Рішення № 21206198, 19.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" січня 2012 р.Справа № 6/5007/148/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність №3312 від 13.12.11р.;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

до Малого приватного підприємства "Глобус" (м. Коростень Житомирська область)

про стягнення 87016,39 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 87016,39грн. за неналежне виконання договору поставки №11 від 03.08.2009р., з яких: 59621,56грн. - основний борг, 27394,83грн. - пеня. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. На виконання вимог ухвали суду надав розрахунок штрафних санкцій з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.01.2012р. (а.с.40).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2009 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (постачальник/позивач) та Малим приватним підприємством "Глобус" (покупець/відповідач) було укладено договір поставки №11 (а.с.9), за умовами якого постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставити покупцю товари окремими партіями в кількості, що узгоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (далі за текстом "товар"), а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплачувати його на умовах встановлених цим договором (п.1.1 договору).

Загальна сума договору, що поставляється за цим договором, визначається на протязі строку дії договору за всіма поставленими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару (п.1.2 договору).

Предметом поставки за даним договором є сировина для харчової промисловості (п.1.3 договору).

Поставка кожної партії товарів відбувається на підставі та у відповідності з погодженими Сторонами замовленням. Замовлення передається Покупцем та приймається Постачальником в будь-якій зрозумілій сторонам формі (шляхом заповнення бланку замовлення, факсом, телефоном, тощо) (п.2.1 договору).

Поставка товару здійснюється Постачальником не пізніше 10 днів з моменту отримання замовлення або самовивозом (п.2.2 договору).

Моментом виконання поставки товару є підписання Покупцем накладної на партію товару (п.2.3 договору).

Перехід ризику випадкової загибелі товару від Постачальника до покупця відбувається в момент фактичного прийняття товару Покупцем, тобто підписання Покупцем накладної на партію товару (п.2.4 договору).

Згідно п.4.1 договору ціна на товар вказується в накладній на отримання товару з обов'язковим зазначенням суми ПДВ і є договірною.

Оплата за продукцію відбувається в національній валюті України у безготівковому порядку згідно виставлених рахунків-фактур постачальника шляхом 100% попередньої оплати.

Договір діє з 03.08.2009р. по 31.12.2009р., однак у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п.8.1 договору).

Крім того, 01.09.2010 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду №1/2010 до договору поставки №11 від 03.08.2009р. (а.с.10), відповідно до якої розділ 4 "Ціна та порядок розрахунків" викладено в наступній редакції:

4.1. Ціна на товар вказується в накладній на отримання товару з обов'язковим зазначенням суми ПДВ і є договірною.

4.2. Оплата за продукцію Покупцем здійснюється безготівковим розрахунком у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на 25 календарний день з моменту отримання товару протягом наступних З (трьох) банківських днів.

4.3. Постачальник надає Покупцю товарний кредит на суму 35000,00 (тридцять п'ять тисяч) гривень на строк дії договору, але не більше 1 (одного) календарного року, який має бути погашений на кінець календарного року протягом 10 (десяти) банківських днів.

4.4. Ароматизатори підприємства ДП "Дьолер Україна" замовляються Покупцем заздалегідь та постачаються за попередньою оплатою.

Також до розділу 5 "Відповідальність" додано п.5.2 та п.5.3:

5.2. У випадку затримання проведення розрахунків Покупець сплачує штрафні санкції в розмірі 3% від суми отриманого товару за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості перед Постачальником.

5.3. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від погашення заборгованості.

Дана додаткова угода набирає чинності з 01.09.2010 року і діє протягом терміну дії договору (п.4 додаткової угоди).

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 96325,31грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 59621,56грн., що підтверджується розрахунком позивача та актом звірки взаєморозрахунків станом на 15.11.11р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх печатками (а.с.18).

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 27394,83грн. пені.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 59621,56грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобовязання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалось вище, пунктом 5.2 договору сторони погодили, що у випадку затримання проведення розрахунків покупець сплачує штрафні санкції в розмірі 3% від суми отриманого товару за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості перед постачальником.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд встановив, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 353,45грн., зокрема нарахованої:

- в сумі 186,02грн. за період з 19.10.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 12001,61грн.;

- в сумі 41,83грн. за період з 30.10.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 3886,50грн.;

- в сумі 10,43грн. за період з 31.10.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 1009,00грн.;

- в сумі 26,30грн. за період з 07.11.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 3593,50грн.;

- в сумі 29,52грн. за період з 08.11.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 4285,00грн.;

- в сумі 19,94грн. за період з 09.11.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 3087,50грн.;

- в сумі 21,15грн. за період з 14.11.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 4911,40грн.;

- в сумі 8,71грн. за період з 15.11.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 2247,50грн.;

- в сумі 5,98грн. за період з 22.11.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 6944,00грн.;

- в сумі 3,57грн. за період з 22.11.11р. по 24.11.11р. на суму заборгованості 4150,25грн.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 353,45грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 27041,38грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 59621,56грн. - основного боргу та 353,45грн. - пені обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Глобус" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 30а, кв.4, код 30376121)

- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (10020, АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1) - 59975,01грн., з яких: 59621,56грн. - основний борг, 353,45грн. - пеня, а також 1199,80грн. сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 23 січня 2012 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - відповідачу (рек.з повід.)

<Текст >