Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи <Текст >
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.12 Справа № 24/5009/6892/11
Суддя Азізбекян Т.А.
м. Запоріжжя
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська 10; адреса для листування : 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 185)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІОТ” (69095, м. Запоріжя, пр. Леніна, буд. 117-а)
про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у сумі 1 175 212,86 грн.
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 7 від 05.01.2012р.
від відповідача: не зявився
СУТЬ СПОРУ:
31.10.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “СЕБ Банк” (Банк) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІОТ” (ТОВ “АЛІОТ”) про звернення стягнення на предмет іпотеки - склад шлакобл. обл. 1/2 цегла, позначений на плані літерою “Г”, загальною площею 347,9 кв. м., гараж шлакоблок, позначений на плані літерою “Д”, загальною площею 34,0 кв. м., гараж цегла, позначений на плані літерою “Ж”, загальною площею 99,1 кв. м. та склад метал. з середини обкладений пінобетоном, позначений на плані літерою “Е”, загальною площею 313,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дяківська, буд. 1 та належать ТОВ “АЛІОТ” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.02.2004р. за реєстровим № 336; зареєстрованого в ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” за реєстраційним № 2417711 в реєстровій книзі № 2 за записом № 283., за іпотечним договором № 520-в/37/01, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу з метою погашення заборгованості за договором кредиту № 520-в/37 від 12.05.2008р. на загальну суму 1 175 212,86 грн. на користь ПАТ “СЕБ Банк” та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором від 12.05.2008р. - склад шлакобл. обл. цегла, позначений на плані літерою “Г”, загальною площею 347,9 кв. м., гараж шлакоблок, позначений на плані літерою “Д”, загальною площею 34,0 кв. м., гараж цегла, позначений на плані літерою “Ж”, загальною площею 99,1 кв. м. та склад метал. З середини обкладений пінобетоном, позначений на плані літерою “Е”, загальною площею 313,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дяківська, буд. 1 та належать ТОВ “АЛІОТ”, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Ухвалою від 02.11.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/6892/11, судове засідання призначено на 09.12.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалами від 09.12.2011р., від 23.12.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений відповідно на 23.12.2011р. та на 16.01.2012р.
На підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у даній справі продовжено за клопотанням позивача.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 16.01.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 12.05.2008р. між Банком та ОСОБА_4 укладено договір кредиту під заставу нерухомого майна № 520-в/37. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 12.05.2008р. між Банком та ТОВ “АЛІОТ” укладено іпотечний договір № 520-в/37/01. Свої зобов'язання за договором кредиту Банк виконав в повному обсязі, надав кредит в розмірі 100 000,00 доларів США. Взяті на себе зобов'язання за договором кредиту ОСОБА_4 не виконав належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Банком, яка складає 1 175 212,86 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, однак попередження залишені без розгляду та відповідачем не було вжито заходів щодо погашення зазначеної суми боргу. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 15, 554, 611, 651, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39 Закону України “Про іпотеку”, позов задовольнити.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлені відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві. Матеріали справи містять рекомендоване поштове повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення. Відповідно до п. 3.6 Роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
12.05.2008р. між Акціонерним банком “Факторіал-Банк”, правонаступником якого відповідно ч. 2 п. 1.1 чинного Статуту є Публічне акціонерне товариство “СЕБ Банк” (Кредитодавець) та ОСОБА_4 (Позичальник) укладений договір кредиту № 520-в/37 під заставу нерухомого майна про надання відновлювальної кредитної лінії № 121-г/06, згідно якого (п. 1.1.) Кредитодавець при наявності вільних кредитних ресурсів надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 100 000,00 доларів США на строк з 12.05.2008р. по 11.05.2023р., а Позичальник приймає його та зобов'язується повернути кредит не пізніше встановленого цим пунктом строку , сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, що передбачені цим договором.
Пунктами 1.2., 1.3. договору кредиту сторони узгодили, що кредит надається Позичальнику на наступні цілі: для забезпечення Позичальником виконання своїх зобовязань щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород, можливих неустойок та інших витрат за цим договором, Кредитодавцем приймається: іпотека нерухомого майна, про що укладається іпотечний договір з ТОВ “Аліот”, договір поруки з ОСОБА_4
Відповідно до п. 2.3. договору кредиту, за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти в розмірі 12,50 відсотків річних у валюті кредиту (п. 2.3.1.), при цьому сплата нарахованих процентів за розрахунковий період здійснюється Позичальником в валюті кредиту не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за кожний розрахунковий період та у порядку, відповідно до п. 2.4. цього договору кредиту. одноразову комісійну винагороду в розмірі 4 999,50 грн. (п. 2.3.2.).
Згідно з п. 4.2. договору кредиту, у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів, щомісячної комісії, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (річних), що діяла на період порушення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення у виконанні зобов'язань.
У випадку невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п. п. 3.3.2., 3.3.3. договору кредиту, протягом 45 днів поспіль, невиконання Позичальником (Поручителем) вимог, передбачених п. 3.3.10 договору кредиту, Кредитодавець має право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за договором кредиту та/або в односторонньому порядку прийняти рішення щодо припинення дії договору кредиту, та відповідно Позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплатити проценти та щомісячну комісію за фактичний час використання кредиту та нараховану пеню (п. 4.3. договору кредиту).
