Постанова № 21207161, 25.01.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

25.01.2012

Постанова

Іменем України

25.01.2012 р. справа №38/276

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,

суддівЛомовцевої Н.В., Колядко Т.М.

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1 за дов., від відповідача:не зявився, розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Київ в особі Донецької філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від19.12.2011 року

у справі№38/276 (суддя Лейба М.О.)

за позовомПублічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Київ в особі Донецької філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Донецьк

до

про приватного підприємства “МАНГУСТ ДОНЕЦЬК” м.Донецьк

стягнення заборгованості у сумі 21263,21грн., 3% річних у розмірі 159,03грн. та пені у сумі 821,67грн. В судовому засіданні 18.01.12р. оголошено перерву до 25.01.12р. о 10:40 год.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.12.2011 року у справі №38/276 позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Київ (ПАТ «Укртелеком») в особі Донецької філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Донецьк (далі Донецька філія ПАТ «Укртелеком») до приватного підприємства “МАНГУСТ ДОНЕЦЬК” м.Донецьк (далі ПП “МАНГУСТ ДОНЕЦЬК”) про стягнення заборгованості у сумі 21263,21грн., 3% річних у розмірі 159,03грн. та пені у сумі 821,67грн. - задоволено частково; стягнуто з відповідача заборгованість у сумі 9832,16грн., 3% річних у розмірі 72,87грн., пеню у сумі 376,47грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,81грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109,08грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову (за виключенням позовних вимог про стягнення суми доплат за використання мереж), подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати частково як таке, що прийнято при неповному зясування обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі (крім позовних вимог про стягнення суми доплат за використання мереж, на задоволенні яких позивач не наполягає).

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що оскільки договір оренди нерухомого майна №14-902-316 від 01.03.2011р. у повному обсязі з переліком визначених в п.14.6 додатків, які є невідємними частинами цього договору, підписаний належними представниками сторін та скріплений їх печатками, тому фактичне непідписання Додатку №4 до даного договору з боку відповідача не впливає на укладеність цього додатку та досягнення згоди щодо його умов.

Разом з тим, суд першої інстанції, визнавши Додаток №4 неукладеним, що свідчить про відсутність узгодженості сторін в частині розміру експлуатаційних витрат, одночасно задовольнив позовні вимоги про відшкодування витрат на утримання майна.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування витрат на електроенергію, безпідставно не взяв до уваги приписи Додатку №4 до договору, п.1.5 додатку №2 до договору, а також акт визначення енергоспоживання відповідачем, який на думку позивача є підставою для проведення розрахунків щодо відшкодування електроенергії.

Враховуючи, що за умовами договору до розміру орендної плати за перший місяць включаються витрати, понесені орендодавцем на проведення незалежної оцінки, розмір яких визначено в додатку №3 до договору в сумі 3216, 00 грн., суд першої інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення орендної плати, залишив поза увагою позовні вимоги в частині стягнення витрат, понесених орендодавцем на проведення незалежної оцінки у вищевказаному розмірі.

Представники сторін в судовому засіданні 18.01.12р. висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:

01.03.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство “Укртелеком”) та ПП “МАНГУСТ ДОНЕЦЬК” був укладений договір оренди нерухомого майна товариства №14-902-316.

За умовами зазначеного договору, Позивач виступив орендодавцем, а Відповідач орендарем частини приміщення, розташованого у АДРЕСА_1, загальною площею 29,6 кв.м виробничих приміщень для розміщення чергового персоналу та допоміжних потреб.

Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженим представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток №1), вказаного в п.1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками (п.2.1). На виконання цього пункту договору, позивач 01.03.2011р. передав Відповідачу обєкт оренду, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі з зазначенням про те, що дата приймання-передачі майна в користування з 01.02.2010р.

Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за Актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання передачі-майна, зазначеному у п.2.1 цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшенням, невіддільними від обєкта оренди (п.2.3).

Розділом 3 договору сторони визначили умови розрахунку, зокрема орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна, що вказана у Додатку №1 (п.3.1).

Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна згідно з додатком №3 становить 9,43грн. за 1кв.м орендованої площі. Крім того, ПДВ (20%)- 1,89грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 11,32грн. за 1кв.м орендованої площі. Орендна плата за перший місяць оренди за 29,6кв.м всієї орендованої площі становить 335,04грн. (п.3.2).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п.3.2.1)

Додатково до орендної плати орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п.3.1 договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі (п.3.4).

Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному ПКЕЕ, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначеній у п.3.1 (п.3.5).

У разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна (п.3.6).

За несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.8.2).

Договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.02.2010р. до 01.01.2013р. Сторони зобовязані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення (п.12.1).

Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін до нього не допускаються. Всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише тоді, якщо складені в письмовій формі та підписані повноваженими представниками сторін (п.12.3).

Згідно п.14.6 Договору до договору додаються:

ѕАкт приймання-передачі майна (Додаток №1);

ѕПерелік додаткових прав та обовязків Орендаря і Орендодавця при встановленні в орендованих приміщеннях технологічного обладнання електрозвязку (Додаток №2);

ѕРозрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна (Додаток №3);

ѕЗведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується (Додаток №4).

Як вбачається з матеріалів справи, додатки №1,2,3 до Договору, за виключенням додатку №4, підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки: №571 від 31.03.2011р., №862 від 30.04.2011р., №1071 від 31.05.2011р., факт направлення яких позивачем відповідачу підтверджено наявними в матеріалах справи доказами ( підпис представника відповідача в реєстрі рахунків за березень 2011р., копії поштових квитанцій та списків відправлень тощо),

Відповідач вищевказані рахунки всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору не оплатив.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна товариства №14-902-316 від 01.03.2011р. щодо сплати орендних платежів, сум за відшкодування витрат по електричній енергії, на утримання майна, доплати за використання мереж стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 21263,21грн., 3% річних у розмірі 159,03грн. та пені у сумі 821,67грн.

Отже предметом даного спору є майнова вимога про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.02.10р. по 31.05.11р. у сумі 5432,26 грн., відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки нерухомого майна (обєкт оренди) в розмірі 3216,00 грн., витрат на утримання майна та комунальних платежів в сумі 4399,68 грн., витрат на електричну енергію в розмірі 4283,51 грн. та доплати за використання мереж в сумі 3931,76 грн., 3% річних у розмірі 159,03грн. та пені у сумі 821,67грн.

Підстави позову обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов договору оренди нерухомого майна товариства №14-902-316 від 01.03.2011р., укладеного між сторонами у справі, в період з лютого 2010 року по травень 2011 року не сплачувалась орендна плата з її складовими, витрати на утримання майна та комунальних платежів, витрат на електричну енергію ( в т.ч. доплата за використання мереж), заборгованість по стягненню яких й є предметом даного спору, а також нарахованих на заборгованість 3% річних та пені.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу та умовами спірного договору на орендаря покладено обовязок щомісячно сплачувати орендну плату.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі статтей 525, 526 цього ж Кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилаючись на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, якими встановлено обовязок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, та умови договору в частині розміру орендної плати та порядку її сплати, господарський суд першої інстанції вірно визнав підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати у заявленому розмірі.

Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилися позовні вимоги про відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна.

Так, відповідно до п.1.2 договору, вартість майна, яке передається в оренду визначається шляхом незалежної оцінки і становить 19708,00 грн. для виробничих приміщень. Незалежну оцінку майна, яке є предметом цього договору, здійснено ТОВ «СеН». Витрати на проведення незалежної оцінки покладаються на орендаря.

Згідно п.п.3.2.3 договору, до розміру орендної плати за перший місяць включаються витрати, понесені орендодавцем на проведення незалежної оцінки.

В додатку №3 до договору (а.с.20), який підписаний відповідачем без заперечень, сторони дійшли згоди щодо розрахунку плати за перший місяць оренди нерухомого майна, в тому числі і щодо вартості проведення незалежної оцінки, яка становить 3216,00 грн.

В рахунку №571 від 31.03.11р. (а.с.24) витрати на проведення незалежної оцінки визначено в п.5 цього рахунку «Експлуатаційні послуги»в сумі 3216,00 грн. ( в т.ч. ПДВ).

Враховуючи встановлений умовами договору обовязок відповідача як орендаря відшкодувати орендодавцеві витрати на проведення незалежної оцінки майна (обєкту оренди), апеляційний суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги про відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна в сумі 3216,00 грн., а тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, до зобовязань орендаря пунктом 3.4 та 3.5 договору віднесено сплату витрат на утримання майна та комунальних послуг, а також відшкодування витрат на електроенергію, у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, окремо у строк, зазначений у п.3.1. договору оренди, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім того, орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку визначеному ПКЕЕ, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений у п.3.1 договору (п.3.5).

Так, позивачем заявлено до стягнення витрати на утримання майна та комунальних платежів в сумі 4399,68 грн., витрати на електричну енергію в розмірі 4283,51 грн. та доплата за використання мереж в сумі 3931,76 грн.

Дослідивши виставлені позивачем рахунки (а.с.22-24) судом першої інстанції вірно встановлено, що крім орендної плати за спірний період позивачем також виставлені суми за відшкодування витрат на утримання майна, відшкодування витрат по електричній енергії та доплата за використання мереж.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення вартості витрат на утримання майна, господарський суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що розмір вищевказаних витрат встановлено Додатком №4 до договору, однак, враховуючи те, що вказаний додаток не підписаний з боку відповідача, сторони, як вірно зазначено господарським судом, не дійшли згоди щодо розміру експлуатаційних витрат, перелік яких визначений цим додатком.

