Постанова № 21205252, 18.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2012 року Справа № 13/5005/8179/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання Єрьоміна К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 01 січня 2012 року №615;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 04 січня 2012 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”, м.Павлоград Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2011 року у справі №13/5005/8179/2011

за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”

про стягнення 6820 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2011 року у справі №13/5005/8179/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) позов ДП “Придніпровська залізниця” задоволено; стягнуто з ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” на користь позивача 6820 грн. суму штрафу, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесенні рішення господарський суд виходив із правомірності вимог залізниці про стягнення з відповідача штрафу за неправильне зазначення у накладній № 47336767 маси вантажу.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність викладених в рішенні суду висновків обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ваги, які застосовувались при зважуванні спірного вагону, не внесені до Держреєстру засобів вимірювальної техніки України, що не відповідає вимогам п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 05 квітня 2004 року №279, а тому отримані при зважуванні результати не можуть вважатись належним і допустимим доказом.

Позивач ДП “Придніпровська залізниця”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 16 січня 2012 року до 18 січня 2012 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

22 грудня 2010 року ВАТ “Павлоградвугілля” зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці на станцію призначення Чумаково Донецької залізниці за залізничною накладною № 47326767 здійснило відправлення вагону № 56998008 із вантажем камяне вугілля. У накладній вантажовідправником зазначена маса нето вантажу у вказаному вагоні 69000 кг /а.с.17-18/.

При проходженні вказаних вагонів через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, проведено перевірку маси вантажу на тензометричних вагонних вагах, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 56998008, зазначена у накладній № 47326767, не відповідає фактичній масі вантажу та перевищує на 1700 кг.

Про даний факт залізницею складено акт загальної форми від 22 грудня 2010 року №9006 /а.с.12/ та відправлено вантаж на контрольне переважування на 150-тонних статичних вагонних вагах, про що складено акт загальної форми від 22 грудня 2010 року №1078 /а.с.13/.

За результатами, виявленими при контрольному переважуванні спірного вагону, було складено комерційний акт від 22 грудня 2010 року АА №036897/44 /а.с.10/ та акти загальної форми від 22 грудня 2010 року №1080, №1081, №1082 /а.с.14-16/.

Згідно комерційного акту при переважуванні на справних перевірених 150-тонних вагонних вагах №7 станції Павлоград-1 виявлено, що у вагонні № 56998008 вага брутто склала 92000 кг., тара з брусу 21300 кг., нетто 70700 кг, вантажопідйомність 69 т., що більше вантажопідйомності та ваги по накладній на 1700 кг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, глуходонний, течі вантажу немає. Завантаження у вагоні нижче бортів на 1-5 люками на 0,2 м. Рівномірне, на 6-7 люками на 0,5 м. одним пагорбом. Вантаж не маркований.

Вагон було відчеплено від групової відправки та направлений на станцію відправлення по досильній накладній №44672709 /а.с.19/, про що було складено акт загальної форми від 22 грудня 2010 року №1107 /а.с.11/.

Відповідно до ч.5 ст.306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.5 ст.307 ГК України, ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями, визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 3 Закону України “Про залізничний транспорт” встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно зі ст.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, Статут залізниць України визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів, затверджених наказом Мінстрансу України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 липня 2002 року за № 567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

У відповідності до ч.1 ст.118 Статуту залізниць України, за предявлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Комерційним актом від 22 грудня 2010 року АА №036897/44 від 22.12.2010 р. встановлено факт завантаження вагону №56998008 понад вантажопідйомність та даних, вказаних у накладній, на 1700 кг. Таким чином, за вказаних обставин всі наслідки за неправильності відомостей, зазначених у накладній мають бути покладені на відповідача.

З урахуванням вищенаведених обставин справи та положень закону судова колегія погоджується з висновком господарського суду про правомірність нарахування залізницею на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України штрафу у розмірі пятикратної провізної плати, в сумі 6820 грн., відповідно до наведеного у рішенні та у позовній заяві розрахунку, який судова колегія вважає вірним.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності належних та допустимих доказів невідповідності фактичної маси вантажу масі, зазначеній у накладній, з посиланням на невнесення ваг до Держреєстру засобів вимірювальної техніки України, судовою колегією відхиляються як безпідставні.

Як вбачається із матеріалів справи, механічним вагам №7, встановленим на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці періодично проводиться контроль придатності засобу ваговимірювальної техніки для зважування вантажів, і висновком експертизи №006.02/ВВ-2009 від 24 вересня 2009 року Дніпропетровським дорожнім експертно-технічним центром за результатами технічного діагностування вагам продовжено експлуатацію до 24 вересня 2014 року /а.с.44, 99/. Необхідність внесення засобів ваговимірювальної техніки до Державного реєстру засобів ваговимірювальної техніки України розповсюджується на засоби ваговимірювальної технік, які збудовані або реконструйовані після введення Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 05 квітня 2004 року №279. Механічні вагонні ваги №7 на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці збудовані Армавірським приладобудівним заводом та введені в експлуатацію у 1971 році і внесення їх до Держреєстру непотрібно. Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно комерційного акту від 22 грудня 2010 року №036897/44/26, який направлявся з перевізними документами до станції призначення ст.Чумакове Донецької залізниці /а.с.98/, під час перевірки вантажу при його прийнятті різниці проти цього акта не виявлено.

За вказаними обставинами факт невідповідності маси вантажу масі, зазначеній у накладній, та неправильного зазначення відповідачем у накладеній № 47326767 маси вантажу у вагоні № 56998008 є доведеним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються як неспроможні.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та обєктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2011 року у справі №13/5005/8179/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” без задоволення.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді В.Ф.Мороз

І.М.Науменко