Для забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту, 12.05.2008р. між АБ “Факторіал-Банк” (Кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “АЛІОТ” (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 520-в/37/01, згідно якого (п. п. 1.2., 1.2.1.) предметом іпотеки є склад шлакобл. обл. 1/2 цегла, позначений на плані літерою “Г”, загальною площею 347,9 кв. м., гараж шлакоблок, позначений на плані літерою “Д”, загальною площею 34,0 кв. м., гараж цегла, позначений на плані літерою “Ж”, загальною площею 99,1 кв. м. та склад метал. з середини обкладений пінобетоном, позначений на плані літерою “Е”, загальною площею 313,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дяківська, буд. 1 та належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.02.2004 року за реєстровим № 336; зареєстрованого в Орендному підприємстві “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” за реєстраційним № 2417711 в реєстровій книзі № 2 за записом № 283.
Пунктом 1.5. іпотечного договору, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено у загальну суму 2 065 775,71 грн.
Відповідно до п. 2.3. іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі достроково, у разі, якщо зобовязання, забезпеченого іпотекою, не буде виконано повністю або частково (в разі несвоєчасної сплати процентів та/або частини кредиту).
Пунктом 2.5. іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання Боржником зобов'язань за договором кредиту Іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі, включаючи основну суму Кредиту, процентів, комісій, можливих неустойок та збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язання, а також необхідні витрати на здійснення забезпеченою іпотекою вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за договором кредиту Банк виконав в повному обсязі. Надання Банком кредитних коштів Позичальнику в розмірі 100 000,00 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки № 49608645 від 12.05.2008р. та меморіальним валютним ордером № 49608518 від 12.05.2008р. Повернення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та у строк, що визначені у Графіку погашення заборгованості за Кредитом (додаток № 1 до договору кредиту).
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором кредиту Позичальник не виконує належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Банком, яка станом на 14.09. 2011р. складає: прострочені нараховані проценти - 34 295,75 доларів США або 273 416,01 грн.; нараховані проценти за період з 31.08.2011р. по 13.09.2011р. включно - 486,03 доларів США або 3 874,78 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.12.2008р. по 13.09.2011р. включно - 100 831,11 грн.; борг за несплаченою (простроченою) частиною кредиту за договором кредиту станом на 14.09.2011р. - 19 411,18 доларів США або 154 751,75 грн.; залишок строкової заборгованості станом на 14.09.2011р. - 80 571,38 доларів США або 642 339,21 грн. Всього сума заборгованості складає 1 175 212,86 грн.
Тож, 31.10.2011р. Банк звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про звернення стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1 175 212,86 на предмети іпотеки за іпотечним договором. Способом реалізації предметів іпотеки за іпотечним договором позивач просить суд встановити - шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно із ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення умов, визначених змістом зобовязання (договір кредиту № 520-в/37 під заставу нерухомого майна від 12.05.2008р.), господарський суд вважає доведеним та підтвердженим матеріалами справи.
Статтею 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України).
У статті 575 ЦК України перераховані окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Згідно із ч. 1, 6 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимог, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом… У разі часткового виконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено Законом (ст. 5 ЗУ “Про іпотеку”).
Відповідно до ст. 7 ЗУ “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
У ст. 33 ЗУ “Про іпотеку” визначенні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, так, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.
Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єктів нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. (ч. 5 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”).
Стаття 39 ЗУ “Про іпотеку” передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Згідно з ст.25 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Статтею 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на публічних торгах.
Стаття 66 Закону України “Про виконавче провадження” встановлює, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за незалежною оцінкою. У разі якщо нерухомість за вказаною ціною не буде реалізована на перших торгах, то на повторних торгах початкова ціна, за якою вона реалізується, знижується не більше, ніж на 30 відсотків.
Початкова ціна має бути визначена - не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, що відповідає положенням, Закону України “Про іпотеку” та Закону України “Про виконавче провадження”.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1 175 212,86 грн. на предмет іпотеки за іпотечним договором № 520-в/37/01, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - склад шлакобл. обл. 1/2 цегла, позначений на плані літерою “Г”, загальною площею 347,9 кв. м., гараж шлакоблок, позначений на плані літерою “Д”, загальною площею 34,0 кв. м., гараж цегла, позначений на плані літерою “Ж”, загальною площею 99,1 кв. м. та склад метал. з середини обкладений пінобетоном, позначений на плані літерою “Е”, загальною площею 313,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дяківська, буд. 1 та належать ТОВ “АЛІОТ” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.02.2004р. за реєстровим № 336; зареєстрованого в ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” за реєстраційним № 2417711 в реєстровій книзі № 2 за записом № 283., за іпотечним договором № 520-в/37/01, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу з метою погашення заборгованості за договором кредиту № 520-в/37 від 12.05.2008р. на загальну суму 1 175 212,86 грн. на користь ПАТ “СЕБ Банк”.
Визначити спосіб реалізації майна - предмету іпотеки за іпотечним договором від 12.05.2008р. - склад шлакобл. обл. 1/2 цегла, позначений на плані літерою “Г”, загальною площею 347,9 кв. м., гараж шлакоблок, позначений на плані літерою “Д”, загальною площею 34,0 кв. м., гараж цегла, позначений на плані літерою “Ж”, загальною площею 99,1 кв. м. та склад метал. з середини обкладений пінобетоном, позначений на плані літерою “Е”, загальною площею 313,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дяківська, буд. 1 та належать ТОВ “АЛІОТ”, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІОТ” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 117-а, код ЄДРПОУ 14350784) на користь Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10; п/р № 29094090913001 в ПуАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 14351016) 11 988 (одинадцять тисяч девятсот вісімдесят вісім) грн. 13 коп. судових витрат.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 26.01.2012р.
26.01.2012
Судове рішення № 21206260, Господарський суд Запорізької області було прийнято 16.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 24/5009/6892/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: