Постанова № 21207148, 17.01.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

17.01.2012

Постанова

Іменем України

11.01.2012 р. справа №38/197пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,

суддів:Бойко І.А., Мартюхіної Н.О.

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №10/121 від 30.12.2010р. від відповідача:ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 01.12.2010р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від14.11.2011р. (повний текст підписано 18.11.2011р.)

у справі№38/197пд (суддя Лейба М.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Інвест», м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк

провнесення змін до умов договору №10086019 від 26.10.2005р. шляхом викладення додатків №3.1, 11 до договору в редакції позивача

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Інвест», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк, про внесення змін до умов договору №10086019 від 26.10.2005р. шляхом викладення додатків №3.1, 11 до договору в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2011р. (повний текст підписано 18.11.2011р.) у справі №38/197пд задоволено позовні вимоги; змінено умови договору про постачання електричної енергії №1 0086 019 від 26.10.2005р. шляхом викладення додатків №3.1, №11 до договору про постачання електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р., укладеного між ТОВ “Сервіс-Інвест” та ТОВ “ТПК “Укрсплав”, в редакції ТОВ “Сервіс-Інвест”; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що в договорі про постачання електроенергії №10086019 від 26.10.2005р. передбачено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ. Ззгідно з вимогами ПКЕЕ (із змінами від 25.12.2008р.) в договорі про постачання електричної енергії має бути зазначена точка продажу, встановлена на межі балансової належності електроустановок (суб)споживача. Із внесенням змін до Правил постановою НКРЕ від 17.10.2005 №910, договір про спільне використання технологічних електричних мереж має бути укладений між електропередавальною організацією та основним споживачем. Між ТОВ “Сервіс-Інвест” та ВАТ “Донецький металопрокатний завод” був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №110116у/2010 від 01.01.2011р., за яким ТОВ “Сервіс-Інвест” здійснює відшкодування ВАТ “Донецький металопрокатний завод” вартості витрат на утримання технологічних електричних мереж. Таким чином змінився клас напруги споживача, що зумовлює застосування іншого тарифу на поставку електричної енергії ТОВ “ТПК “Укрсплав”, тому вимога ТОВ “Сервіс-Інвест” щодо внесення змін до договору №10086019 від 26.10.2005р. відповідає приписам законодавства у сфері електроенергетики.