Крім того, вищевказаним додатком вартість експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується, розрахована в сумі 274,98 грн. відповідно до затрат за 2009 рік, що ніяк не може бути підставою для визначення цих витрат та комунальних послуг за період дії договору, а саме з лютого 2010 року по травень 2011 року.

Також включення до розрахунку експлуатаційних витрат та комунальних платежів (Додаток №4 до договору) відшкодування витрат за оренду земельної ділянки є безпідставним, оскільки такий платіж не є комунальною послугою, та вартість такого відшкодування не може бути стягнута в даному спорі з огляду на недоведеність позивачем розміру орендного платежу за землю та його сплати у встановленому законом порядку.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів узгодженості сторонами договору розміру експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується, з лютого 2010 року по травень 2011 року, тому в цій частині позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Посилання скаржника на підписання відповідачем договору оренди нерухомого майна №14-902-316 від 01.03.2011р. у повному обсязі з переліком визначених в п.14.6 додатків, які є невідємними частинами цього договору, в силу чого фактичне непідписання Додатку №4 до даного договору з боку відповідача не впливає на укладеність цього додатку та досягнення згоди щодо його умов, до уваги судовою колегією не приймається, оскільки за приписами п.14.3 даного договору усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами.

Що стосується витрат по електричній енергії, то в задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції підставно відмовив, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на те, що позивач не довів те, що він поніс ці витрати у заявленому до стягнення розмірі та доказів їх оплату суду як першої, так і апеляційної інстанції не надав.

Стосовно заявлених до стягнення доплат за використання мереж, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для стягнення останніх з відповідача, оскільки умовами договору не передбачено обовязку відповідача здійснювати вказані оплати, з чим погоджується апеляційний суд.

Крім того, в судовому засіданні 18.01.12р. представник позивача уточнив апеляційні вимоги, зазначивши про те, що в частині відмови в задоволенні позову про стягнення вартості доплат за використання мережі ним рішення не оскаржується.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення заборгованості частково в розмірі 8648,26 грн., з яких 5432,26 грн. орендної плати та 3216,00 грн. відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки нерухомого майна, в звязку з чим в цій частині оскаржуване рішення підлягає зміні.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до п.8.2 договору оренди №14-902-316 від 01.03.2011р. за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших виплат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач з посиланням на п.8.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 821,67грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахування пені, з урахуванням висновків суду, що розмір основного боргу складає 8648,26 грн.., судова колегія дійшла висновку, що розмір пені складає 338,83 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення пені апеляційний суд задовольняє частково в розмірі 338,83грн., а в решті цих вимог відмовляє за безпідставністю .

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 159,03грн.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, апеляційний суд приходить до висновку, що розмір 3% річних складає 66,49 грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 66,49 грн., а в решті цих вимог суд відмовляє за безпідставністю.

На підставі вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 5432,26 грн. орендної плати, 3216,00 грн. відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки нерухомого майна, 338,83 грн. пені та 66,49 грн. 3% річних, а в решті позовних вимог відмовляє за їх необґрунтованістю, в звязку з чим рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011 року у справі №38/276 підлягає частковій зміні, як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Київ в особі Донецької філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011 року у справі №38/276 змінити частково.

Викласти абзац другий резолютивної частини даного рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Приватного підприємства “МАНГУСТ ДОНЕЦЬК” м.Донецьк (83092, м.Донецьк, вул.Полоцька, 1”В”, ЄДРПОУ 34384974) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (83001, м.Донецьк, пр.-т Комсомольський, 22, п/р 260011298 у ДОД „Райффайзен Банк Аваль” м.Донецька, МФО 335076, ЄДРПОУ 01183764) заборгованість у розмірі 8648,26 грн., 3% річних у розмірі 66,49грн., пеню у розмірі 338,83 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 96,06грн.»

В решті рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011 року у справі №38/276 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства “МАНГУСТ ДОНЕЦЬК” м.Донецьк (83092, м.Донецьк, вул.Полоцька, 1”В”, ЄДРПОУ 34384974) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (83001, м.Донецьк, пр.-т Комсомольський, 22, п/р 260011298 у ДОД „Райффайзен Банк Аваль” м.Донецька, МФО 335076, ЄДРПОУ 01183764) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 282,62 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:Н.В.Ломовцева

Т.М.Колядко

Надруковано: 8 прим.

1,2 позивачу

3-5. відповідачу

6. у справу

7. апеляційному суду

8. ГСДО