Рішення № 21202868, 11.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 37/339

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В”, м.Київ (код ЄДРПОУ 30530955)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 24155428)

про стягнення по договору оренди №9.43 від 27.07.2009р. 3% річних з прострочених оплат у сумі 39319грн.20коп., інфляційних втрат у сумі 137141грн.56коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №003 від 06.01.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №522/ю-41 від 30.10.2010р.

В судових засіданнях 24.11.2011р.

оголошено перерву до 12.12.2011р.,

12.12.2011р. оголошено перерву до

22.12.2011р. на підставі

ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Товариство з обмеженою з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь про стягнення по договору оренди №9.43 від 27.07.2009р. 3% річних з прострочених оплат у сумі 39319грн.20коп., інфляційних втрат у сумі 137141грн.56коп.

Ухвалою від 03.11.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №37/339 (суддя Попков Д.О.).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.11.2011р. у звязку із знаходженням судді Попкова Д.О. на лікарняному справу №37/339 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого головуючим суддею у справі обрано суддю Сич Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків сплати орендних платежів на підставі договору оренди майна №9.43 від 21.07.2009р. та строків оплати товару на підставі усної домовленості, що стало підставою для нарахування 3% річних у розмірі 39319грн.20коп., інфляційних втрат у розмірі 137141грн.56коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору оренди майна №9.43 від 21.07.2009р., інструкції щодо повернення елементів опалубки „Дока” за договорами оренди (оперативної оренди), специфікації, додаткових специфікацій, повідомлення про відмову від договору №342 від 23.07.2010р., листа №638 від 01.10.2010р. та доказів його отримання, акту підтвердження наявності орендованого майна №3 від 23.11.2009р., накладних на переміщення, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів наданих послуг по оренді майна, рахунків-фактури, рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. по справі №16/168, акту звіряння взаємних розрахунків, листа №832/1 від 25.12.2009р., банківських виписок, витягів з реєстру кредитових платежів, листа №522/23-225 від 25.02.2010р., наказу від 04.10.2010р. про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. по справі №16/168, постанови Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 07.01.2011р., постанови Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ про закінчення виконавчого провадження від 19.08.2011р., повідомлення №223 від 06.05.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 550, 610, 612, 615, 622, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54-57, ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, п.8.2. договору, правовими позиціями Верховного суду України, викладених в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011р. в абз. 5 п.2.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 24.11.2011р. надав відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечує, посилаючись на той факт, що договір №9.43 від 21.07.2009р. розірвано, у звязку із чим у позивача відсутні правові підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. по справі №16/168 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь про стягнення 960775грн.96коп. позовні вимоги задоволенні частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості з орендної плати в розмірі 897849грн.67коп., суму заборгованості за проданий товар в розмірі 85538грн.27коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 9833грн.88коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн.00коп. та розстрочено виконання рішення строком на 4 місяці, починаючи з жовтня 2010р.: у жовтні 2010р. 245847грн.00коп., у листопаді 2010р. 245847грн.00коп., у грудні 2010р. 245847грн.00коп., у січні 2011р. 245846грн.95коп.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2011р. відповідачем на виконання судового рішення від 16.09.2010р. по справі №16/168 сплачено позивачу грошові кошти, належні до стягнення у повному обсязі, про що свідчить банківська виписка та постанова про закриття виконавчого провадження, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити не тільки суму боргу, а і індекс інфляції за весь час прострочення, що нарахований на суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Доказів оплати спірних сум відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що в даному розрахунку позивачем були допущено помилку в частині визначення суми нарахування.

Доказів, які спростовують правомірність здійсненого позивачем розрахунку, відповідачем суду не представлено.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період, який не суперечить приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 39317грн.24коп., а інфляційні втрати у розмірі 111581грн.29коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь про стягнення по договору оренди №9.43 від 27.07.2009р. 3% річних з прострочених оплат у сумі 39319грн.20коп., інфляційних втрат у сумі 137141грн.56коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, проспект Леніна, буд.68-А, код ЄДРПОУ 24155428) на користь Товариства з обмеженою з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В” (04210, м.Київ, просп.Героїв Сталінграда, буд.20-А, код ЄДРПОУ 30530955) 3% річних в сумі 39317грн.24коп., інфляційні втрати в сумі 111581грн.29коп., державне мито в розмірі 1508грн.99коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 201грн.81коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >