Рішення № 21206929, 11.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5023/8922/11

вх. № 8922/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 18.04.2011 р. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Артнис", м. Маріуполь 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Стройиндустрия", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 81188,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артнис" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стойиндустрия" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за поставлений товар у розмірі 80512,00 грн., 595,57 грн. - 3% річних, 80,51 грн. - інфляційних втрат, на підставі накладної № 14 від 04.12.2008 р.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 10.01.2012 р., через канцелярію господарського суду 10.01.2012 р. за вх. № Д20/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 26.12.2011 р. за вх. № 5602 та 10.01.2012 р. за вх. № 87, надав копії документів згідно клопотань, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 10.01.2012 року було оголошено перерву до 11.01.2012 року о 15:00.

Представник відповідача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 11.01.2012 р. за вх. № Д31/12, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача в призначене судове засідання не зявився.

Позивач, через канцелярію господарського суду 11.01.2012 р. за вх. № 329, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у звязку з неможливістю його направлення у призначене судове засідання, яке господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 10.01.2012 р. за вх. № 298, з метою часткового визнання відповідачем перед позивачем боргу, надав клопотання про залучення до матеріалів справи листа відповідача № 22/12-23 від 22.12.2011 р., акту звірки розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2011 р. та за період з 01.04.2011 р. по 12.12.2011 р., а також розрахунків 3% річних та інфляційних із суми заборгованості у розмірі 55512,00 грн. Дане клопотання судом задовольняється та надані документи судом залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 11.01.2012 р. за вх. № 172, надав відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, який господарським судом залучається до матеріалів справи. У наданому відзиві представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову та вказував про те, що ТОВ “Стройиндустрия” здійснило частковий розрахунок за поставлений товар в розмірі 82000,00 грн. 14.11.2008 р., що не заперечується позивачем. Також, 13.07.2009 року відповідач сплатив суму на користь позивача в розмірі 25000,00 грн. згідно рахунку № 417 від 06.10.2008 р. На підтвердження такого часткового розрахунку та визначення дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем, між сторонами було підписано акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 23.12.2011 р. заборгованість по оплаті поставленого товару по накладній № 14 від 04.12.2008 р. становить 55512,00 грн. Вказаний факт також підтверджується листом від 29.12.2011 року за підписом директора ТОВ «Артнис». Однак, відповідач вказував, що строк оплати суми заборгованості за товар поставлений відповідно до накладної № 14 від 04.12.2008 року на момент подання позову не настав, оскільки вимога про сплату заборгованості була направлена позивачем відповідачу вперше 06.12.2011 року, а факт отримання відповідачем листа від 06.07.2011 року, з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар відповідно до накладної № 14 від 04.12.2008 року, матеріалами справи не підтверджується.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 11.01.2012 р. за вх. № 200, надав клопотання про призначення по справі експертизи та витребування необхідних для проведення судової експертизи документів, яке господарським судом залучається до матеріалів справи.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника відповідача про призначення по справі експертизи та витребування необхідних для проведення судової експертизи документів, вважав за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що в матеріалах справи міститься оригінал повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення - вимоги позивача від 06.07.2011 року про сплату заборгованості за поставлений товар відповідно до накладної № 14 від 04.12.2008 року, а в матеріалах справи відсутній фіскальний чек № 8752500511762 від 05.07.2011 р. на який посилається відповідач, господарський суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про призначення по справі експертизи та витребування необхідних для проведення судової експертизи документів є безпідставним та необґрунтованим у зв'язку з чим в його задоволенні необхідно відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

На підставі накладної № 14 від 04.12.2008 року позивачем було поставлено відповідачу сталь оцинковану в рулонах на загальну суму 162512,00 грн. та виставлено відповідачу для сплати рахунок № 00000486 від 14.11.2008 р. на цю суму.

З матеріалів справи вбачається те, що поставлений за накладною № 14 від 04.12.2008 р. товар відповідачем за рахунком № 00000486 від 14.11.2008 р. було оплачено частково - 17.11.2008 р. в загальній сумі на 82000,00 грн., у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті даного рахунку складала 80512,00 грн.

06.07.2011 р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар відповідно до накладної № 14 від 04.12.2008 року у розмірі 80512,00 грн. Вказана вимога відповідачем була отримана 08.07.2011 р. про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 31). Щодо посилань відповідача про те, що вказана вимога була отримана гр. ОСОБА_2, яка не є представником (робітником) відповідача, господарський суд зазначає, що ці посилання відповідача не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження цього, а довідка відповідача від 11.01.2012 р. вих. № 11/01-1 носить однобічний характер.

При цьому суд зазначає, що відповідач 13.07.2009 року сплатив позивачу суму в розмірі 25000,00 грн., яка була зарахована позивачем в рахунок наявної заборгованості.

На підтвердження такого часткового розрахунку та визначення дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем, між сторонами були підписані акти звірки розрахунків від 23.12.2011 р. за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2011 р. та за період з 01.04.2011 р. по 12.12.2011 р., відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем становить 55512,00 грн.

Вказаний факт також підтверджується листом позивача від 29.12.2011 року.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем становила 55512,00 грн. позивачем були надані до суду відповідні розрахунки 3% річних та інфляційних із суми заборгованості у розмірі 55512,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за поставлений товар на підставі накладної № 14 від 04.12.2008 р. у розмірі 55512,00 грн., 3% річних у розмірі 410,64 грн. та інфляційних у розмірі 55,51 грн., всього - 55978,15 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 559,78 грн. державного мита та 162,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 41, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд <Текст >

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення по справі експертизи та витребування необхідних для проведення судової експертизи документів.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройиндустрия” (61192, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 14090900, р/р 26000860022790 у Харківському обласному філіалі АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артнис" (87540, м. Маріуполь, пр. Карпова, буд. 19, код ЄДРПОУ 33852364, р/р 26008480240000 у ЦВ ПАТ “Донгорбанк” м. Маріуполя, МФО 334970) заборгованість за поставлений товар за накладною № 14 від 04.12.2008 року у розмірі 55512,00 грн., 3% річних у розмірі 410,64 грн., інфляційні у розмірі 55,51 грн., 559,78 грн. державного мита та 162,84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Доленчук Д. О.

Рішення підписано 16.01.2012 р.