Постанова № 21205316, 26.01.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

26.01.2012

Постанова

Іменем України

17.01.2012 р. справа №31/5009/5827/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівМартюхіна Н.О.

Татенко В.М., Марченко О.А.

за участю представників: від прокурора: від позивача:ОСОБА_1. за довір. від відповідача: від третьої особи:не зявився

не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області, м. Оріхів

на рішення

господарського суду Запорізької області

від09.11.2011р. (повний текст підписано 11.11.2011р.)

у справі№31/5009/5827/11 (суддя Хуторной В.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оріхів», м. Оріхів

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Прайм», м. Запоріжжя

Державна податкова інспекція у Оріхівському районі Запорізької області, м. Оріхів

провизнання недійсним договору на поставку вугільної продукції № 17/08 від 17.08.2009р. та застосування наслідків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оріхів», м. Оріхів заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Прайм», м. Запоріжжя про визнання недійсним договору на поставку вугільної продукції № 17/08 від 17.08.2009р. та застосування наслідків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.11.2011р. (повний текст підписано 11.11.2011р.) у задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оріхів»відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що сторонами договору № 17/08 від 17.08.2009р. останній виконаний, у звязку з чим, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Державна податкова інспекція у Оріхівському районі Запорізької області, з прийнятим рішенням не згодна, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки первинні документи, що мали б підтверджувати факт надання/отримання послуг з перевезення вантажу не оформлені взагалі у відповідності до вимог діючого законодавства. Тому вона звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області скасувати та задовольнити позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Оріхів».

Позивач, надав відзив, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач, явку свого представника до жодного судового засідання не забезпечив, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Скаржник до жодного судового засідання не зявився, але надав клопотання від 11.01.2012р., де просить розглянути справу без участі представника ДПІ у Оріхівському районі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Заслухавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 17 серпня 2009 року між ТОВ «Альт-Прайм»(продавець) та ТОВ «ТД Оріхів»було укладено договір №17/08 на поставку вугільної продукції.

За цим договором Продавець зобовязується поставити вугільну продукцію в кількості, асортименті, по цині та в строки, оговорені сторонами, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити Продукцію.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість договору складає 37923,6грн.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що Ціна на Продукцію встановлюється за одну метричну тону кожної марки та відповідає середнім показникам масової частки вологості, зольності, зазначених у специфікаціях до даного договору. Вугілля марки Гр0-200 88,4 тони за ціною 429 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно до п. 3.1. договору кількість Продукції, що поставляється повинна відповідати кількості, зазначеній в накладній.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка Продукції здійснюється шляхом відвантаження залізничним транспортом на умовах - станція призначення або автотранспортом.

Відповідно до 4.4. договору по кожній партії Продукції Продавець зобовязаний надати покупцю наступні документи:

-рахунок-фактуру на вартість продукції;

-сертифікат (посвідчення) якості;

-податкову накладну.

Розділом 5 «Умови розрахунків»встановлено, що Покупець здійснює попередню оплату за Продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата здійснюється відповідно до рахунків та на підставі документів, вказаних у пункті 4.4. договору.

Пунктом 11.1 договору встановлений строк дії договору 1 рік з моменту його підписання.

Як встановлено судом першої інстанції доставка вугілля марки Гр0-200 за договором №17/08 від 17.08.2009р. здійснювалася не залізничним транспортом з оплатою вартості доставки Покупцем, як передбачалося п. 4.1, п. 4.2 договору №17/08, а автомобільним транспортом.

За договором №17/08 ТОВ «Альт-Прайм»виписана видаткова накладна: №РН-0000817 від 17.08.09 р., згідно якої відповідачеві поставлено вугілля марки Гр0-200 в кількості 88,4 тони на загальну суму 37923,6 грн. Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень.

ТОВ «ТД Оріхів»сплачена вартість вугілля марки ГрО-200 у кількості 88,4 тони, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, виданих ТОВ «Альт-Прайм»: № 817 від 17.08.2009 р. на суму 10000 грн.; №818 від 18.08.2009 р. на суму 10000 грн.; № 819 від 19.08. 2009 р. на суму 10000 грн.; № 820 від 20.08. 2009 р. на суму 7920 грн.

ДПІ у Оріхівському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТД Оріхів»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Альт-Прайм», ТОВ «Клуб-С», ТОВ «Міріада ТМ», за період з 01.08.2008 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки від 29.04.2011 р. № 13/23-31128295.

