Рішення № 21202131, 23.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2012Справа №5002-16/5149-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; представник позивача - ОСОБА_2 АДРЕСА_2)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)

до відповідача: Приватного підприємства «Аріон 2010» (98609, АРК, м. Ялта вул. Тімірязєва 41 кв.20)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_4)

2) Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5)

3) Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 (АДРЕСА_6)

4) Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 (АДРЕСА_7)

про усунення перешкод в користуванні майном

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність № 1100 від 17.10.11 р.

Від відповідача не зявився

Від третіх осіб не зявились

Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просив суд зобовязати відповідача не чинапвіаити перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями площею 130,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_8 (літер А нежитлові приміщення з № 5-1 по № 5-12 та з № 14-1 по № 14-11), що орендуються позивачем згідно Договору оренди № 5 від 15.06.2009 р.; зобовязати відповідача не чинити перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями площею 114,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_8 (літер А нежитлові приміщення з № 5-1 по № 5-12 та з № 14-1 по № 14-11), що орендуються позивачем згідно Договору оренди № 7 від 01.06.2010 р.

Ухвалою ГС АРК від 25.11.11 р. позовна заява прийнята до розгляду, призначено судове засідання, до участі у справі залучено 3-х осіб.

В процесі розгляду справи позивач заявою від 21.12.2011 р. уточнив позовні вимоги ( а.с. 95-96 т. 1) та просив не чинити перешкоди у користуванні належним мені на праві користування майном можливо шляхом заборони ОСОБА_3 передавати в оренду нежитлові приміщення:

- площею 130,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 (літер А нежитлові приміщення з № 5-1 по № 5-12 та з № 14-1 по № 14-11), що орендуються фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 згідно договору оренди № 5 від 15.06.09 р. будь яким субєктам господарювання;

- площею 114,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8(літер А нежитлові приміщення з № 5-1 по № 5-12 та з № 14-1 по № 14-11), що орендуються фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 згідно договору оренди № 7 від 15.06.09 р. будь яким субєктам господарювання;

Вказані уточнення були прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні 12.01.2012 р. підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень.

Відповідач проти позову заперечував, але не надав обґрунтованого відзиву на позов.

У звязку з залученням до участі у справі іншого відповідача, ухвалою ГС АРК від 12.01.2012 р. розгляд справи відкладено та до участі у справі залучено іншого відповідача Приватне підприємство «Аірон-2010».

В судовому засіданні 23.01.2012 р. позивачем була надана уточнена позовна заява, в якої позивач просив суд зобовязати ПП «Аріон-2010» не чинити перешкод у користуванні фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями загальною площею 244,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 (літер А нежитлові приміщення з № 5-1 по № 5-12 та з № 14-1 по № 14-11), шляхом заборони Приватному підприємству «Аріон-2010» передавати будь яким фізичним та юридичним особам, у тому числі фізичним особам підприємцям ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у користуванні (оренда, суборенда чи безоплатне користуванні та інше) наступні нежитлові приміщення, а саме:

-нежитлові приміщення площею 130,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 (літер А нежитлові приміщення з № 5-1 по № 5-12 та з № 14-1 по № 14-11), що знаходяться у користуванні фізичної особи підприємця ОСОБА_1 згідно договору оренди № 5 від 15.06.2009 р.

-нежитлові приміщення площею 114,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 (літер А нежитлові приміщення з № 5-1 по № 5-12 та з № 14-1 по № 14-11), що знаходяться у користуванні фізичної особи підприємця ОСОБА_1 згідно договору оренди № 7 від 01.06.2010 р.

Вказані уточнення залучені до матеріалів справи.

Згідно ухвали ГС АРК від 12.01.2012 р., виходячи із положень ст. 24 ГПК України, суд приймає вказану заяву до розгляду та розцінює її як зміну предмету позову.

Виходячи із п.3.12. Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Позивачем в судовому засіданні 23.01.2012 р. підтримані позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням наданої 23.01.2012 р. заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач - СПД ОСОБА_3 не забезпечив явку свого представника в судове засідання, але, 20.01.2012 р. від його представника ОСОБА_8 надійшла заява про відкладення справи слуханням та продовженням строку вирішення спору, у звязку з находженням представника відповідача у Господарському суді м. Севастополя.

