Рішення № 21204491, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 9/17-4495-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в особі, якою є Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

До відповідача: Малого приватного підприємства "ЕЛМІКС"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 1476756,29 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 31.10.2011 року за вх. №6797/2011 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", в особі, якою є Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Малого приватного підприємства "ЕЛМІКС" (далі Відповідач) 1476 756,29 грн. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: ОСОБА_1.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов надав, відповідно до якого проти заявлених вимог заперечує у повному обсязі.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 15.01.2012 року Ухвалою суду від 09.12.2011 року.

13.01.2012 року за вх. №966/2012 представник Відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак приймаючи до уваги закінчення строку розгляду справи, справу №9/17-4495-2011 розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

26 вересня 2007 р. між АКБ „МРІЯ” (надалі за текстом - Банк/Позивач/Кредитор) та ОСОБА_1 (надалі за текстом - Позичальник/Відповідач) в рамках Генеральної угоди № 10 від 26 вересня 2007 року був укладений Кредитний договір № 13.21-10/07-КИ (надалі за текстом - Кредитний договір) з додатковими умовами до нього, відповідно до умов якого Банк надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 152 000 (сто п'ятдесят дві тисячі) доларів США 00 центів, строком користування по 23.09.2014 р., зі сплатою процентів за користування кредитом 18 % річних.

Позивач зазначає, що 12 квітня 2007 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано Статут Позивача у новій редакції, згідно якої назва банку - Акціонерний комерційний банк „МРІЯ” була замінена на нову назву - Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" (перейменоване у ПАТ "ВТБ Банк"). Відповідно до п. 1 Статуту ПАТ "ВТБ Банк" є правонаступником всіх прав і обов'язків АКБ „МРІЯ”.

Згідно п. 2.2 вказаного Кредитного договору, кредит надавався Позичальнику шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок Позичальника, відкритий у Відділенні „Одеська регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, МФО 321767.

В порушення умов Кредитного договору, ОСОБА_1 неналежним чином виконувалися зобов'язання щодо сплати на користь ПАТ „ВТБ Банк” процентів за користування кредитними коштами.

Забезпеченням виконання зобов'язань Позичальником перед Банком за п. 8.3. Кредитного договору є майно та (або майнові права) Позичальника та (або) третіх осіб (поручителів) згідно укладених договорів поруки у тому числі, та які стають невід'ємною частиною Кредитного договору відповідно до п. 8.4. Кредитного договору.

У забезпечення зобовязань Відповідача за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк” та ОСОБА_1 та Малим приватним підприємством "ЕЛМІКС" було укладено Договір поруки № 13.21-10/07-ДП2 від 26.09.2007 р. Згідно зазначеного договору, МПП "ЕЛМІКС" поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним Договором та його додатками.

Таким чином, загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 13.21-10/07-КИ від 26.09.2007 р. станом на 21.10.2011р. становить 185 156 доларів США 99 центів в еквіваленті грошового зобов'язання за курсом НБУ станом на 20 жовтня 2011 року (100 доларів США - 7 975,7 грн.) 1 476 756 грн. 29 коп., та складається з наступних сум: 118 586 доларів США 02 цента в еквіваленті грошового зобов'язання 945 806 грн. 20 коп. - заборгованість з повернення кредиту; 48 791 доларів США 49 центів в еквіваленті грошового зобов'язання 389 146 грн. 29 коп. сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом; 8 709 доларів США 24 цента в еквіваленті грошового зобов'язання 69 462 грн. 29 коп. сума штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом відповідно до п. 8.1. Кредитного договору; 6 290 доларів США 14 центів в еквіваленті грошового зобовязання 50 168 грн. 27 коп. - сума штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату кредиту відповідно до п. 8.1. кредитного договору; 1 594 долари США 18 центів в еквіваленті грошового зобов'язання 12 714 грн. 70 коп. - сума трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту на період згідно із ст. 625 ЦК України; 1 185 доларів США 92 цента в еквіваленті грошового зобов'язання 9 458 грн. 54 коп. - сума трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом на період згідно із ст. 625 ЦК України.

