Рішення № 21206796, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 4/69/5022-1196/2011-12/17-4735-2011 За позовом: публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”;

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю фірми „НАЙС ЛТД”;

2) товариства з обмеженою відповідальністю „ЗІРКА ГАЛИЧИНИ”;

про стягнення 9813358,84 грн.

Суддя господарського суду Одеської області Цісельський О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 17.05.2011р.;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерного товариства „ОТП Банк” (надалі ПАТ „ОТП Банк”), звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю фірми „НАЙС ЛТД” (надалі ТОВ фірма „НАЙС ЛТД”) та товариства з обмеженою відповідальністю „ЗІРКА ГАЛИЧИНИ” (надалі ТОВ „ЗІРКА ГАЛИЧИНИ”), про стягнення з відповідачів солідарно заборгованість за Додатковим договором № 2 до кредитного договору № SME А00/055/2008 від 22.04.2008 р. укладеним 01 червня 2011 року між ТОВ фірма"Найс ЛТД" та ПАТ "ОТП Банк" в розмірі 9813358,84 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 31.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно №4/69/5022-1196/2011.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.11.2011р. справу №№4/69/5022-1196/2011 було передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2011р. справу №4/69/5022-1196/2011 було прийнято до свого провадження, присвоєно №4/69/5022-1196/2011-12/17-4735-2011 та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2012р. строк розгляду справи було продовжено до 31.01.2012р.

Позивачем позовні вимоги були уточнені, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 10.01.2012р. вих. №500-04-12-4-6/39, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у розмірі 9829887,24 гривень, з урахуванням: суми простроченого тіла кредиту 857476,51 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 6851065,82 гривень; прострочені проценти за користування кредитними коштами 21694,17 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 173332,07 гривень; пені передбаченої п. 4.1.1. Кредитного договору за період з 03.06.2011 р. по 09.08.2011 р. у розмірі 2805489,35 грн.

Представник позивача в судових засіданнях уточнені позовні вимоги підтримує, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, а саме, за їх юридичними адресами, підтвердженою Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданими суду позивачем, телеграмами, які надсилалися позивачем відповідачам та корінцями про вручення поштових повідомлень, які є у матеріалах справи, але в судові засідання не зявилися, своїх представників до суду не направили, про поважність підстав неявки суд не повідомили, своїм правом на захист не скористалися.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши надані докази, суд встановив:

22.05. 2008р. між ЗАТ "ОТП Банк" та громадянином ОСОБА_2 був укладений кредитним договір №CM-SME А00/055/2008.

01.06.2011р. між ТОВ фірма "Найс ЛТД" та ПАТ "ОТП Банк" був укладений Договір про заміну боржника у зобовязанні №CM-SME А00/055/2008, відповідно до якого по кредитному договору №CM-SME А00/055/2008 від 22.05.2008р. зі всіма змінами і додатками до нього було змінено первісного боржника ОСОБА_2 на ТОВ фірма "Найс ЛТД".

01.06.2011р. у звязку із укладенням вищевказаного договору, між ТОВ фірма "Найс ЛТД" (Позичальник) та ПАТ "ОТП Банк" (Банк) було укладено Додатковий договір №2 до кредитного договору №CM-SME А00/055/2008 від 22.05.2008р. (надалі Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Позивач надав ТОВ фірмі "Найс ЛТД" кредит в розмірі, 875476,51 дол. США, зі строком погашення до 26.09.2016 р. У відповідності до п.3 частини 1 Кредитного договору для розрахунку відсотків за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка в розмірі 13,2 % річних.

ТОВ фірмі "Найс ЛТД", в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.6 частини 2 Кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитних договорах (зокрема, в п.п. 1.4., 1.5. Кредитних договорів, з підпунктами).

Відповідно до п. 2.3.16 Договору та графіку до кредитного договору , що є невід'ємною його частиною, Сторони домовились, що ТОВ фірмі "Найс ЛТД" зобов'язується також в термін до 03 червня 2011 р. погасити частину боргових зобов'язань по кредитному договору в сумі 431 500 доларів США.

Відповідно до визначених умов Кредитного договору строк виконання зобов'язань щодо сплати зазначеної суми кредитних коштів настав 03.06.2011 р.

Як зазначає позивач, в строки визначені Кредитним договором ТОВ фірмі "Найс ЛТД" не виконав своїх зобов'язань щодо сплати суми коштів розміром 431500 доларів США, що є грубим порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства України.

