Рішення № 21203814, 17.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/23917.01.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Дім-Стан»

простягнення 1732,79 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 26.07.2011 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Дім-Стан»(далі відповідач) про стягнення 1732,79 грн., а саме: 1529,40 грн. основного боргу, 45,88 грн. 3% річних, 157,51 грн. збитків від інфляції. Також позивач просить судові витрати по розгляду вказаної справи покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на часткову поставку товару, передоплату якого позивачем здійснено в розмірі 21250,20 грн., що призвело до виникнення заборгованості відповідача по поверненню коштів, яка станом на час подачі позову не погашена, що зумовило нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

Крім того, позивач в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України просить суд накласти арешт на майно відповідача в розмірі, заявленому до стягнення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі № 5/239, розгляд справи призначено на 06.12.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2011 р. не зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/239 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 20.12.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2011 р. не зявився, вимоги попередніх ухвал господарського суду міста Києва не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представником позивача підтримано заяву, подану 19.12.2011 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА»на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінює свої позовні вимоги, а саме: відмовляється від стягнення збитків від інфляції та зменшує розмір 3% річних, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 554,84 грн., а саме: 1529,40 грн. основного боргу, 25,44 грн. 3% річних.

Вказану заяву прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року".

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 5/239 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 5/239 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 17.01.2012 р.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. представником позивача відкликано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги, з урахуванням обставин, вкладених у позовній заяві № 30 від 19.12.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 17.01.2012 р. не зявився, вимоги попередніх ухвал господарського суду міста Києва не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ, що поданий позивачем, та Спеціальним витягом з ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача було направлено рахунок-фактуру № СФ-000002152 від 03.08.2010 р. на суму 21250,00 грн., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА»було оплачено вказаний рахунок-фактуру що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 2547 від 04.08.2010 р. на суму 12000,00 грн. з призначенням платежу «по рах. 2152 від 3.08.2010», № 2562 від 09.08.2010 р. на суму 9250,20 грн. з аналогічним призначенням платежу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталевий Дім-Стан»(Постачальником) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА»(Замовнику) товар на підставі видаткової накладної № 1009-Б від 10.08.2010 р. на суму 19720,80 грн. (належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи)

Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін ( в тому числі представником позивача за довіреністю, оригінал якої наявний в матеріалах справи), та скріплено печаткою відповідача.

Таким чином, відповідач в добровільному порядку виконати взяті на себе зобовязання з поставки товару в повному обсязі не виконав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензіями: № 34-05/11 від 18.05.2011 р. (у відповідності до фіскального чеку № 9179 19.05.2011 р. надіслана на адресу відповідача 02660 Київ-МСП), № 54/08-11 від 18.08.2011 р. (у відповідності до фіскального чеку № 2908 22.08.2011 р. надіслана на адресу відповідача 02660 Київ-МСП), № 55/08-11 від 29.08.2011 р. (у відповідності до фіскального чеку № 3728 30.08.2011 р. надіслана на адресу відповідача 01133, м. Київ).

У вказаних претензіях позивач вимагав повернення надлишково одержаних відповідачем грошових коштів.

У відповідності до положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні та незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення грошових коштів нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1529,40 грн.

Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 25,44 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Суд відзначає, що нарахування позивачем 3% річних у заявлений період є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару у визначений період.

При цьому, як відзначалось судом, позивач звернувся до відповідача з претензіями: № 34-05/11 від 18.05.2011 р. (у відповідності до фіскального чеку № 9179 19.05.2011 р. надіслана на адресу відповідача 02660 Київ-МСП), № 54/08-11 від 18.08.2011 р. (у відповідності до фіскального чеку № 2908 22.08.2011 р. надіслана на адресу відповідача 02660 Київ-МСП), № 55/08-11 від 29.08.2011 р. (у відповідності до фіскального чеку № 3728 30.08.2011 р. надіслана на адресу відповідача 01133, м. Київ).

Крім того, у відповідності до матеріалів справи, позивачу від відповідача повернулося два поштових конверти:

- з адреси Київ-210, оскільки, у відповідності до довідки про причину повернення, відповідач за вказаною адресою не значиться;

- з адреси 01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, оскільки, у відповідності до довідки про причину повернення, закінчився термін зберігання поштового відправлення.

Оскільки, у відповідності до наявних в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ, що поданий позивачем, та Спеціального витягу з ЄДРПОУ, юридичною адресою відповідача є: 01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 31, суд бере до уваги саме претензію № 55/08-11 від 29.08.2011 р., надіслана на адресу відповідача 30.08.2011 р.).

При цьому, у відповідності до «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених Наказом Міністерства транспорту і звязку України № 1149 від 12.12.2007 р. (із змінами і доповненнями), нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) є Д+3, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в обєктів поштового звязку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Крім того, як відзначалося судом, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи те, що з поштових адрес позивача та відповідача вбачається, що пересилка поштової кореспонденції, а саме претензії № 55/08-11 від 29.08.2011 р., відбувалася в межах Київської області, суд, при визначенні дати, з якої у відповідача настало прострочення грошового зобовязання, до семиденного строку, визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України вважає за доцільне додати чотири дні, встановлені для пересилання простої письмової кореспонденції в межах області.

Таким чином, судом встановлено, що прострочення відповідачем по виконанню свого обовязку зі сплати грошових коштів за поставлений товар настало з 10.09.2011 р.

В той же час, з розрахунку 3% річних, що поданий позивачем, вбачається, що останнім визначено виникнення прострочення з 03.06.2011 р., а останнім днем такого прострочення ним визначено 20.12.2011 р.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що позивачем завищено суму 3% річних, оскільки невірно визначено момент виникнення у відповідача обовязку щодо оплати поставленого товару.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Дім-Стан»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА»підлягає стягненню 12,82 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Дім-Стан»(01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 31; ідентифікаційний код 36301271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА»(02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, б. 18, кім. 2; ідентифікаційний код 32913059) 1529 (одну тисячу пятсот двадцять девять) грн. 40 коп. основного боргу, 12 (дванадцять) грн. 82 коп. 3% річних, 101 (сто одну) грн. 17 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 23.01.2012 р.