Рішення № 21204317, 17.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р. Справа № 5016/3848/2011(1/238)

Миколаїв

За позовом: Акціонерного товариства “ПроКредит Банк”

/ 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

/АДРЕСА_1/

про: стягнення 6395 069,12 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. від 13.05.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 9704 від 15.09.2011р.,

ОСОБА_3

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за рамковою угодою № 859 та договором про надання траншу № 5.16691/859 в загальній сумі 6395069,12 грн., з яких 3120449,38 грн. капітал, 15416,96 грн. проценти по графіку, 117361,90 грн. - проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом, 2671002,51 грн. пеня, 470838,37 грн. комісія за фрізінг(управління кредитом).

Відповідач надав відзив, в якому зазначає, що банк невірно зазначив суму простроченої заборгованості за кредитом, а саме перевищив її на 3000,00 дол. США. Посилається на норму ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої, нарахування штрафних санкції припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Вказує що нормою ст. 258 Господарського кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.У судовому засіданні факт отримання кредитних коштів підтвердив.

Клопотання позивача про забезпечення позову судом відхилено, оскільки вимоги даного клопотання фактично стосуються розшуку судом майна відповідача, крім того позивачем не надано доказів того, що майно, стосовно якого позивач просить накласти арешт та заборонити його відчуження, є власністю саме відповідача, а не інших фізичних осіб.

Відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що в провадженні Центрального районного суду розглядаються цивільні справи № 2-4000/2011 за позовом ОСОБА_3 до АТ «ПроКредитБанк», третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів, № 2-3695/2011 за позовом АТ «ПроКредитБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, № 2-3653/2011 за позовом АТ «ПроКредитБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, № 2-3654/2011 за позовом АТ «ПроКредитБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Враховуючи, що наявність в провадженні іншого суду вказаних справ не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, суд клопотання відповідача відхилив.

Дослідивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та відповідача - суд

в с т а н о в и в:

21.03.2008 року сторонами у справі було укладено рамкову угоду № 859, відповідно до п. 2.1. якої кредитор на підставі угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Пунктом 9.2.2. рамкової угоди передбачено, що позичальник зобов'язаний щоразу у день настання строків погашення грошових зобов'язань забезпечувати їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності.

На підставі рамкової угоди, 24.03.08 року між сторонами був укладений договір про надання траншу № 5.18691/859 (зі змінами та доповненнями), відповідно до пунктів 1 та 2 якого, кредитор на підставах та умовах рамкової угоди, а також цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 408000 доларів США на строк 120 місяців, під 12,5% річних для придбання основних засобів, а позичальник зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Пунктом 4 договору про надання траншу № 5.18691/859, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком в черговості, встановленій рамковою угодою.

Договором № 1 про внесення змін до договору траншу від 28.12.09 року, були внесені зміни до договору про надання траншу № 5.16691/859, відповідно до яких з моменту укладення цього договору за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від періоду користування кредитом. Процентна ставка вступає в силу/припиняється автоматично з моменту настання/закінчення відповідного періоду користування кредитом без необхідності внесення змін до договору траншу (п. 1.1 договору № 1).

Якщо у період з 28.12.2009 року по 20.12.2010 року (включно) позичальник допустить порушення виконання його зобов'язань за договором траншу строком понад 30 банківських днів, то розмір процентів за користування кредитом встановлюється у розмірі 12, 5% річних з моменту відправлення кредитором відповідного повідомлення позичальнику про зміну розміру процентів (п. 1.2 договору № 1).

У зв'язку з укладенням цього договору та внесеними змінами позичальник зобов'язаний сплатити кредитору одноразову комісію за управління кредитом у розмірі гривневого еквіваленту 45112,06 дол. США за офіційним курсом НБУ гривні до долара США, діючим на момент її сплати. Дана комісія нараховується та сплачується позичальником 19 квітня 2018 року. Позичальник вправі без обмежень достроково сплатити цю комісію. (п. 1.2).

Пунктом 1.3 договору № 1 були змінені проценти за користування кредитом, а саме:

з 28.12.2009р. по 20.12.2010р.(включно) - 0,5 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році;

весь інший період користування кредитом 12,5 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Договором № 2 про внесення змін до договору траншу від 30 грудня 2010 року, були внесені зміни до договору про надання траншу № 5.16691/859, відповідно до яких з моменту укладення цього договору за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від періоду користування кредитом. Процентна ставка вступає в силу/припиняється автоматично з моменту настання/закінчення відповідного періоду користування кредитом без необхідності внесення змін до договору траншу (п. 1.1 договору № 2).

