Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.01.12 р. Справа № 29/300
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ), м.Макіївка, Донецька область
до Відповідача: Державного підприємства „Шахта „17-17 „БІС”, м.Донецьк
про: стягнення заборгованості у розмірі 5121,00грн., пені у розмірі 195,72грн., інфляційних витрат у сумі 5,12грн., 3% річних у сумі 37,86грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю);
від відповідача: не зявився;
СУТЬ СПРАВИ:
Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ), м.Макіївка, Донецька область (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Шахта „17-17 „БІС”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5121,00грн., пені у розмірі 195,72грн., інфляційних витрат у сумі 5,12грн., 3% річних у сумі 37,86грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором на навчання та перевірку знань посадових осіб і фахівців №0092011375 від 08.08.2011р., щодо оплати за надані послуги.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору на навчання та перевірку знань посадових осіб і фахівців №0092011375 від 08.08.2011р., протоколу узгодження договірної ціни навчання та перевірки знань посадових осіб і фахівців, акту про виконання робіт, претензії на суму 5155,79грн.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України.
13.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, довідку за підписом в.о. директора та головного бухгалтеру від 09.12.2011р. №01/10459, яка свідчить про те, що інші правовідносини між Позивачем та Відповідачем, опосередковані іншими договорами відсутні, податкову накладну.
21.12.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 14.12.2011р. №01/392 у якому позивні вимоги визнає, зазначає, що зобовязання за договором не виконав, у звязку з тим, що на теперішній час Державне підприємство „Шахта „17-17 „БІС” знаходиться на стадії ліквідації, відповідно до наказу Мінвуглепрому №260 від 28.04.2006р. та наказу Міністерства палива та енергетики №449 від 31.08.2011р. Наказом №449 від 31.08.2011р. затверджена ліквідаційна комісія, однією з основних вимог є виявлення кредиторів та проведення з ними розрахунків. Вимоги Позивача кредитора задовольняються в останню чергу.
Представник Позивача у судове засідання 17.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги.
Представник Відповідача у судове засідання 17.01.2012р. не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
ВСТАНОВИВ:
08 серпня 2011 року між Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ) (Виконавець) та державним підприємством „Шахта №17-17 „БІС” (Замовник) було укладено договір на навчання та перевірку знань посадових осіб і фахівців №0092011375, відповідно розділу 1 якого предметом Договору є навчання та перевірка знань посадових осіб і фахівців ДП „Шахта №17-17 „БІС” за 32-годинною програмою „Охорона праці та технологія ведення вибухових робіт у вугільних шахтах” в Головному галузевому учбовому центрі МакНДІ.
У розділі 2 Договору сторони дійшли згоди щодо загальної вартості договору та порядку розрахунків:
- вартість навчання та перевірки знань одного слухача за 32-годинною програмою „Охорона праці та технологія ведення вибухових робіт у вугільних шахтах” 474,17грн., ПДВ-20%-94,83 грн., всього 569,00 грн. (пятсот шістдесят девять грн.);
- договірна ціна навчання згідно з протоколом узгодження договірної ціни складає 4267,50 грн., ПДВ 20% - 853,30грн., всього 5121,00 грн. (пять тисяч сто двадцять одна грн.) (п.2.2 Договору);
- Замовник здійснює 100% оплату Виконавцю не пізніше трьох банківських днів після підписання акта виконаних робіт (п.2.3 Договору);
Згідно п.4.4 Договору за порушення строків оплати роботи, що вказані в п.2.3., Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.
За умовами пункту 8.1 договору термін дії Договору: початок з моменту укладання Сторонами; закінчення до повного виконання Сторонами зобовязань за даним Договором.
Відповідно до протоколу (додаток №1 до договору) між сторонами досягнуто узгодження договірної ціни навчання та перевірки знань посадових осіб і фахівців в сумі 4267,50грн., ПДВ 20% - 853,50грн., всього 5121,00грн. (пять тисяч сто двадцять одна грн.)
На виконання умов Договору Позивачем були надані послуги Відповідачу на загальну суму 5121,00грн., що підтверджується актом №1 про виконання роботи за договором №0092011375 від 08.08.2011р., вказаний акт підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень.
Відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 5121,00грн.
За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 5155,79грн.
За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору №0092011375 Позивачем були надані послуги Відповідачу на суму 5121,00грн.
Документи, які б свідчили про незгоду Замовника з неналежністю виконання Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі 5121,00грн. визнає у повному обсязі.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 5121,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 5121,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Державного підприємства „Шахта „17-17 „БІС”.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 5,12грн., 3% річних від суми загального боргу складає 37,86грн.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 5,12грн.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 37,86грн.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.4.4 Договору за порушення строків оплати роботи, що вказані в п.2.3., Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.
Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення пені задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 195,72грн.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ), м.Макіївка, Донецька область до Державного підприємства „Шахта „17-17 „БІС”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 5121,00грн., пені у розмірі 195,72грн., інфляційних витрат у сумі 5,12грн., 3% річних у сумі 37,86грн. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства „Шахта „17-17 „БІС” (вул.Кірова, м.Донецьк, 83011, ЄДРПОУ 30701383, р/р 35239005001178 в ГУДКУ у Донецькій області м.Донецьк, МФО 834016) на користь Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ) (вул.Лихачова, 60, м.Макіївка, Донецька область, 86108, ЄДРПОУ 00174088, р/р 26006301748097 у Макіївському без балансовому відділенні філії „Головне управління ПАТ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635) заборгованість у розмірі 5121,00грн., пені у розмірі 195,72грн., інфляційних витрат у сумі 5,12грн., 3% річних у сумі 37,86грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Державного підприємства „Шахта „17-17 „БІС” (вул.Кірова, м.Донецьк, 83011, ЄДРПОУ 30701383, р/р 35239005001178 в ГУДКУ у Донецькій області м.Донецьк, МФО 834016) на користь Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ) (вул.Лихачова, 60, м.Макіївка, Донецька область, 86108, ЄДРПОУ 00174088, р/р 26006301748097 у Макіївському без балансовому відділенні філії „Головне управління ПАТ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635) компенсацію судових витрат: судовий збір у сумі 1411,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засідання 17.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Риженко Т.М.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
Повний текст рішення складено та підписано 23.01.12р.
Судове рішення № 21202623, Господарський суд Донецької області було прийнято 17.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 29/300. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: