Рішення № 21206956, 16.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р. Справа № 5023/9262/11

вх. № 9262/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 179 від 23.12.2011 р.

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 18.04.2011 р. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "ЕМА-ЦЕМЕНТ", м. Київ 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 979929,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМА-ЦЕМЕНТ"(позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (відповідач) згідно якої просило суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 262535,64 грн., яка виникла внаслідок порушення відповідачем своїх зобовязань за договором № 04/02 від 02.02.2011 р., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач надав до суду відзив на позов в якому проти позову заперечував з тих підстав, що позивач несвоєчасно надав відповідачеві належним чином оформлене технічне завдання по договору № 04/02 від 02.02.2011 р. Також, відповідач не погоджувався з розрахунком суми неустойки (пені), посилаючись на те, що згідно договору № 04/02 від 02.02.2011 р. передбачено окремі строки, окрема вартість для виконання проектних робіт, поставки металоконструкцій, монтажу металоконструкцій.

Позивач, через канцелярію господарського суду 26.12.2011 р. за вх. № 37419, надав письмові пояснення, в яких виклав заперечення щодо доводів викладених відповідачем у відзиві. Зокрема позивач пояснював, що додаткові угоди до договору поставки не впливали на виконання зобовязань по виготовленню, поставці та монтажу зазначених у договорі поставки металоконструкцій. До письмових пояснень позивач додав пояснення до технічного завдання, копії актів прихованих робіт, копію платіжного доручення № 338 від 22.08.2011р.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 03.01.2012 р. було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку з чим справа розглядається з урахуванням цієї заяви.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМА-ЦЕМЕНТ" пеню в сумі 979929,54 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду” на диск CD-R, серійний номер сіс х-07368.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 12.01.2012 р. за вх. № 495, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 06.01.2012 р. за вх. № 83, надав заяву про залучення до матеріалів справи копій актів, яка господарським судом була задоволена та копії актів судом залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 12.01.2012 року була оголошена перерва до 16.01.2012 р. о 15:00.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 16.01.2012 р. за вх. № 326, надав заяву про залучення до матеріалів справи копій документів вказаних у заяві, яка господарським судом була задоволена та копії документів судом залучені до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 16.01.2012 р. за вх. № 327, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Між ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" (постачальник) та ТОВ "ЕМА-ЦЕМЕНТ"(покупець) був укладений договір поставки № 04/02 від 02.02.2011 р. (надалі договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що в порядку та на умовах визначених договором (за технічним завданням позивача та на підставі розроблених відповідачем креслень КМ) відповідач зобовязується в обумовлений строк виготовити та передати позивачу металоконструкції, покриті грунтовочним шаром, в комплекті (товар), а позивач зобовязується прийняти товар та сплатити за нього відповідачу встановлену вартість.

Згідно з п. 3.1.1. договору строк поставки і монтажу товару склав 75 (сімдесят пять) робочих днів (із розрахунку: 20 робочих днів виготовлення креслень КМ, 55 робочих днів виготовлення і монтаж комплекту металоконструкцій, покрівельного покриття, стінової огорожі). Також, даним пунктом договору передбачалося, що сторони зобовязанні протягом 3 календарних днів від дати укладання договору підписати технічне завдання.

Згідно з п.3.1.2. договору поставки строк виготовлення креслень КМ починався з моменту отримання відповідачем передплати згідно п.5.2.1. договору. Згідно п.3.1.3. договору поставки строк поставки комплекту металоконструкцій, покрівельного покриття, стінової огорожі та їх монтаж починався не раніше ніж за 25 робочих днів від дати внесення переплати згідно з п.5.2.1 договору.

Відповідно до п. 4.2. договору поставки на момент укладання договору загальна вартість товару склала 1233450,00 грн., що включало в себе вартість креслень, вартість виробленого готового товару, вартість доставки товару позивачу.

Відповідно до п.4.5. договору вартість монтажних робіт по договору склала 292920, 00 грн.

Згідно з п.4.6. договору загальна орієнтовна вартість договору склала 1526370,00 грн.

Пунктом 5.2.1. договору було передбачено, що для виконання відповідачем креслень позивач здійснює оплату протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору та отримання відповідачем технічного завдання від позивача, а останній сплачує суму у розмірі 1070000,00 грн.

Згідно п.6.1.1. договору відповідач зобовязувався приступити до використання креслень КМ не пізніше 3 календарних днів з дати зарахування платежу згідно п.5.2.1. договору на його поточний рахунок при умові, що технічне завдання оформлено у відповідності з п.3.1.1. договору та знаходиться в його розпорядженні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив відповідачу передплату за договором у розмірі 1070000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 43 від 03.02.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 15.02.2011 р. вих. № 48 позивач повідомив відповідача про те, що технічне завдання від 01.02.2011 р. є недійсним, та просив відповідача прийняти нове технічне завдання від 15.02.2011 р. по договору.

Враховуючи те, що 15.02.2011 р. відповідачем було прийняте нове технічне завдання від позивача, а строк передбачений у 3 календарних дня з дати зарахування платежу (платіжне доручення № 43 від 03.02.2011 р. на суму 1070000,00 грн.) станом на 15.02.2011 р. закінчився, господарський суд, прийшов до висновку, що з 16.02.2011 р. у відповідача розпочався строк наданий умовами договору для початку виготовлення креслень КМ, який складає 20 робочих днів. За таких обставин строк для виготовлення креслень КМ у розмірі 20 робочих днів закінчився 16.03.2011 р., а з 17.03.2011 р. розпочався строк на виготовлення і монтаж комплекту металоконструкцій у розмірі 55 робочих днів.