13.01.2012 року за вх. №971/2012 представник Відповідача надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в особі, якою є Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі в рамках Генеральної угоди укладено кредитний договір №13.21-10/07-КИ з додатковими умовами до нього, відповідно до умов якого Банк надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 152 000 доларів США, строком користування по 23.09.2014 р., зі сплатою процентів за користування кредитом 18 % річних.

Згідно п. 2.2 вказаного Кредитного договору, кредит надавався Позичальнику шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок Позичальника. Отримання кредитних коштів Позичальником підтверджуються: меморіальним ордером № ТR.5073.1. від 26 вересня 2007 р.

Пунктом 5.1 Кредитного договору, на Позичальника покладений обов'язок повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі, у строки та у порядку, встановлені Кредитним договором.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви Відповідачем не виконано своїх зобов'язань по Кредитному договору по поверненню коштів на відповідні рахунки Позивача, таким чином, враховуючи положення Кредитного договору, Відповідач прострочив виконання зобов'язання.

Необхідно зазначити, що Банк неодноразово звертався до Відповідача з вимогою здійснити погашення заборгованості, що підтверджується листами за вих. № 789/2300-08-2 від 08.05.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення отримання від 15.06.2009р., № 927/2300-08-2 від 21.10.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.11.2009р., № 929/2300-08-2 від 21.10.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.11.2009р.

Однак, відповіді на свої листи Банк так і не отримав, погашення заборгованості за Кредитним договором Відповідач також не здійснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, а саме; «§ 1. Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Окрім того, пунктом 5.5 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, у тому числі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно Графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань триває більше 3 (трьох) банківських днів.

Таким чином, з моменту порушення Позичальником положень Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у ОСОБА_1 виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Керуючись положеннями чинного законодавства, ПАТ „ВТБ Банк” звернувся до Позичальника з письмовою вимогою за вих. № 927/2300-08-2 від 21.10.2009р. про дострокове повернення кредитних коштів та погашення всієї суми заборгованості за Кредитним договором, направлення якої підтверджується описом вкладення у цінний лист на ОСОБА_1 від 23.10.2009р., списком відправленої письмової кореспонденції направленої на адресу Позичальника від 23.10.2009р. та поштовими квитанціями № 4894 та № 4893 від 23.10.2009р. Так, згідно п. 8.1 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін прострочення заборгованості погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 (трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 (чотирьох) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.

Таким чином, загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 13.21-10/07-КИ від 26.09.2007 р. станом на 21.10.2011р. становить 185 156 доларів США 99 центів в еквіваленті грошового зобов'язання за курсом НБУ станом на 20 жовтня 2011 року (100 доларів США - 7 975,7 грн.) 1 476 756 грн. 29 коп.

Згідно з п. 4 Договору поруки та ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 610 та 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання (його невиконання) настають правові наслідки, встановлені договором.

У забезпечення зобовязань Відповідача за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк” та ОСОБА_1 та Малим приватним підприємством „ЕЛМІКС” було укладено Договір поруки № 13.21-10/07-ДП2 від 26.09.2007 р.

Згідно зазначеного договору, МПП „ЕЛМІКС” поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним Договором та його додатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "ЕЛМІКС" (65072, Одеська область, м. Одеса, вул. Терешкової, буд. 33, кв. 60, код ЄДРПОУ 31015038) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в особі, якою є Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319, р/р 29095000015031 в ПАТ „ВТБ Банк” м. Київ, МФО 321767) загальну суму заборгованості за Кредитним договором 1 476 756 грн. 29 коп., що складається з наступних сум: 118 586 доларів США 02 цента в еквіваленті грошового зобов'язання 945 806 грн. 20 коп. - заборгованість з повернення кредиту; 48 791 доларів США 49 центів в еквіваленті грошового зобов'язання 389 146 грн. 29 коп. сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом; 8 709 доларів США 24 цента в еквіваленті грошового зобов'язання 69 462 грн. 29 коп. сума штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 6 290 доларів США 14 центів в еквіваленті грошового зобовязання 50 168 грн. 27 коп. - сума штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату кредиту; 1 594 долари США 18 центів в еквіваленті грошового зобов'язання 12 714 грн. 70 коп. - сума трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту; 1 185 доларів США 92 цента в еквіваленті грошового зобов'язання 9 458 грн. 54 коп. - сума трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; держмита у розмірі 14768,00 грн., та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 20 січня 2012 року.