Представник позивача категорично заперечував проти задоволення клопотання відповідача та наполягав на розгляді справи по суті.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, з урахуванням думки позивача, не знаходить підстав для його задоволення.

Зокрема, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі для затребування від відповідача відзиву на позов з обґрунтуванням своїх заперечень у разі їх наявності в порядку ст.. 59 ГПК України.

Разом з тим, відповідачем СПД ОСОБА_3 були проігноровані вимоги суду, викладені в ухвалах.

Крим того, представник СПД ОСОБА_3 взагалі не надає доказів в підтвердження свого клопотання.

Також у разі неможливості явки представника позивача СПД ОСОБА_3 не була позбавлена права зявитись до суду особисто та виконати вимоги з надання відзиву на позов.

Відповідач ПП «Аріон-2010» не забезпечив явку свого представника в судове засідання, не надав затребувані судом документи, незважаючи на те, що про день та час слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою поштою.

3-ї особи ОСОБА_5, ОСОБА_4 до судового засідання не зявились, ухвали суду від 25.11.11 р., від 12.11.11 р, повернуті поштовим відділенням з позначкою: «за закінченням терміну зберігання».

3-ї особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 також до судового засідання не зявились, не надали письмових пояснень, незважаючи на те, що про день та час слухання справи були повідомлені належним чином рекомендованою поштою.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений 15.06.09 р. між ТОВ «Ратибор» та СПД ОСОБА_1 договір оренди нежилих приміщень № 5 від 15.06.09 р. ( а.с. 127-129 т.1), відповідно до умов якого, ТОВ «Ратибор» (Орендодавець) передав, а СПД ОСОБА_1 ( орендар) прийняв в тимчасове використання строком на 2 роки 11 місяців, з 15.06.2009 р. по 15.05.2012 р. частину нежитлового приміщення площею 130,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8.

Згідно з п.4.1. договору, договір діє з 15.06.09 р. до 15.05.2012 р.

Також 01.06.2010 р. між ТОВ «Ратибор» (Орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 7, відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне використання строком на 1 рік 11, 5 місяців, з 01.07.2010 р. по 15.05.2012 р. частину нежитлового приміщення площею 114,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 ( а.с. 130-131 т.1).

Згідно з п.4.1. договору, договір діє з 01.06.10 р. по 15.05.2012 р.

Сторонами не було надано доказів розірвання цих договорів у встановленому порядку, а тому суд дійшов до висновку, що договори є діючими.

Умовами цих договорів (п.2.2.2) передбачено, що орендар вступає в платне користування Обєктами з моменту підписання акту приймання передачі Обєктів. Даний акт надається до дійсних договорів та є невідємними його частинами.

Але, до позову позивачем не було надано актів приймання передачі нежитлових приміщень, підписаних обома сторонами.

Разом з тим, позивачем були надані квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ «Ратибор», які, на його думку, свідчать про виконання умов договорів оренди (а.с. 65-67 т.2).

В подальшому позивач з фізичними особами підприємцями ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 уклав відповідні договори суборенди про передачу орендованих ним приміщень (а.с. 132-143,58-66 т.1, 49-64 т. 2).

Ухвалою ГС АРК від 27.10.10 р. у справі № 5002-22/4821-2010 за первісним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до відповідачів: 1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_9, 2. ТОВ «Ратибор» про стягнення 750000,00 грн. та зустрічним позовом ТОВ «Ратібор» до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, в порядку п. 7 ст. 80 ГПК України, була затверджена мирова угода ( а.с. 144-147 т.1).

Пунктом 5 цієї угоди сторони домовились, що в рахунок погашення заборгованості Фізичної особи підприємця ОСОБА_9 перед Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1), на підставі Договору позики від 12 лютого 2010 року, Договору доручення від 12 лютого 2010 року і Додатковою угодою до нього, ТОВ “Ратібор” передає Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 об'єкт нерухомого майна, що належить ТОВ “Ратібор”, розташований за адресою АДРЕСА_8 (літер А нежилі приміщення з № 5-1 по № 5-12, з № 14-1 по № 14-11). Дане майно належить ТОВ “Ратібор” на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 25 листопада 2002 року, Акту прийому-передачі від 25 листопада 2002 року, Реєстраційного посвідчення Ялтинського БТІ від 29 листопада 2002 року. Відповідно до постанови ВГСУ від 22.03.11 р. ухвала ГС АРК у справі № 5002-22/4821-2010 залишена без змін.

