Рішення № 21204089, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/54216.01.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель»

доПриватного підприємства «Комерційний центр Альтіс-Т»

простягнення 34851,46 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1.дов. № б/н від 25.11.2011 року;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Комерційний центр Альтіс-Т»про стягнення 34851,46 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобовязання щодо оплати коштів за поставлений товар відповідно до видаткових накладних наявних в матеріалах справи.

Ухвалою від 07.11.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 09.12.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 09.12.2011 року представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/542, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 16.01.2012 р.

В судовому засіданні 16.01.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2012 року вдруге не зявився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 135680,41 грн., що засвідчується видатковими накладними № КИ671 від 03.04.2009 року на суму 5810,88 грн., № КИ835 від 03.04. 2009 року на суму 1305,67 грн., № КИ856 від 03.04.2009 року на суму 16641,12 грн., № КИ992 від 09.04.2009 року на суму 719,64 грн., № КИ1636 від 02.06.2009 року на суму 3857,33 грн., № КИ2140 від 24.06.2009 року на суму 13461,58 грн., № КИ2168 від 25.06.2009 року на суму 2328,13 грн., № КИ2177 від 26.06.2009 року на суму 14258,29 грн., № КИ2206 від 26.06.2009 року на суму 14532,89 грн., № КИ2886 від 30.07.2009 року на суму 3690,38 грн., № КИ2887 від 30.07.2009 року на суму 12916,13 грн., № КИ03212 від 14.08.2009 року на суму 46158,37 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 10/3 від 03.04.2009 року, № 27/01 від 01.06.2009 року, № 32 від 24.06.2009 року, № 32 від 25.06.2009 року та № 36 від 27.07.2009 року.

Відповідач повернув продукцію на суму 14217,71 грн., що підтверджується видатковою накладною про повернення № РН-00001 від 01.07.2009 р. та частково сплатив вартість поставленої продукції на суму 86611,24 грн., у звязку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 34851,46 грн.

Позивач 11.10.2011 р. направив на адресу відповідача лист-вимогу № 1650 про погашення існуючої заборгованості, проте вищезазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 34851,46 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 34851,46 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Комерційний центр «Альтіс-Т»(місцезнаходження: 03142, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Академіка Кримського, буд. 27, код ЄДРПОУ 32588478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель»(місцезнаходження: 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144, код ЄДРПОУ 30332681) 34851 (тридцять чотири тисячі вісімсот пятдесят одну) грн. 46 коп. основного боргу, 348 (триста сорок вісім) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

23.01.2012 року