на те, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря має встановлюватись державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально - лабораторним методом та розрахунковими методами.

При нарахування збитків завданих державі ВАТ "Рівнесільмаш" державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області був проведений розрахунок розрахунковим методом, оскільки це передбачено п.2.2 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

У пункті 2.1. Методики визначено, що викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства, вважаються наднормативними.

Апелянт також , зазначає, що відповідно до ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодування у порядку та розмірах, встановлених законом.

Скаржник повідомляє, що з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція в Рівненській області звернулась до відповідача з претензією на суму 57808 грн. 34 коп. від 20.06.2011 №2268/09, яка у встановлені чинним законодавством термін сплачена не була.

Апелянт вважає, що Рівненським міжрайонним природоохоронним прокурором правильно визначено позивача у даній справі - Квасилівську селищну раду, а судом першої інстанції не враховано, що згідно з п. 35 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за школу, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Частиною 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального місцевого бюджету, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно направлення № 390 від 20 грудня 2010 року на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (виданого відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року N 1264-XII, "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року N 877-V та наказу органу Мінприроди від 20 грудня 2010 року № 457) 28 грудня 2010 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області Петренко Г.А. та Стасюк І.Ю. проведено планову перевірку дотримання природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря ВАТ "Рівнесільмаш".

За результатами перевірки встановлено, що ВАТ "Рівнесільмаш" здійснює механічну обробку металів, складання та фарбування тракторних причепів та автокормовозів. В результаті чого здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

На час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у ВАТ "Рівнесільмаш" відсутній, про що було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28 грудня 2010 року та видано припис на усунення порушення.

15.06.2011 року помічником Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора Войтюком О.І. разом з головним спеціалістом відділу екологічної контролю водних об'єктів, атмосферного повітря та поводження з відходами державним інспектором Петренко Г.А. проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря ВАТ "Рівнесільмаш".

Під час проведеної перевірки встановлено, що дане підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря закінчився 31.12.2004 (дані державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області станом на 10.01.2011р.).

В акті від 15.06.2011р. зазначено, що за період з 01.04.2009 по 01.04.2011 ВАТ "Рівнесільмаш" проводились викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Згідно статистичної звітності по формі 2-ТП (повітря) за період з 01.04.2009 по 01.04.2011 всього по підприємству в атмосферне повітря було викинуто 7,916 тонн забруднюючих речовин, з них: сполуки заліза - 0,099 т, сполуки мангану -0.012 т, вуглецю оксид - 0, 089 т, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок -2,502 т, ксилол - 1,878 т, толуол - 3, 336 т.

Отже, станом на 15.06.2011р. дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у підприємства був відсутній. Такий дозвіл відсутній і станом на день слухання апеляційної скарги, що не заперечувалось в судовому засіданні апеляційного господарського суду представником відповідача.

Відповідно до п.1.2. "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 за № 639 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01. 2009 за № 48/16064 (далі -Методика), ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодуваннязбитків, заподіянихдержавіврезультаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Згідно п. 2.1. Методики визначено, що викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства, вважаються наднормативними.

Згідно п.2.2. Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини, який здійснювався без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, проведений у відповідності з п.3.6 Методики, відповідно до якої розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п. 3.11 Методики).

При здійсненні розрахунків маси наднормативного викиду забруднюючої речовини розрахунковими методами згідно з п. 3.6 Методики час роботи джерела без дозволу на викиди визначається не раніше як з 01.02.2009 року, з дня набрання чинності наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 №639.

Державна екологічна інспекція України в листі від 10.01.2011 № 3-8/991, з урахуванням положень ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", п.3.6, п.3.11 Методики, зазначила, що момент виявлення порушення визначається з початку експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без відповідного дозволу, зокрема:

відлік фактично відпрацьованого часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається від дати закінчення терміну дії дозволу;

у разі відсутності дозволу відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається від дати з якої суб'єкт господарювання здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.

Відповідно до п.3.6 Методики підприємству ВАТ "Рівнесільмаш" нараховані збитки, на підставі представлених підприємством державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря (розрахунковим методом).

Період нарахування збитків взято з II кварталу 2009р., тобто з 01.04.2009р., (оскільки при здійсненні розрахунків маси наднормативного викиду забруднюючої речовини розрахунковими методами згідно з п.3.6 Методики час роботи джерела без дозволу на викиди визначається не раніше як з 01.02.2009, з дня набрання чинності наказу Мінприроди від 10.12.2008 № 639, по І квартал 2011 включно, тобто 01.04.2011, оскільки на день перевірки (15.06.2011) II квартал ще не закінчився. Розмір мінімальної заробітної плати (П) взято на момент виявлення порушення (день перевірки), так як на день перевірки підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди.

З поданої підприємством статистичної звітності: по формі № 2-ТП (повітря) за період з 01.04.2009 по 01.04.2011 вбачається, що всього по підприємству в атмосферне повітря було викинуто 7,916 т забруднюючих речовин, з них: сполуки заліза - 0,099 т; сполуки мангану - 0,012 т; вуглецю оксид - 0,089 т; речовини у вигляді суспендованих твердих частинок - 2,502т; ксилол - 1,878 т; толуол - 3,336 т.

Згідно проведеного державним інспектором державної екологічної інспекції у Рівненській області розрахунку, сума збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВАТ "Рівнесільмаш" становить 57 808 грн. 34 коп.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди вважаються наднормативними.

Стаття 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначає, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодування у порядку та розмірах, встановлених законом.

Актом перевірки від 15.06.2011р. зафіксовано факт порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст.6 ГПК України з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція в Рівненській області звернулась до відповідача з претензією на суму 57808 грн. 34 коп. від 20.06.2011р. №2268/09, яка у встановлені чинним законодавством термін сплачена не була.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)шкоди; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Проаналізувавши положення ст.ст.11,12,33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064, враховуючи відсутність дозволу у відповідача - ВАТ "Рівнесільмаш" на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.06.2011р., дослідивши статистичну звітність про охорону атмосферного повітря за I кв. 2009р. по I кв. 2011р. (включно), що засвідчують обсяги викидів забруднюючих речовин та парникових газів від підприємства та інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а товариством не спростовано факт порушення ним законодавства про охорону атмосферного повітря шляхом вчинення викидів забруднюючих речовин в період з 01.02.2009р. по 15.06.2011р. без спеціального дозволу, внаслідок чого державі було завдано збитків на спірну суму.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги заявлені безпідставно та не підтверджені доказами, оскільки на час здійснення перевірки 15.06.2011р. дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства у ВАТ "Рівнесільмаш" був відсутній дозвіл відповідно до вимог п. 8 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" без відповідного на те дозволу спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок). При цьому, розмір збитків, розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства природи України № 639 від 10.12.2008 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064.

Щодо висновків суду першої інстанції про невідповідність розміру мінімальної заробітної плати, вказаної в розрахунку, що долучений до позовної заяви (а.с.5,6) даті виявлення правопорушення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскільки правопорушення не усунене відповідачем до дати перевірки 15.06.2011р., то поданий розрахунок розміру збитків з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати станом на дату перевірки є обґрунтованим та складає 57808,34 грн.

Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Особливості застосування цивільної відповідальності визначені у ст. 69 цього Закону, згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Вина відповідача полягає у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, що є підставою притягнення його до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто він має відшкодувати збитки, завдані його протиправними діями .

Щодо висновку місцевого господарського суду про те, що прокурором необгрунтовано обрано позивачем Квасилівську селищну раду, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (нині ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку прокурором визначено позивачем Квасилівську селищну раду оскільки згідно ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Вказані фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за школу, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 35 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за школу, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Частиною 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального місцевого бюджету, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської діяльності, в тому числі: до сільських. селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства (Закону України "Про охорону атмосферного повітря") внаслідок господарської та іншої діяльності підлягає відшкодуванню до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заподіяння шкоди, а саме на спеціальний фонд Квасилівської селищної ради, зазначений у позовній заяві.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи Державна екологічна інспекція в Рівненській області була залучена місцевим господарським судом в якості третьої особи на стороні позивача (ухвала від 25.10.2011р).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Прокурором доведено належними та допустимими доказами факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади та надано розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферу ВАТ "Рівнесільмаш", здійсненого державним інспектором Державної екологічної інспекції в Рівненській області на основі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064.

Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99,101,102,103,104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.2011р. скасувати. Прийняти нове рішення:

"Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" (35350, Рівненський район, смт. Квасилів вул. Індустріальна, 6, код ЄДРПОУ 00728380) 57808грн.34коп. збитків, заподіяних державі для зарахування коштів на спеціальний рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Квасилівської селищної ради (код ЄДРПОУ 22586549) на р/р/ 33112331700296 МФО 833017 код платежу - 24062100, в доход державного бюджету державне мито в сумі 578грн. 08 коп., в доход державного бюджету України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.".

Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

3. Матеріали справи №5019/1935/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Грязнов В.В.

01-12/898/12 898/12