У відповідності до п. 1.9. у випадку невиконання Позичальником Боргових зобов'язань понад 30 календарних днів чи невиконання Позичальником або третіми особами інших умов Кредитного договору (в тому числі, п.2.3.16), (надалі "Строк порушення зобов'язань"), Сторони домовились, що Банк вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення позичальнику вимоги про виконання Боргових зобов'язань у повному розмірі, (надалі - «Вимога»), а Позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов Кредитного договору та отримав Вимогу Банку, в зв'язку з чим Позичальник зобов'язаний погасити Боргові зобов'язання в повному розмірі протягом наступних 30 календарних днів, що слідують за останнім днем Строку порушення зобов'язань.

Таким чином, згідно п. 1.9. Кредитного договору, ТОВ фірмі "Найс ЛТД" був зобов'язаний погасити заборгованість за Кредитним договором в повному обсязі терміном до 03.07.2011р.

Свої зобов'язання ТОВ фірмі "Найс ЛТД" не виконав, чим грубо порушив вимоги чинного законодавства України та діючого договору.

Окрім того позивач зазначає, що на дату подання даної позовної заяви, Боржник взагалі не виконує свої зобов'язання передбачені графіком погашення, що є грубим порушенням кредитного договору та додатково підтверджує право Банку достроково вимагати погашення боргових зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до вимог 4.1.1 Договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами визначені Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення.

01 червня 2011 року між ТОВ "Зірка Галичини" (Поручитель) та ПАТ "ОТП Банк" було укладено Договір поруки № SR-SМЕ А00/004/2011/2 (надалі - Договір поруки).

Вказаний договір укладено в забезпечення зобов'язань ТОВ фірмі "Найс ЛТД" перед Позивачем за Кредитним Договором.

Згідно умов п. 2.1. Договору поруки, порукою забезпечуються вимоги Банку щодо виконання Боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за Кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у Кредитному договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором Кредитор має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання Боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання Боржником боргових зобов'язань перед Кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Кредитором, протягом 3- х банківських днів з дати отримання відповідної письмової Вимоги Кредитора, якщо інше не передбачене цим Договором.

Відповідно до п.3.4. Договору поруки, обов'язок Поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від Кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Кредитор надіслав її поштою за адресою, що вказана в даному договорі чи вручив її особисто Поручителю.

Станом на 16 серпня 2011 р. ТОВ "Зірка Галичини" було направлено лист-вимогу (вих. № А00-12-4-5-5/721), яким проінформовано про факт невиконання ТОВ фірмі "Найс ЛТД" Кредитного зобов'язання, а також виставлено вимогу щодо погашення суми несплаченої заборгованості (Т.1 а.с.13).

Факт направлення даного листа із вимогою підтверджується описом-вкладення від 16 серпня 2011 р. та фіскальним чеком Волинської дирекції поштампу № 1881 про направлення цінного листа ТОВ «Зірка Галичини»(Т.1 а.с. 14).

Позивач зазначає, що станом на 15.08.2011р. боргові зобовязання становлять 9829887,24 гривень, з урахуванням: суми простроченого тіла кредиту 857476,51 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 6851065,82 гривень; прострочені проценти за користування кредитними коштами 21694,17 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 173332,07 гривень; пені передбаченої п. 4.1.1. Кредитного договору за період з 03.06.2011 р. по 09.08.2011 р. у розмірі 2805489,35 грн.

Як зазначає Позивач, несплата Відповідачами суми заборгованості за Кредитним договором, порушує його законі права, що й стало підставою для його звернення з відповідним позовом до суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладений між банком та відповідачем-2 Кредитний договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зясовано судом, банком були виконані зобов'язання за укладеним з громадянином ОСОБА_2 (Боржник ТОВ фірмі "Найс ЛТД") кредитним договір №CM-SME А00/055/2008 та останньому були надані кредитні кошти в сумі 867800 доларів США, що підтверджується заявами на видачу готівки №18, №7 від 23.05.2008р. та валютним меморіальним ордером №119 від 23.05.2008р., однак ТОВ фірмі "Найс ЛТД" прийняті на себе зобов'язання за Кредитним договором щодо своєчасного погашення заборгованості по кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом не виконало, в обумовлені строки кредит за вказаним кредитним договором не повернуло.

