Рішення № 21202229, 17.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.12р.Справа № 23/5005/17085/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 932,99 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 19/7 від 01.01.2012р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. № 80 від 01.01.2012р., провідний юрисконсульт юридичного сектора структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" Державного підприємства "Придніпровська залізниця".

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення шкоди, завданої недостачею, у розмірі 3 932,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" (Продавець) та Відкритим акціонерним Товариством "Запоріжкокс" (Покупець) Договору № ДУК 01/10-39р/206, продавець зобовязався передати у власність позивачу товар - вугільну продукцію, а покупець (позивач) - прийняти та здійснити оплату за поставлений товар на умовах передбачених договором. На виконання умов даного договору, 08.06.2011р. зі станції Родинської Донецької залізниці, вантажовідправником - Державним підприємством вугільна компанія "Краснолиманська" на адресу позивача, у 4-х вагонах, була направлена партія вугілля марки Ж 0-100, власником якого є ТОВ "Метінвест Холдінг". При переважуванні на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці вантажу, відправленого за залізничною накладною № 52356185 у вагоні № 60407103, була виявлена недостача вантажу в кількості 2070 кг на суму 3932,99 грн., про що складено комерційний акт АА № 019220/370 від 11.06.2011р. Позивач вважає, що відповідальність за збереження вантажу повинна бути покладена на залізницю, у звязку з чим, просить сягнути з неї завдану позивачу шкоду у розмірі 3 932,99 грн.

Відповідач позов не визнає, подав відповідний відзив на позов.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Запоріжкокс" (Покупець) укладений Договір № ДУК 01/10-39р/206.

Відповідно до п. 1.1. Договору, на умовах, викладених в редакції даного Договору, Продавець зобовязується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, надалі "Вугілля", за марочним складом, цінами та кількістю, вказаними у Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Продавець поставляє вугілля партіями протягом строку поставки, обєми та строки поставок вугілля щомісячно узгоджуються сторонам та зазначаються у відповідних Специфікаціях. Під партією вугілля розуміється кількість вугілля, яке надійде від одного вантажовідправника (виробника) за одною залізничною накладною.

Відповідно до Загальних положень Статуту Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" найменування Відкритого акціонерного товариства "Запоріжкокс" викладене відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року як Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс".

08.06.2011р. зі станції Родинської Донецької залізниці до станції призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці, Вантажовідправником Державним підприємством вугільна компанія "Краснолиманська", на адресу позивача, у 4-х вагонах, за залізничною накладною № 52356185 у вагоні № 60407103, була направлена партія вугілля марки Ж 0-100 загальною вагою 269000 кг, власником якого є ТОВ "Метінвест Холдінг".

При переважуванні на станції призначення Придніпровської залізниці вантажу, була виявлена недостача вантажу в кількості 2070 кг.

Відповідно до п.п. б) п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами. Складені комерційні акти містять відомості про те, що під час перевезення вантажу мало місце неохоронне перевезення з боку залізниці.

Про виявлену під час переважування вантажу недостачу було складено комерційний акт АА № 019220/370 від 11.06.2011р., оригінал якого наданий до матеріалів справи (а.с.9).

Описова частина комерційного свідчить про те, що при переважуванні вантажу на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, повірка 12.05.2011р., в вагоні № 60407103. Згідно залізничної накладної значиться 4 полувагона вагою 269000 кг. В вагоні № 60407103 нетто 69000 кг фактично виявилось брутто 89050 кг, тара з бруса 23500 кг, нетто 65550 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 3450 кг. В комерційному відношенні завантаження на рівні бортів шапкообразне, катане катком. Права ходу над 1-3 люками виїмка 450Х220Х60 см. Вантаж маркірований продольними борознами, в місці виїмки маркірування порушено. В технічному відношенні вагон справний. Двері люка закриті, течі вантажу немає. При повторному переважуванні вагону комісією у тім же самому складі результат не змінився.

Відповідно до ст.ст. 110, 113 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту його видачі вантажоодержувачу. За незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.

Відповідно до ч.3 ст. 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, у разі втрати або нестачі вантажу в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Виставлений ТОВ "Метінвест Холдінг" Рахунок-фактуру № СФ-120043 від 08.06.2011р. на суму 2775775, 40 грн. (а.с.13) оплачено позивачем у повному обсязі. Згідно зазначеного рахунку вартість 1 тони вантажу складає 1583,33 грн. з урахуванням ПДВ.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, вартість втраченого вантажу при перевезенні склала 3277,49 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів відсутності його вини у втраті вантажу, тому заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

За таких обставин, позовна вимога Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати повязані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, ідентифікаційний код 00191224) 3 932,99 грн. недостачі, 1411,50 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяВ.Г. Бєлік Повне рішення складено 23.01.2012р.