Матеріали справи свідчать, що креслення КМ були виготовлені відповідачем і передані позивачу лише 26.05.2011 р., що підтверджується відміткою позивача на супровідному листі відповідача № 169/01 від 24.05.2011 р. Таким чином, відповідач прострочив виконання свого обовязку по виготовленню креслень КМ за договором на 71 день (строк прострочення з 17.03.2011 р. по 26.05.2011 р. включно).

Відповідно до п.3.7. договору поставки монтажні роботи повинні були бути виконані протягом 55 днів з дати виконання п.5.2.1. договору поставки, при умові підписання до початку монтажних робіт акту прийому-передачі фундаментів під монтаж металоконструкцій.

Встановлено, що 20.06.2011 р. представниками позивача та будівельно-монтажної організації був підписаний акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій ростверків та фундаментів.

Відповідно до п.3.7.1. до початку монтажних робіт позивач був зобовязаний передати в розпорядження відповідача площадку для будівничо-монтажних робіт з вказівкою місця складування матеріалів.

Позивач зазначає, що 23.06.2011 р. ним на адресу відповідача було направлено листа за № 121 з проханням направити своїх представників ТОВ для огляду, перевірки якості робіт та прийняття конструкцій ростверків та фундаментів під площадку для будівничо-монтажних робіт, а поставку металоконструкцій по договору № 04/02 від 02.02.2011р. було розпочато 20.09.2011 р.

Згідно з п.3.4 договору поставки зобовязання відповідачем щодо поставки товару вважається виконаним, з моменту передачі відповідачеві товаророзпорядчих документів (видаткова накладна, рахунок фактура, податкова накладна, акт прийому-передачі, тощо).

Судом встановлено, що згідно з актом здачі-приймання обєкту по договору поставки № 04/02 від 02.02.2011 р. металоконструкції було змонтовано на 100% тільки 15 грудня 2011 року.

Враховуючи те, що строк у розмірі 55 робочих днів для виготовлення і монтажу комплекту металоконструкцій, покрівельного покриття, стінової огорожі закінчився 07.06.2011 р., господарський суд прийшов до висновку, що відповідач прострочив виконання свого обовязку по виготовленню і монтажу комплекту металоконструкцій за договором на 191 день (строк прострочення з 08.06.2011 р. по 15.12.2011 р. включно).

Щодо посилань відповідача на додаток № 3 від 28.07.2011 р. до договору, додаток № 4 до договору, додаток № 5 від 22.09.2011 р. до договору, додаток № 6 від 22.09.2011 р. до договору та додаток № 5 від 10.11.2011 р. до договору, господарський суд зазначає, що дані посилання відповідача не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки дані додатки до договору були складені між сторонами після спливу строків передбачених для виготовлення креслень КМ, виготовленню і монтажу комплекту металоконструкцій за договором. Крім того, суд зазначає, що даними додатками передбачалося виготовлення та передача відповідачем позивачу додаткових металоконструкцій (товару) за договором, а додатки № 5 та № 6 до договору були складені між сторонами після того, як позивачем було перераховано відповідачу 300000,00 грн. за договором згідно платіжного доручення № 338 від 22.08.2011 р.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем в обумовлені договором строки свої зобовязання за договором своєчасно не були виконані у повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що виконання умов п.5.3. договору на сплив строків щодо виконання монтажних робіт не могло впливати, оскільки п.3.7. договору було передбачено, що монтажні роботи повинні були бути виконані протягом 55 днів з дати виконання п.5.2.1. договору (сплата позивачем відповідачу 1070000,00 грн.), а п. 3.1.1. договору був передбачений строк поставки і монтажу товару, який складав 75 (сімдесят пять) робочих днів (із розрахунку: 20 робочих днів виготовлення креслень КМ, 55 робочих днів виготовлення і монтаж комплекту металоконструкцій, покрівельного покриття, стінової огорожі). За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не були порушені умови п.5.2. та п.5.3. договору.

Пунктом 7.3. договору було передбачено, що у випадку невиконання зобовязання в строки передбачені п.3.1.1. договору, при умові дотримання позивачем зобовязань передбачених п.5.2. та п.5.3. договору, відповідач зобовязується сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,2% від вартості недопоставленого товару, або невиконаних монтажних робіт за кожен день прострочення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, зазначені норми законодавства дають змогу дійти суду висновку про можливість погодження сторонами господарських відносин застосування пені в тому числі і за прострочення не грошових зобовязань, у даному випадку порушення зобовязань з поставки товару у визначений договором строк.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови п. 7.3. договору та те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, господарським судом була перерахована сума пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 778448,70 грн. з урахуванням того, що загальна сума вартості недопоставленого товару та невиконаних монтажних робіт за договором складає 1526370,00 грн. (п.4.6. договору), а прострочення відповідачем зобовязань за договором по виготовленню креслень КМ складає 71 день (з 17.03.2011 р. по 26.05.2011 р. включно) та по виготовленню і монтажу комплекту металоконструкцій складає 184 дня (з 08.06.2011 р. по 08.12.2011 р. включно).

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд, керуючись ст. 49 ГПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 15568,97 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 509, 525, 526, 530, 549, 611, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (61007, м. Харків, вул. Свистуна, 11, код ЄДРПОУ 37191082, п/р 2600906480027 в ПАТ КБ “ПРАВЕКС-БАНК” МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМА-ЦЕМЕНТ" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; поштова адреса: 01034, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20; код ЄДРПОУ 37194206, п/р 26003301017244 в ПАТ "Терра Банк” МФО 380601) пеню в сумі 778448,70 грн. та витрати на судовий збір у сумі 15568,97 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Доленчук Д. О.

Рішення підписано 23.01.2012 р.