Рішення № 21206196, 23.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" січня 2012 р.Справа № 11/1899

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. від 20.05.11р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Восток" (м.Київ )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси" (м.Житомир)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" (м.Київ)

про звернення стягнення на нерухоме майно

Позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що являє собою будівлі АЗС та кафе-бару, а також земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул. Центральна (Леніна) 1, шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу ТОВ "МС Ойл Кард" перед ТОВ "Калина - Восток" за поставлені нафтопродукти за договором поставки № В/МС/07-18 від 01.02.2007р. в загальній сумі 343884,51 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.03.11р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі (т.4 а.с.33-36).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.11р. рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.4 а.с.146-148).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.11р. вищезазначені рішення та постанова скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Підставою для скасування рішень першої та апеляційної інстанцій стало те, що ними не були враховані вимоги ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.03р. №898-IV, згідно якої, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Тобто, в рішенні суду першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, не було зазначено початкової ціни предмета іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та подав заяву від 23.01.12р., в якій просив при прийнятті рішення у справі застосувати початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а саме ту, яка зазначена в іпотечному договорі від 30.05.08р., тобто 1800000,00 грн. Також подав заяву від 23.01.12р., в якій зазначив, що позивач просить врахувати, що юридична адреса позивача змінилась на м.Київ, вул.Електриків 26.

Відповідач та третя особа вимог ухвали суду від 22.12.11р. не виконали, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать вручені їм рекомендовані повідомлення (т.5 а.с.5,6).

Господарський суд вважає, що неявка представників учасників судового процесу, які були належним чином повідомлені, але своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористались, не перешкоджає прийняттю рішення у справі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Калина-Восток" (далі - позивач) та ТОВ "МС Ойл Кард" (далі - третя особа) був укладений договір поставки № В/МС/07-18 від 01.02.07р., за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався передати товар (нафтопродукти) пред'явнику смарт-карти (здійснити заправку автотранспорту) на АЗС (мережі АЗС), а покупець (третя особа) зобов'язалась оплатити товар на умовах даного договору.

В забезпечення виконання зобов'язання третьої особи за договором поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р., між ТОВ "Калина-Восток" і ТОВ "Житомир-Ресурси" (далі -відповідач) було укладено іпотечний договір від 30.05.08р., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Згідно вказаного іпотечного договору, відповідач як майновий поручитель для забезпечення виконання зобовязання третьою особою надав в іпотеку належне йому нерухоме майно: будівлі АЗС та кафе-бару, літ. "А", цегла, споруд (резервуари та площадка), літ."Б", загальною площею 212,71 кв.м., а також земельну ділянку (кадастровий № 2121584201:01:003:0005), що знаходяться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул.Центральна (Леніна) 1.

Згідно пп.4.1.1 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі невиконання боржником своїх зобовязань по договору поставки щодо своєчасної оплати за поставлений товар (нафтопродукти), сплати штрафних санкцій та процентів за користування боржником коштами іпотекодержателя за договором поставки.

Відповідно до пп.4.6 іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель (позивач) має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, необхідні витрати на утримання предмету іпотеки, а також витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. У разі, якщо суми грошових коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки недостатньо, іпотекодержатель вправі в першу чергу отримати повне задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна іпотекодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р. поставив третій особі нафтопродукти (далі - товар) згідно відповідних видаткових накладних (т.1 а.с.24-49), але третя особа за поставлений товар в повному обсязі не розрахувалась, внаслідок чого у третьої особи перед позивачем виникла заборгованість в сумі 343884,51грн., що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.77-154, т.2 а.с.2-158), підписаним позивачем та третьою особою актом звірки розрахунків станом на 01.10.09р. (т.1 а.с.22,23) та іншими матеріалами справи.

10.12.09р. позивачем було надіслано відповідачу, як майновому поручителю, вимогу від 26.11.09р. про сплату заборгованості в сумі 343884,51 грн. за поставлені ТОВ "МС Ойл Кард" нафтопродукти, шляхом зарахування даних грошових коштів на рахунок позивача до моменту звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 30.05.08р. Дану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, який підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.03р. № 898-IV, іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Згідно з ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною першою ст.543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

При цьому частиною першою ст.11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною першою ст.33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною третьою ст.33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення ТОВ "Калина-Восток" з позовом у даній справі здійснено з урахуванням наведених вище норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку". Для вирішення спору у даній справі необхідним є встановлення існування основного зобов'язання ТОВ "МС Ойл Кард" перед ТОВ "Калина-Восток" за договором поставки № В/МС/07-18 від 01.02.07р.