Якщо у період з 30.12.2010 року по 20.06.2011 року (включно) позичальник допустить порушення виконання його зобов'язань за договором траншу строком понад 30 банківських днів, то розмір процентів за користування кредитом встановлюється у розмірі 12, 5% річних з моменту відправлення кредитором відповідного повідомлення позичальнику про зміну розміру процентів (п. 1.2 договору № 2).

У зв'язку з укладенням цього договору та внесеними змінами позичальник зобов'язаний сплатити кредитору одноразову комісію за управління кредитом у розмірі що визначається за формулою: Комісія = 146249,92 грн. х (К2/К1), де К1 - курс НБУ гривні до валюти кредиту на дату укладення цього договору, К2 - курс НБУ гривні до валюти кредиту на дату сплати комісії (п. 1.3 договору № 2).

Комісія, вказана у п. 1.3 цього договору, нараховується та сплачується позичальником у день передостаннього платежу відповідно до графіку. У випадку повного дострокового погашення кредиту (як за ініціативою позичальника так і кредитора) нарахування і сплата комісії здійснюється у день настання строку платежу з дострокового погашення кредиту. Позичальник вправі без обмежень достроково сплатити цю комісію за умови попереднього письмового погодження з кредитором дати її сплати. У такому випадку нарахування комісії здійснюється у день її дострокової сплати.

Пунктом 1.5 договору № 2 були змінені проценти за користування кредитом:

з 30.12.2010р. по 20.06.2011р. 2 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

весь інший період користування кредитом - 12,5 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

На виконання умов договору, позивач перерахував кредитні кошти у розмірі 408000 дол. США на рахунок відповідача, що підтверджується меморіальним ордером від 25.03.2008р. № 3171 5, які були продані та перераховано відповідачу гривневий еквівалент в сумі 2060400 грн.(а.с.60).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В порушення вищезазначених умов договору та норм Цивільного кодексу України, відповідач заборгованість по кредиту та по процентам за користування кредитом сплатив не у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.4 рамкової угоди передбачено, що у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360»від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Договором про надання траншу № 5.16691/859 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує позивачу визначені договором відсотки річних.

Відповідно до п. 10.2 рамкової угоди, при простроченні строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (пятнадцять) гривень за кожний календарний день існування заборгованості, включаючи день її повного погашення - якщо строк існування заборгованості не перевищує 30 календарних днів, або у випадку не застосування пені, вказаної у наступному пункті (10.2.1); 1% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень за кожний календарний день існування заборгованості, включаючи день її повного погашення - якщо строк існування заборгованості перевищує 30 календарних днів.

Згідно п 10.4 рамкової угоди нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

Відповідачем не було сплачено чергових платежів згідно графіку погашення, у зв'язку з чим, зобов'язання не були виконані належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитом цілком обґрунтовано складає 6395069,12 грн., з яких 3120449,38 грн. капітал, 15416,96 грн. проценти по графіку, 117361,90 грн. - проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом, 2671002,51 грн. пеня, 470838,37 грн. комісія за фрізінг(управління кредитом за період застосування зниженої відсоткової ставки).

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині того, що банк невірно зазначив суму простроченої заборгованості за кредитом, а саме завищив її на 3000,00 дол. США, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що при здійсненні розрахунку відповідачем була допущена арифметична помилка, прострочена заборгованість по кредиту фактично складає 3120449,38 грн.

Посилання відповідача на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України судом відхиляється, оскільки п. 10.4 рамкової угоди № 859 сторони узгодили, що нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

Судом відхиляється також посилання відповідача на норму ст. 258 Господарського кодексу України якою встановлено, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, оскільки п. 12.3 рамкової угоди № 859 сторони встановили, що до усіх вимог, що випливають з угоди та кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Згідно п.8.6 рамкової угоди у випадку існування заборгованості позичальника тривалістю більш ніж 30 календарних днів позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

Пунктом 8.4 рамкової угоди передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти, банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо кредитор вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

25.03.11 року відповідачу була направлена вимога № 389 про повне дострокове погашення кредиту, яка була отримана ним особисто, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення вимоги.

Проте, зобов'язання залишаються порушеними і належним чином не невиконаними.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобовязаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, ід. Номер НОМЕР_1/ на користь Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” / 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а, код ЄДРПОУ 21677333/ заборгованість за рамковою угодою № 859 та договором про надання траншу № 5.16691/859 в сумі 6395069,12 грн., в тому числі 3120449,38 грн. капітал, 15416,96 грн. проценти по графіку, 117361,90 грн. - проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом, 2671002,51 грн. пеня, 470838,37 грн. комісія за фрізінг (управління кредитом), 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.