Згідно п. 1.9. Кредитного договору, ТОВ фірмі "Найс ЛТД" було зобов'язано погасити заборгованість за Кредитним договором в повному обсязі терміном до 03.07.2011р.

Однак, в порушення вищенаведених умов кредитного договору Позичальник не здійснив погашення кредиту та не сплатив відсотки за його користування.

За статтею 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відмовою повернути отримані кредитні кошти за вищевказаним кредитним договором та сплатити нараховані проценти за користування кредитним коштами ТОВ фірмі "Найс ЛТД" порушило умови укладеного з Банком Кредитного договору, що є неприпустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення з ТОВ фірмі "Найс ЛТД" суми заборгованості за Кредитним договором у судовому порядку.

Так, згідно розрахунку, наданому Банком, сума заборгованості ТОВ фірмі "Найс ЛТД" за кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007 р. складає:

- суми простроченого тіла кредиту 857476,51 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 6851065,82 гривень;

- прострочені проценти за користування кредитними коштами 21694,17 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 173332,07 гривень.

При цьому слід зазначити, проти розміру суми заборгованості за Кредитним договором відповідачами заперечень суду не надано.

Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В частині позовних вимог Банку щодо стягнення пені, нарахованої відповідно до п.4.1.1. Кредитного договору, суд вважає що ця вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

В силу приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Також відповідно до положень ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог 4.1.1 Договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами визначені Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що відповідач при нарахування пені використовув 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення, яка є значно більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що суперечить Закону, тому суд вважає за необхідне перерахувати розмір пені відповідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Судом зроблено розрахунок, відповідно до якого розмір пені по Кредитному договору складає: (за період з 03.06.2011р. по 09.08.2011р.) 7024397,89 грн. (загальна заборгованість) х 0,042%* (Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день) х 68 днів / 100= 202841,52 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, підлягають задоволенню частково, в сумі 202841,52 грн.

З огляду на те, що відповідно до Договору поруки № SR-SМЕ А00/004/2011/2, ТОВ "Зірка Галичини" виступила поручителем щодо виконання ТОВ фірмі "Найс ЛТД" зобов'язань за Кредитним договором, Позивач просить суд стягнути заборгованість, що виникла за Кредитним договором з Відповідачів солідарно, обґрунтовуючи зазначене, укладеним між Банком та Відповідачем Договором поруки, що наявний в матеріалах справи.

При цьому слід зазначити, що Позивачем направлявся на адресу поручителя лист-вимога (вих. № А00-12-4-5-5/721 від 16.08.2011р.) яким проінформовано про факт невиконання ТОВ фірмі "Найс ЛТД" Кредитного зобов'язання, а також виставлено вимогу щодо погашення суми несплаченої заборгованості. Однак, поручителем суму боргу по кредиту не було погашено.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення суми боргу солідарно з Позичальника ТОВ фірмі "Найс ЛТД" та поручителя - ТОВ "Зірка Галичини".

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачами не спростовані.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи представника позивача, викладені у судових засіданнях, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Кредитним договором є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими що підлягають задоволенню, в частині стягнення з відповідачів суми простроченого тіла кредиту 857476,51 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 6851065,82 гривень; прострочені проценти за користування кредитними коштами 21694,17 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 173332,07 гривень; пені у розмірі 202841,52 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити у звязку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Найс ЛТД»(код ЄДРПОУ 14055803, адреса місцезнаходження: 67472, Одеська область, Роздільнянський район, с. Виноградар, вул. Леніна, буд. 147) та товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Галичини»(код ЄДРПОУ 35414716, адреса місцезнаходження: 67472, Одеська область, Роздільнянський район, с. Виноградар, вул. Леніна, буд. 147) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 21685166) загальну заборгованість в розмірі 7227239,41 грн., що складається з:

- суми простроченого тіла кредиту 857476,51 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 6851065,82 гривень;

- прострочені проценти за користування кредитними коштами 21694,17 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту (гривню), за курсом НБУ, станом на день уточнення вимог (1 долар США дорівнює 7,9898 гривень) становить 173332,07 гривень;

- пені у розмірі 202841,52 грн.

та судові витрати в розмірі 18921,90 грн., що складаються з:

- 18748,39 грн. державне мито;

- 173,51 грн. ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.

Повне рішення складено 23.01.2012р.