ТОВ “ТПК “Укрсплав” звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2011р. у справі №38/197пд та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. На думку скаржника, внесення змін в договір стосовно встановлення точки продажу електричної енергії для відповідача на межі балансової належності його електроустановок на підставі п.1.4. ПКЕЕ в редакції Постанови НКРЕ України від 25.12.2008р. №1449, яка набрала чинності 16.02.2009р., є таким що порушує загальновизнаний принцип права, встановлений ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Крім того, внесення судом змін в договір у звязку із зміною чинного законодавства в частині встановлення точки продажу електричної енергії споживачу на межі балансової належності його електроустановок суперечить ст.651 Цивільного кодексу України, оскільки судом не встановлено істотне порушення договору відповідачем та ані договором, ані будь-якими законами України зміна законодавства в частині зміни точки продажу електричної енергії споживачу на межі балансової належності його електроустановок не визначена як підстава зміни договору постачання електричної енергії. Інших правових підстав зміни укладеного між сторонами договору судом не встановлено. Також, на думку скаржника, невірним є посилання суду на абз.2 п.5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенем напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998р. №1052, оскільки до спірних правовідносин застосовується абз.1 п.5 вказаного Порядку. Так, ТОВ “ТПК “Укрсплав” укладений договір про спільне використання технологічних мереж №61/7-14 від 26.10.2005р. з ВАТ “Донецький металопрокатний завод” - власником електричних мереж, до яких приєднаний відповідач. Додатковою угодою №1 від 12.01.2009р. строк цього договору продовжено до 31.12.2012р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника та зазначив, що 25.12.2008р. дія ПКЕЕ в редакції від 17.10.2005р. припинилася, отже поточні правовідносини в сфері енергопостачання повинні регулюватись діючими ПКЕЕ із змінами від 25.12.2008р. Зобовязання споживача діяти у відповідності з діючими ПКЕЕ та договором закріплена у ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику». У розділі 2 договору зазначено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, ПКЕЕ. З цього виходить, що під час виконання договору сторони керуються тільки чинним ПКЕЕ, отже при внесенні змін до цього нормативно-правового акту сторони домовляються вносити відповідні зміни до договору. Пунктом 5.5. ПКЕЕ встановлено, що клас напруги споживача, що визначається за точкою продажу, вноситься до істотних умов договору про постачання електричної енергії. Таким чином, зміна класу напруги споживача зумовлює застосування іншого тарифу на поставку електричної енергії та є зміною істотних умов договору, а отже є істотною зміною обставин договору, що є підставою для укладення та підписання додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії відповідно до ч.1 ст652 ЦК України. Підпункт 1 п.5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, що затверджений Постановою НКРЕ №1052, застосовується у разі наявності відшкодування субспоживачем основному споживачу вартості витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передаі електричної енергії. Проте, 01.01.2011р. між ТОВ “Сервіс-Інвест” та ВАТ “Донецький металопрокатний завод” був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №110116у/2010, за яким ТОВ “Сервіс-Інвест” здійснює відшкодування ВАТ “Донецький металопрокатний завод” вартості витрат на утримання технологічних електричних мереж. При цьому, з моменту укладення зазначеного договору ТОВ “ТПК “Укрсплав” оплату за договором про спільне використання технологічних мереж №61/7-14 від 26.10.2005р. не здійснює. Тому у даному випадку слід застосувати п.п.2 п.5 вказано Порядку. Крім того, позивач зазначив, що необґрунтоване відхилення відповідача від приведення правовідносин з постачальником у відповідність з діючим законодавством України приводить до неотримання ТОВ “Сервіс-Інвест” різниці між вартістю електричної енергії за другим класом та вартістю електричної енергії за першим у розмірі приблизно 7300грн. на день, що з січня 2011 року по 05.01.2012р. складає приблизно 3300000грн.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Бойко І.А., Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні 11.01.2012р. представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні 11.01.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Між ТОВ “Сервіс-Інвест” (постачальник) та ТОВ “ТПК “Укрсплав” (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р. з додатками до нього.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Пунктом 2.1.2. договору встановлено, що постачальник зобовязаний постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №13 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”), згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, із дотримання граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що сторони зобовязуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та ПКЕЕ, у разі обґрунтованої присутності в процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).

Відповідно до п.9.4. договору, договір набуває чинності з 26.10.2005р. за умови підписання сторонами всіх, передбачених у п.9.1 договору додатків, і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, електроустановки ТОВ „ТПК „Укрсплав” приєднані до мереж ВАТ „Донецький металопрокатний завод”, тобто ТОВ „ТПК „Укрсплав” є субспоживачем, у звязку з чим 26.10.2005р. між ВАТ “Донецький металопрокатний завод” (за договором сторона 1) та ТОВ “ТПК “Укрсплав” (за договором - сторона 2) був укладений договір про спільне використання технологічних мереж №61/7-14, згідно п.1.1., якого сторона 1 забезпечує передачу електричної енергії в межах величин, дозволених стороні 2 до використання, а сторона 2 своєчасно сплачує за використання електричної енергії, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Додатковою угодою №1 від 12.01.2009р. пункт 10.4. договору №61/7/14 від 26.10.2005р. викладено в наступній редакції: «Цей договір укладається на термін з моменту підписання по 31.12.2012р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік після закінчення встановленого терміну, якщо за місяць до його закінчення не буде заявлено про відмову від цього договору жодною із сторін».