Як було встановлено вище, ТОВ "МС Ойл Кард" в порушення умов договору поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р. своїх зобов'язань щодо здійснення оплати вартості поставлених йому товариством "Калина-Восток" нафтопродуктів в повному обсязі не виконало, внаслідок чого у ТОВ "МС Ойл Кард" утворилась заборгованість перед ТОВ "Калина-Восток" у розмірі 343884,51грн.

Матеріали справи свідчать також про те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2009р. порушено провадження у справі № 28/118-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард".

Як встановлено господарським судом, ТОВ "Калина - Восток" до господарського суду м. Києва із заявою у справі про банкрутство № 28/118-б з вимогами до ТОВ "МС Ойл Кард" на суму 343884,51 грн., в установлений тридцятиденний строк не зверталось.

Позивач у вказаній справі № 28/118-б не визнаний кредитором ТОВ "МС Ойл Кард", оскільки до господарського суду м.Києва з кредиторськими вимогами у справі № 28/118-б не звертався.

За таких обставин, відповідач вважає що зобов'язання між позивачем та третьої особою є припиненим.

Приписами частин 1 та 2 ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частин 4, 5 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 ст.17 вищезгаданого Закону встановлено, що іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою (ст.1 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч.1 ст.554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова ( субсидіарна) відповідальність поручителя.

Таким чином, відповідач та третя особа відповідають перед позивачем як солідарні боржники за невиконання третьою особою зобов'язання за договором поставки.

Частиною п'ятою ст.3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

На день вирішення спору відсутні докази припинення зобов'язання третьої особи перед позивачем.

Посилання відповідача, як на підставу припинення зобов'язання третьої особи перед позивачем на ухвалу господарського суду м.Києва від 29.12.10р. по справі № 28/118-б про затвердження реєстру вимог кредитора, з якої вбачається до позивач не включений до даного реєстру є необґрунтованим.

Зобов'язання не вважається припиненим без наявності ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів та ухвали про ліквідацію юридичної особи.

В даному випадку, в матеріалах справи відсутня ухвала про ліквідацію юридичної особи - ТОВ "МС Ойл Кард".

Лише ліквідація юридичної особи, згідно ст.609 ЦК України, є підставою для припинення зобов'язання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", даний закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Однак, ВСУ також зазначив, що норми ряду законів містять положення, що не суперечать даному закону, а доповнюють його, зокрема: згідно з ч.3 ст.23 Закону України від 18.11.03р. № 1255-ІV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", частиною другою ст.33 Закону України від 05.06.03р. № 898-IV "Про іпотеку", у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання. Таке право звернення стягнення на заставне майно має також заставодержатель і в тому разі, коли заставодавцем є відмінна від боржника особа.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання між позивачем та третьої особою, яке виникло на підставі договору поставки, не припинено, тому позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна згідно укладеного з відповідачем договору іпотеки від 30.05.08р. в межах суми боргу 343884,51 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного іпотечного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.03р. №898-IV, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При цьому, суд виходить з початкової ціни предмета іпотеки в сумі 1800000,00 грн., яка зазначена в пп.1.2.2 укладеного між сторонами спору іпотечного договору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору від 30.05.2008р., укладеному між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Восток" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси", посвідченому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованому в реєстрі за № 9811 - нерухоме майно, що являє собою будівлі АЗС та кафе-бару, літ."А", цегла, споруд (резервуари та площадка), літ."Б", загальною площею 212,71 кв.м., а також земельну ділянку (кадастровий № 2121584201:01:003:0005), що знаходяться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул.Центральна (Леніна) 1, шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" (ідентифікаційний код 32527593), за поставлені нафтопродукти по договору поставки № В/МС/07-18 від 01.02.2007р. у розмірі 343884,51 грн.

Предмет іпотеки підлягає реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною 1800000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси", 10008, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська 37-а, ідентифікаційний код 22063283 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Восток", 04176, м.Київ, вул.Електриків 26, ідентифікаційний код 32946304 - 3438,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.12р.

СуддяГансецький В.П.

<Поле для текста >

Друк: 4 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.),

4 - третій особі (рек. з повід. про вруч.).