Як вказує позивач у позовній заяві з вересня 2011 р. відповідач ОСОБА_3 почала спрямовувати суборендарям ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 листи з вимогою переукладення договорів оренди з СПД ОСОБА_3

05.10.2011 р. позивачу стало відмово про укладені між фізичними особами підприємцями ОСОБА_3, як орендодавцем та орендарями - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 нових договорів оренди № 1,2,3 на приміщення, які продовжують знаходиться у користуванні позивача ( а.с. 160-164 т. 1).У звязку з цим позивач звернувся до суду з позовом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.11.11 р. ПП «Аріон 2010» є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_8 ( а.с. 111-112 т.1).

Як вказує позивач у заяві від 23.01.12 р. йому стало відомо, що у листопаді відповідач ПП «Аріон 2010» розпочав спрямовувати суборендарям фізичним особам - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 листи з вимогою переукласти договори та станом на 12.01.2012 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вже укладено нові договори на приміщення, які продовжують знаходитись у користуванні позивача та за які позивач продовжує сплачувати орендну плату.

При цьому, позивач також посилається на лист від 30.11.11 р., спрямований ПП «Аріон-2010» на адресу ОСОБА_7 щодо переукладення договору оренди ( а.с. 4 т.2).

Таким чином, позивач вважає, що противоправні дії ПП «Аріон-2010» перешкоджають у користуванні позивачеві спірними приміщеннями, а тому з посиланням на ст..525,526,759,763 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, просить суд задовольнити позовні вимоги, викладені в заяві, поданої до суду 23.01.2012 р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи документи, фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 23.01.2012 р. не підлягають задоволенню у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Отже, зазначена стаття передбачає захист речового права на чуже майно. Речові права на чуже майно вважаються похідними від права власності.

Відповідно до ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Зазвичай право володіння виникає на підставі договору з власником. Такими договорами, в даному випадку є договори найму (оренди).

Субєкт права користування має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування відповідним майном як одним із способів судового захисту.

Разом з тим, позовні вимоги позивача викладені у позові та в заяві від 23.01.12 р. спрямовані не на усунення перешкод у користуванні майном, а обмеження відповідача здійснювати дії, повязані із правомочностями власника укладати господарські угоди, повязані з розпорядженням майном, що не охоплюється таким способом захисту як усунення перешкод в користуванні майном орендарем.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Під здійсненням права власності слід розуміти здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування або розпорядження своїм майном у межах, визначених Конституцією та актами цивільного законодавства.

Отже, відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, заборона власникові не чинити перешкоди шляхом заборони передавати будь яким фізичним та юридичним особам у користування (оренда, суборенда чи безоплатне користування та інше) спірні нежитлові приміщення, в даному призведе до порушень прав власника ПП «Аріон-2010».

При цьому, суд також враховує, що позивачем в супереч ст. 33 ГПК України в обґрунтування своїх вимог не надано договорів, укладених між ПП «Аріон-2010» та фізичними особами підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на які є посилання в заяві від 23.01.2012 р.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням заяви позивача про зобовязання ПП «Аріон-2010» не чинити перешкоди у користуванні СПД ОСОБА_1 спірними нежитловими приміщеннями шляхом заборони ПП «Аріон-2010» передавати будь яким фізичним та юридичним особам, у тому числі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у користування (оренда, суборенда чи безоплатне користування та інше) нежитлові приміщення, які орендуються за договорами оренди № 5 від 15.06.09 р., № 7 від 01.06.2010 р., а тому в позові слід відмовити.

Виходячи із ст. 49 ГПК України, судові витрати у розмірі 941 грн. підлягають віднесенню на позивача.

Разом з тим, суд враховує, з 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», а тому, витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., які сплачені квитанцією 1762.443.6 від 22.11.2011 р. підлягають поверненню позивачеві як зайво сплачені.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

2. Повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з Державного бюджету з рахунку №31218259700002 в ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) сплачені витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., на підставі квитанції 1762.443.6 від 22.11.2011 р.

3.Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.