Рішення № 21202867, 10.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.12 р. Справа № 33/186

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Строітель”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 33454486)

до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс”, м.Харків (код ЄДРПОУ 31501396)

відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Терралінк”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 36167339)

відповідача3 Товариства з обмеженою відповідальністю „Інстройтех”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 36511849)

про стягнення з відповідача3 заборгованості у сумі 497310грн.72коп., інфляції в сумі 151182грн.46коп., 3% річних у розмірі 44594грн.47коп., пені у розмірі 28266грн.96коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.03.2011р.,

від відповідача1: не зявився,

від відповідача2: не зявився,

від відповідача3: не зявився.

В судовому засіданні 28.11.2011р.

оголошено перерву до 30.11.2011р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Строітель”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс”, м.Харків відповідача2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Терралінк”, м.Донецьк про стягнення солідарно з відповідача1 та відповідача2 заборгованості у сумі 497310грн.72коп., пені у розмірі 59447грн.67коп., інфляції в сумі 130792грн.72коп., 3% річних у розмірі 33803грн.50коп.

Ухвалою від 26.10.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/186, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 16.11.2011р. господарський суд Донецької області залучив до участі у справі №33/186 на підставі ч.1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України відповідача3 Товариство з обмеженою відповідальністю „Інстройтех”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем1 умов договору будівельного підряду №21/08-08П від 21.07.2008р. в частині оплати виконаних робіт, та не виконання відповідачем2 як поручителя за виконання зобовязань відповідачем1, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 497310грн.72коп. та підстави для нарахування пені у розмірі 59447грн.67коп., інфляції в сумі 130792грн.72коп., 3% річних у розмірі 33803грн.50коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору будівельного підряду №21/08-08П від 21.07.2008р., додатку №1 до договору, актів приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р., за листопад 2007р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р., за листопад 2007р., платіжних доручень №1318 від 22.07.2008р., №1336 від 29.07.2008р., №1425 від 22.08.2008р., №1461 від 04.09.2008р., №1475 від 09.09.2008р., №1544 від 10.10.2008р., листів №4п від 09.10.2009р., б/н від 20.10.2009р., б/н від 16.09.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 207, 253, 526, 547, 553, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. 1, 12, 15, 34, 54, 61, 64, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 20, 55, 173, 181, 193, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України.

28.11.2011р. представником відповідача3 надана заява про застосування спеціальних строків позовної давності щодо стягнення пені у розмірі 59447грн.67коп та застосування загальних строків позовної давності щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 497310грн.72коп.

Також представником відповідача3 28.11.2011р. надане пояснення щодо застосування заходів по забезпеченню позову, в якому заперечує проти заходів забезпечення позову, оскільки спірна кредиторська заборгованість перейшла до ТОВ „Інстройтех”.

Крім того, 28.11.2011р. представником відповідача3 надане пояснення щодо публікації про реорганізацію ТОВ „Технополіс”, за яким зазначає, що кредиторська заборгованість ТОВ „Технополіс” перед ТОВ „Будівельна компанія „Строітель” по договору будівельного підряду №21/08-08П від 21.07.2008р. в сумі 497310грн.72коп. була передана ТОВ „Технополіс” згідно з розподільчим балансом та розподільчим актом від 15.04.2009р.

29.11.2011р. представником позивача надані письмові пояснення щодо дати підписання акту прийняття виконаних підрядних робіт від 28.11.2008р. і довідками про вартість виконаних підрядних робіт від 28.11.2008р., відповідно до яких позивач зазначає, що акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 897310грн.72коп. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт на суму 897310грн.72коп. датуються саме 28.11.2008р., як це вказано в кінці самих акта і довідки. При цьому, позначення у назві акту і довідки „за листопад 2007 року” є результатом описки: замість вірного 2008 року помилково вказано 2007 рік, а тому вказані позначення не повинні враховуватися судом під час розгляду справи №33/186.

28.11.2011р. представником відповідача2 надані письмові пояснення, за якими останній зазначає, що між ТОВ „Терралінк” та ТОВ „БК „Строітель” за боргом ТОВ „Технополіс” ніяких договорів поруки не укладалось, про що свідчить надане позивачем листування, у звязку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог відносно ТОВ „Терралінк”.

Представник позивача 29.11.2011р. надав в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних і річних, зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та відмову від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Терралінк”, за якою просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інстройтех” заборгованість у розмірі 497310грн.72коп., пеню у розмірі 28266грн.96коп., інфляційні втрати у розмірі 151182грн.46коп. та три проценти річних у розмірі 44594грн.47коп.

Враховуючи викладене в подальшому суд здійснює розгляд справи з урахуванням вищевказаної заяви.

19.12.2011р. представником позивача надані письмові пояснення щодо позовної давності, за якими останній заперечує проти застосування судом строків позовної давності, посилаючись на той факт, що оплата підрядних робіт за умовами договору будівельного підряду №21/08-08П від 21.07.2008р. мала бути здійснена не пізніше 03.12.2008р., та саме з 04.12.2008р. має відраховуватись трирічний строк позовної давності за правилами ст.ст. 253, 261 Цивільного кодексу України. Та враховуючи, що позов подано 24.10.2011р. у задоволенні заяви відповідача3 про застосування строку позовної давності має бути відмовлено.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

21.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Технополіс” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Строітель” (підрядник) укладено договір будівельного підряду №21/08-08П (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобовязується у відповідності з проектною документацією та умовами цього договору, на свій ризик та власними силами, виконати благоустрій території багатоповерхового житлового будинку за адресою: Україна, м.Донецьк, Калінінський район, вул.Ходаковьского, а замовник після виконання підрядником взятих на себе зобовязань, зобовязується прийняти фактично належним чином виконані роботи та оплатити їх (п.1.1. Договору).

Доказів визнання в судовому порядку вказаного вище Договору недійсним сторонами не представлено.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до його повного виконання сторонами. Повним виконанням сторонами цього договору вважається належне та своєчасне виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором (п.15.2. Договору).

За п.1.2. Договору обєкт робіт: багатоповерховий житловий будинок за адресою: Україна, м.Донецьк, Калінінський район, вул.Ходаковського.

Склад та обсяги робіт, які доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невідємною частиною цього договору (п.1.3. Договору).

За п.2.1. Договору договірна ціна за роботи за цим договором визначається на підставі розцінок та актів виконаних робіт, які є невідємною частиною цього договору. У випадку виконання робіт не включених в перелік розцінок, необхідно додатково узгодити розцінки з замовником на даний вид робіт.

Сума договору складає орієнтовно 600000грн.00коп. з матеріалами та є динамічною, переглядається сторонами виключно при наступних умовах: зміна обсягів та видів робіт, зміна та доповнення до ДБН 1.1.-1-2000 (правила визначення вартості в будівництві) (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договору замовник виплачує передплату у розмірі 100000,00грн. на машини та 100000грн. на матеріали.

За п.2.8. Договору поточні та кінцеві розрахунки за даним договором здійснюється замовником за фактично виконані роботи, протягом трьох банківських днів з моменту підписання форм КБ-2в, КБ-3 за фактичними витратами з оригіналом документів, що підтверджують ці витрати на поточний рахунок підрядника.

У відповідності до п.2.9. Договору форми КБ-2в та КБ-3 підрядник передає замовнику в строк не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним, а замовник протягом трьох днів перевіряє реальність форм та зобовязаний підписати його в частині фактично виконаних належним чином робіт.

Так, сторонами 31.08.2008р. та 28.11.2008р. підписані акти приймання виконаних робіт з обох сторін, підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що роботи замовником прийняті без заперечень.

Вартість виконаних робі за вказаними актами складає 965064грн.05коп.

Замовником відповідно до наданих позивачем копій платіжних доручень сплачено за виконані роботи на користь підрядника 467753грн.33коп.

Отже, враховуючи умови Договору, кінцевий строк оплати виконаних робіт становить 03.12.2008р. Однак, замовником виконані роботи оплачені не були, внаслідок чого у останнього перед підрядником станом на 04.12.2008р. виникла заборгованість у розмірі 497310грн.72коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до наданого відповідачем1 розподільчого балансу на 06.03.2009р. та розподільчого акту від 15.04.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Технополіс” передає Товариству з обмеженою відповідальністю „Інстройтех” кредиторську заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Строітель” у розмірі 497310грн.72коп. у звязку із виділенням з ТОВ „Технополіс” нової юридичної особи ТОВ „Інстройтех” відповідно до протоколів №2/08-2008 від 11.08.2008р. загальних зборів учасників ТОВ „Технополіс” та №1 від 06.03.2009р. загальних зборів учасників ТОВ „Інстройтех”.

