Рішення № 21203883, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/53818.01.12 За позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-українська лізингова компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

провизнання права власності

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Собчук Б.В.

від відповідача:не зявився

від третьої особи:Федяйнова О.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (надалі ПАТ "Волиньгаз") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-українська лізингова компанія" (надалі ТОВ "Перша Західно-українська лізингова компанія" ) про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №080527/ФЛ-0518 від 27.05.2008 р. Позивач взяте на себе зобовязання зі сплати лізингових платежів виконав належним чином та в повному обсязі. Проте, відповідач від виконання взятого на себе зобовязання з передачі обєкту лізингу у власність ухиляється, у звязку із чим позивач просить визнати за ним право власності в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", розгляд справи призначено на 14.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та заявленим у судовому засіданні третьою особою клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 18.01.2012р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103017557193, що отримане відповідачем 29.12.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №438360 від 13.12.2011 р.

У судове засідання представник третьої особи зявився, надав письмове пояснення, за змістом якого вбачаться, що останній проти задоволення позовних вимог не заперечує оскільки предмет договору фінансового лізингу №080527/ФЛ-0518 від 27.05.2008 р. (автомобіль Mazda6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1) не знаходиться в заставі у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008 р. між ТОВ "Перша Західно-українська лізингова компанія" (лізингодавець) та ПАТ "Волиньгаз" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №080527/ФЛ0518 (надалі "Договір").

Згідно п. 1.1 Договору предметом цього договору є надання лізингодавцем в тимчасове платне користування лізингоодержувачу предмета лізингу, найменування, кількість, рік випуску, вартість якого вказана у специфікації в Додатку №2 до договору для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Положеннями п. 1.5 Договору визначено, що сторони дійшли згоди, що предмет лізингу буде переданий у заставу ЛОФ АКБ "Укрсоцбанк" (надалі - Банк) в забезпечення виконання лізингодавцем своїх зобовязань перед банком.

Пунктом 1.6 Договору встановлено, що сторони дійшли згоди що майнові права лізингодавця на отримання лізингових платежів за цим Договором будуть передані лізингодавцем банку в забезпечення виконання лізингодавцем своїх зобовязань перед банком.

Згідно п. 2.1 Договору строк, на який майно передається у фінансовий лізинг, становить 24 місяці з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.4 Договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі.

На виконання умов Договору відповідачем 01.07.2008 р. на підставі видаткової накладної №ЛІ-01 та акту приймання передачі було передано позивачу обєкт лізингу, а саме: автомобіль "MAZDA-6" реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту звірки взаємних розрахунків підписаного сторонами у період з 30.09.2010 р. по 17.05.2011 р. позивач не має заборгованості по сплаті лізингових платежів, однак за несвоєчасне виконання зобовязання по сплаті лізингових платежів йому нараховані штрафні санкції, а саме: пеня у розмірі 2536,01 грн., 3% річних у розмірі 490,84 грн. та інфляційні збитки у розмірі 1783,32 грн., що у загальному розмірі становить 4810,17 грн.

Пунктом 17.1 Договору визначено, що лізингодавець зобовязується здійснити в повному обємі усі свої зобовязання перед банком до моменту підписання лізингодавцем та лізингоодержувачем акту відповідно до п. 17.3 даного договору та надати лізингоодержувачу належні докази того, що майно не знаходиться в заставі банку.

Відповідно до п. 17.3 Договору перехід/достроковий перехід права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоотримувача оформлюється актом, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

25.05.2011 р. позивач на адресу відповідача направив лист №972/6-3, яким позивач сповістив відповідача про сплату останнього лізингового платежу за Договором фінансового лізингу №080527/ФЛ-0518 та вказав на обовязок ТОВ "Перша Західно-українська лізингова компанія" вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення переходу права власності на автомобіль"MAZDA-6" реєстраційний номер НОМЕР_1.

Листом №2668 від 31.05.2011 р. відповідач повідомив позивача про існування за ним заборгованості зі сплати штрафних санкцій у тому числі на підставі Договору фінансового лізингу №080527/ФЛ-0518 у розмірі 4810,17 грн., а також вказав, що для переходу права власності на предмет лізингу позивач до 15.06.2011 р. повинен сплатити штрафні санкції у зазначеному розмірі.

Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями №888 від 05.05.2011 р. та №889 від 05.05.2011 р. підтверджується, що останній лізинговий платіж по Договору був здійснений позивачем 05.05.2011 р., а платіжним дорученням №1604 від 07.07.2011 р. підтверджується сплата позивачем штрафних санкцій у розмірі 4810,17 грн.

Спір у справі на думку позивача виник у звязку із перешкоджанням відповідача у реалізації позивачем набутого згідно Договору права власності на транспортний засіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Згідно п. 17.2 Договору одночасно зі сплатою останнього лізингового платежу, при обовязковій умові сплати лізингоодержувачем усієї заборгованості за даним договором, штрафних санкцій та можливих збитків (що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків), і тільки за попередньої письмовою згодою банку (при умові, що лізингодавець порушив умови п. 17.1 даного Договору), право власності на майно переходить від лізингодавця до лізингоодержувача.

Тобто, за змістом ч. 2 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг»та п.17.2 Договору сторони визначили, що право власності на обєкт лізингу переходить за наявності волевиявлення Банку, що спрямовано на забезпечення його прав як заставодержателя такого майна (п.п.1.5, 1.6 Договору).

У судовому засіданні Банком надані письмові пояснення щодо відсутності заборгованості відповідача за кредитом, одержаним з метою придбання предмет лізингу (автомобіль "MAZDA-6" реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2) та не знаходження такого майна в заставі у ПАТ "Укрсоцбанк", що в розумінні ст.ст. 15, 16, 205 Цивільного кодексу України свідчить про відсутність прав Банку на предмет лізингу та наявність його письмової згоди в розумінні п. 17.2 Договору на перехід права власності на спірне майно до відповідача.

Враховуючи положення п. 17.2 Договору, акт звірки взаємних розрахунків, що підписаний сторонами у період з 30.09.2010 р. по 17.05.2011 р., платіжні доручення №888 від 05.05.2011 р., №889 від 05.05.2011 р. та №1604 від 07.07.2011 р. згідно яких було здійснено останній лізинговий платіж та відшкодовані нараховані відповідачем штрафні санкції позивач набув право власності на автомобіль "MAZDA-6" реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Невиконання відповідачем умов Договору в частині зняття транспортного засобу з обліку перешкоджає реалізації позивачем набутого згідно Договору права власності на транспортний засіб оскільки позивач з урахуванням Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 р. позбавлений можливості здійснити постановлення на облік транспортного засобу в органах Державної автомобільної інспекцій і як наслідок належним чином користуватися майном.

Наведене свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на предмет лізингу.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовна вимога про визнання права власності ПАТ "Волиньгаз" на автомобіль "MAZDA-6" реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" задовольнити повністю.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (43000, м. Луцьк, вул. Франка, 12; ідентифікаційний код 03339459) право власності на автомобіль "MAZDA-6" реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-українська лізингова компанія" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 31362539) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (43000, м. Луцьк, вул. Франка, 12; ідентифікаційний код 03339459) судовий збір у розмірі 2 445 (двісті тисячі чотириста сорок пять) грн. 44 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 20.01.2012 р.