Відповідно до висновків ДПІ у Оріхівському районі викладених в Акті від 29.04.2011 р. договір №17/08 є нікчемним з підстав, передбачених ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України, а саме - операція за договором №17/08 має лише документальне відображення у первинному бухгалтерському обліку підприємств шляхом складання фінансово-господарських документів та цей договір не спричинив настання реальних правових наслідків, обумовлених ним, а саме набуття ТОВ «Торговий дім Оріхів»права власності на вугілля марки Гр0-200 в обсягах, узгоджених договором №17/08.

З приводу зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оріхів» просило суд визнати договір на поставку вугільної продукції № 17/08 від 17.08.2009р. недійсним на підставі ст. 11, 202, 203, 215, 228, 626, 627 Цивільного кодексу України, ст. 173, 179 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»визначено перелік право чинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок згідно ст. 228 ЦК України, це правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; право чини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне заволодіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); право чини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Проте, договірну поставку вугільної продукції № 17/08 від 17.08.2009р. не можливо віднести до будь-якої із цих категорій.

Так, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним і т.п.

Як вірно встановлено судом першої інстанції ні позивачем, ні третьої особою не надано доказів в підтвердження наміру обох сторін або однієї із сторін оспорюваного правочину щодо порушення публічного порядку. Первинні докази вини сторін договору № 17/08 відсутні, не надано і вироку суду щодо посадових осіб ТОВ «Альт-Прайм», та ТОВ «Торговий дім «Оріхів», акт від 29.04.2009р. на який посилається позивач не є таким доказом.

Посилання позивача на акт про результати позапланової виїзної перевірки від 29.04.2011р. № 13/23-31128295 судом апеляційної інстанції до уваги не приймається оскільки, як було встановлено судом першої інстанції на виконання умов спірного договору було здійснено реальне постачання товару, отримання його покупцем та його оплата та здійснення на виконання умов спірного договору реальних та повних розрахунків.

Викладені в акті данні спростовуються первинними документами, які прийняті судом у якості належних та допустимих доказів по справі. Будь-яких доказів неправильного оформлення первинних документів податковою інспекцію також не надано.

Жодних доказів, крім посилання на акт ДПІ на підтвердження того, що спірний договір укладено з метою порушення публічного порядку, позивачем не надано.

Суд вважає, що посилання позивача на той факт, що спірний договір порушує публічний порядок та акт перевірки ДПІ, є безпідставним, оскільки ДПІ не є стороною правочину. Відповідно ст. 8-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»остання має повноваження здійснювати перевірки дотримання платником податку вимог податкового законодавства та інші повноваження, у тому числі право на звернення до суду у випадках передбачених законом. В той же час, названий закон не надає податковій інспекції право встановлювати юридичні факти наявності чи відсутності мети реального настання правових наслідків у господарському договорі, такі факти встановлюються та доводяться лише в судовому порядку. Таким чином виходячи з повноважень податкової служби у останньої відсутнє право встановлювати недійсність правочину та не має будь-якого права підміняти судові органи.

Викладені в акті перевірки факти стосуються лише сфери податкових зобовязань субєктів господарської діяльності, однак викладені у ньому висновки не тягнуть за собою автоматичних наслідків у вигляді визнання правочину недійсним у судовому порядку.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними та настання відповідних юридичних наслідків, а наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів не є підставою для визнання недійсними юридично значимих дій, вчинених останнім з таким контрагентом.

Крім того, суд зазначає, що перевірка ТОВ «Альт-Прайм»була невиїзною та без дослідження будь-яких первинних документів, а висновки податкового органу зроблені лише на підставі фінансової звітності підприємства.

Суд зазначає, що на момент здійснення господарських операцій і на момент розгляду даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Альт-Прайм» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріхів»з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій не виключені; статутні документи товариств в установленому законом порядку недійсними не визнані; фіктивність субєкта господарської діяльності в судовому порядку не доведена та не встановлена компетентними органами.

Всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем та третьою особою, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин не надано.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки а ні позивач, а ні третя особа не довели належними та допустимими доказами по справі згідно норм ст.ст.33, 34, 36 ГПК України недотримання публічного порядку при укладання та виконанні спірного договору.

Крім того, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що Державна податкова інспекція у Оріхівському районі Запорізької області не позбавлена в реалізації свого права, яке надано законом, на самостійне звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору на поставку вугільної продукції № 17/08 від 17.08.2009р. з підстав зазначених у позові та встановлених в акті перевірки фактів порушення публічного порядку.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.2011р. (повний текст підписаний 11.11.2011р.) у справі №31/5009/5827/11 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.2011р. (повний текст підписано 11.11.2011р.) у справі №31/5009/5827/11 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.2011р. (повний текст підписано 11.11.2011р.) у справі №31/5009/5827/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді: В.М. Татенко

О.А. Марченко

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2012р.