19 січня 2011 року ТОВ “Сервіс-Інвест”, з посиланням на внесення змін до ПКЕЕ, направило відповідачу лист №08-09/5268 від 24.12.2010р. з пропозицією узгодити та внести в договір на поставку електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р. зміни, які стосуються узгодження точок продажу електричної енергії на межі балансової належності і експлуатаційної відповідальності сторін, між ВАТ “Донецький металопрокатний завод” та ТОВ “ТПК “Укрсплав”; зміни класу напруги (з 1-го класу на 2-й клас); перегляду порядку розрахунку і обліку витрат електричної енергії у технологічних електричних мережах основного споживача. До вказаного листа позивач додав додаткову угоду №4 до договору на поставку електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р. та Додатки №№3.1, 11 в редакції від 24.12.2010р. до договору на поставку електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р.

31 січня 2011 року відповідач, ТОВ “ТПК “Укрсплав” надав позивачу відповідь №86, в якій зазначив, що не вбачає необхідності для внесення будь-яких змін до діючого договору №10086019 про постачання електричної енергії, укладеного 26.10.2005р.

На думку позивача, суттєві зміни у нормативно-правовій базі, призвели до істотних змін обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що викликало необхідність укладання додаткової угоди.

У звязку з відмовою відповідача внести в договір на поставку електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р. зміни, які стосуються узгодження точок продажу електричної енергії на межі балансової належності і експлуатаційної відповідальності сторін, між ВАТ “Донецький металопрокатний завод” та ТОВ “ТПК “Укрсплав”; зміни класу напруги (з 1-го класу на 2-й клас); перегляду порядку розрахунку і обліку витрат електричної енергії у технологічних електричних мережах основного споживача, позивач звернувся до господарського суду з вимогою внесення змін до умов договору на постачання електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р. шляхом викладення додатків №3.1, 11 до договору в редакції позивача.

Як стверджує позивач у своєму позові та письмових поясненнях, у розділі 2 договору про постачання електроенергії зазначено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ.

Згідно п.1.3. Правил користування електричною енергією, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до положень п.1.4. Правил користування електричною енергією в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії має бути зазначена точка продажу електричної енергії (межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію) споживачу, яка установлюється на межі балансової належності його електроустановок.

Відповідно до п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з п.5.3 Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5,5, 5.6, та 5.7 цих правил, є істотними та обовязковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 5.5 Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить умови, що є істотними та обовязковими для цього виду домовленостей, зокрема визначення класу напруги споживача за точкою продажу.

Відповідно до пункту 1 типового договору про постачання електричної енергії, затвердженого НКРЕ від 31.07.1996р №28, договір про постачання електричної енергії має містити відомості про точку продажу електричної енергії.

Згідно з п.1.4 Правил точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії.

Місце встановлення точки продажу (межа балансової належності електоустановок) впливає на визначення класу споживача електричної енергії, диференційованого за ступенем напруги, що в свою чергу впливає на встановлення тарифу на електричну енергію для споживача.

Відповідно до положень пункту 3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998р. №1052, споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.

Отже, відповідно до вимог законодавства в договорі про постачання електричної енергії, який укладається між постачальником електричної енергії та споживачем, має бути визначена точка продажу електроенергії, що встановлюється на межі балансової належності електроустановок споживача та з урахуванням положень Порядку впливає на визначення тарифу (І чи II клас), відповідно до якого споживач має розраховуватися за спожиту електричну енергію.

Таким чином, згідно з вимогами Правил, дія яких поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), в договорі про постачання електричної енергії має бути зазначена точка продажу, встановлена на межі балансової належності електроустановок (суб)споживача.

Згідно з пунктом 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998р. №1052, клас субспоживача визначається:

1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Із внесенням змін до Правил постановою НКРЕ від 17.10.2005 №910 «Про внесення змін до Правил користування електричною енергією», що набула чинності 29.11.2005р., договір про спільне використання технологічних електричних мереж бути укладений між електропередавальною організацією та основним споживачем.

Відповідно до пункту 2 постанови НКРЕ від 17.10.2005р. №910 електропередавальні організації, які здійснюють діяльність на закріпленій території, зобов'язані, зокрема, врегулювати відносини шляхом укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж із власниками технологічних електричних мереж незалежно від розміру середньомісячного обсягу передачі електричної енергії протягом п'яти років від дати набрання чинності цією постановою, тобто до 29.11.2010.

Таким чином, вимогами законодавства в сфері електроенергетики передбачено укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж між електропередавальною організацією та основним споживачем

Оскільки, 01.01.2011р. між ТОВ “Сервіс-Інвест” та ВАТ “Донецький металопрокатний завод” був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №110116у/2010, за яким ТОВ “Сервіс-Інвест” здійснює відшкодування ВАТ “Донецький металопрокатний завод” вартості витрат на утримання технологічних електричних мереж, то, на думку позивача, слід внести зміни до договору №10086019 від 26.10.2005р.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла наступного висновку.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору про постачання електричної енергії №10086019 від 26.10.2005р.

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.652 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зміна договору, у звязку із істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобовязань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.

Для цього, крім наявності всіх чотирьох умов, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, необхідна наявність ще однієї із двох умов: розірвання договору суперечить суспільним інтересам або тягне для сторін (чи однієї із них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З матеріалів справи не вбачається, що в даному випадку одночасно є наявними чотири обовязкові умови для зміни договору. Позивачем не доведено належними доказами факту істотного порушення відповідачем договору, що в силу ст.651 ЦК України є підставою для зміни договору.

Крім того, з вищевикладеного випливає, що чинним законодавством, на момент укладання договору №10086019 від 26.10.2005р., передбачено права субспоживача укладати договір на спільне використання технологічних мереж з основним споживачем.

Ані зазначені Правила користування електричною енергією, ані Порядок визначення класів споживачів, ані умови договору не містять імперативних приписів щодо обовязкового внесення змін до договорів про постачання електричної енергії, укладених до внесення відповідних змін у чинне законодавство.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази визнання судом договору №61/7/14 від 26.10.2005р. недійсним, розірвання цього договору за згодою сторін або в судовому порядку, або припинення його дії з інших підстав, передбачених законом.

Листи №1075 від 08.04.2011р., №3244/17 від 04.11.2011р. ВАТ “Донецький металопрокатний завод” свідчать, що не здійснення ТОВ “ТПК “Укрсплав” з 01.01.2011р. оплати за договором про спільне використання технологічних мереж №61/7-14 від 26.10.2005р. сталось не з його вини, а зумовлено відмовою ВАТ “Донецький металопрокатний завод” вважати цей договір діючим та виставлення рахунків на сплату.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для внесення змін у договір №10086019 від 26.10.2005р., у звязку з чим вимога позивача є не обґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки, рішення суду першої інстанції прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк підлягає задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2011р. (повний текст підписано 18.11.2011р.) у справі №38/197пд - скасуванню.

У звязку з задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду та відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати за подачу позовної заяви покладаються на позивача, а також з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2011р. (повний текст підписано 18.11.2011р.) у справі №38/197пд задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2011р. (повний текст підписано 18.11.2011р.) у справі №38/197пд скасувати.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Інвест», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк про внесення змін до умов договору №10086019 від 26.10.2005р. шляхом викладення додатків №3.1, 11 до договору в редакції позивача - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Інвест» (б. Шевченка, 11, м. Донецьк, 83001; ЄДРПОУ 31018149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав» (вул. Новоросійська, 9, м. Донецьк. 83009; ЄДРПОУ 33393752) витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 470,50грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк надмірно сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги у сумі 22грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяІ.В. Зубченко

Судді: І.А. Бойко

Н.О. Мартюхіна

Надруковано 6 примірників: 1 позивачу; 2 відповідачу; 1 до справи; 1 ДАГС; 1 ГС