У звязку із чим, враховуючи приписи статті 25 Господарського процесуального кодексу України ТОВ „Інстройтех” є правонаступником ТОВ „Технополіс” щодо кредиторської заборгованості перед ТОВ „БК „Строітель” у розмірі 497310грн.72коп.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості сторонами суду не представлено.

Заява відповідача3 щодо застосування загальних строків позовної давності щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 497310грн.72коп. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як сторони встановили у п.2.8. Договору поточні та кінцеві розрахунки за даним договором здійснюються замовником за фактично виконані роботи протягом 3(трьох) банківських днів з моменту підписання форм КБ-2в, КБ-3.

Оскільки замовником вартість робіт у розмірі 497310грн.72коп., кінцевий строк оплати яких настав 03.12.2008р., не були оплачені вчасно, з 04.12.2008р. зобовязання щодо оплати виконаних робіт вважається порушеним.

Та враховуючи, що загальний строк позовної давності в даному випадку спливає 04.12.2011р., а позивач звернувся з позовом д осуду 24.10.2011р., підстави для задоволення заяви про застосування загальних строків позовної давності щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 497310грн.72коп. відсутні.

Таким чином, вищевказана заява щодо застосування строків позовної давності відповідача3 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 497310грн.72коп. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача3 3% річних у розмірі 44594грн.47коп., інфляційні витрати у розмірі 151182грн.46коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат суд дійшов висновку, що визначені позивачем періоди нарахування та суми здійснених нарахувань відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до чого, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 44594грн.47коп., інфляційні витрати у розмірі 151182грн.46коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 28266грн.96коп.

Ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 встановлено, що для вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, перебіг позовної давності щодо стягнення пені за невиконане грошове зобовязання у розмірі 94589грн.20коп. починається з 04.06.2009р. та закінчується 04.06.2010р.

Згідно ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою ним до винесення рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи нормативні приписи та заяву відповідача3, суд дійшов висновку про необхідність застосування спеціального строку позовної давності щодо стягнення пені, відповідно до чого, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 28266грн.96коп. не підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, позивач надав заяву про відмову від позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю „Терралінк”.

Зазначена відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Відповідачами заперечень на відмову позивача від позову до суду не надано. Суд прийняв заяву про відмову від позову відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Терралінк” підлягає припиненню на підставі ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із відмовою позивача від позовних вимог в цій частині та прийняттям судом такої відмови.

Також, позивач відповідно до наданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову:

Вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки права та законні інтереси позивача відповідачем1 та відповідачем2 не можуть бути порушені, так як в частинні вимог до відповідача2 позивач відмовився від позовних вимог, судом прийнято вказану відмову та припинено провадження в цій частині, в частині вимог до відповідача2 судом було встановлено правонаступництво в частині передачі кредиторської заборгованості.

З огляду на наведене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 261, 267, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Терралінк” у звязку із відмовою позивача в цій частині позовних вимог та прийняттям судом такої відмови.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Строітель”, м.Донецьк до відповідача1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс”, м.Харків відповідача2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Терралінк”, м.Донецьк відповідача3, Товариства з обмеженою відповідальністю „Інстройтех”, м.Донецьк про стягнення з відповідача3 заборгованості у сумі 497310грн.72коп., інфляції в сумі 151182грн.46коп., 3% річних у розмірі 44594грн.47коп., пені у розмірі 28266грн.96коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інстройтех” (83003, м.Донецьк, вул.Антипова, будинок 7А, код ЄДРПОУ 36511849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Строітель” (83062, м.Донецьк, вул.Батумська, б.25, кв.2, код ЄДРПОУ 33454486, п/р 26000198009921 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, м.Донецьк, МФО 335593) суму основної заборгованості у розмірі 497310грн.72коп., інфляції в сумі 151182грн.46коп., 3% річних у розмірі 44594грн.47коп., державне мито в розмірі 6930грн.88коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226грн.75коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >