Ухвала суду № 21201935, 30.01.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-438 Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.

2012 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„30” січня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Забіяко Ю.Г., Кочеткової І.В.

при секретарі: Черненко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” про визнання зобов”яання припиненим, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” про визнання недійсним договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В позові зазначало, що 05.03.2008 року між банком та відповідачем був укладений договір про іпотечний кредит на суму 189375 грн. 00 коп. на придбання нерухомості квартири АДРЕСА_1, строком дії по 05.03.2023 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,17% на місяць залишку за кредитом (або 14,04% річних на суму залишку), винагороди (комісії) за резервування ресурсів щомісяця в період сплати у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів.

12.11.2008 року була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит, згідно якої залишок заборгованості за кредитним договором станом на 12.11.2008 року в розмірі 188722 грн. 86 коп. конвертовано в долари США на суму 33225,86 доларів США.

В забезпечення виконання кредитних зобов”язань між банком та відповідачем 05.03.2008 року був укладений договір іпотеки нерухомого майна, а саме: 2-кімнатної квартири, загальною площею 43,7 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що відповідач з грудня 2008 року не виконує умови кредитного договору, в результаті чого станом на 10.02.2011 року утворилась заборгованість в сумі 52591,94 доларів США, що дорівнює 417737 грн. 78 коп., з яких заборгованості за кредитом - 33225,86 доларів США, що дорівнює 263913 грн. 01 коп., в тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту 12844 грн. 86 коп., заборгованість за відсотками - 10068,54 доларів США, що дорівнює 79974 грн. 41 коп., заборгованість з комісії - 2201,91 доларів США, що дорівнює 17489 грн. 77 коп., пеня - 7095,63 доларів США, що дорівнює 56320 грн. 59 коп., а також передбачений п.5.3 договору штраф( 250 гр.+5% від суми позову), що складає 20886 грн. 89 коп., просило суд в рахунок погашення загальної заборгованості за кредитним договором в розмірі 438874 грн. 67 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки: 2-кімнатну квартиру загальною площею 43,7 кв.м., житловою площею - 28,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ „Приватбанком” з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з будь-якою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з передачею іпотекодержателю в управління предмета іпотеки на період до його реалізації.

Встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки в розмірі не менше ринкової вартості на підставі оцінки майна суб”ктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, спрямувати на розрахунковий рахунок банку, та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3.

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ЗАТ КБ „ПриватБанк”(правонаступник - ПАТ КБ „ПриватБанк”) про визнання зобов”яання за договором іпотеки квартири припиненим та зняття заборони на відчуження квартири, посилаючись на те, що 05.03.2008 року між нею та банком був укладений договір про іпотечний кредит, у відповідності до якого нею були отримані кредитні кошти в розмірі 189375 грн. 00 коп. Також в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй та її чоловіку на підставі договору купівлі-продажу.

Додатковою угодою до договору про іпотечний кредит від 12.11.2008 року основне зобов”язання було змінено та на теперішній час складається з обов”язку позичальника повернути банку 33225,86 доларів США.

У разі наявності домовленості сторін про заміну первісного зобов”язання іншим, первісне зобов”язання припиняється, тобто проводиться новація. Оскілдьки умова про продовження дії договору іпотеки квартири у додатковій угоді відсутня, тому зобов”язання за договором іпотеки квартири вважає припиненими.

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ЗАТ КБ „ПриватБанк”(правонаступник ПАТ КБ „ПриватБанк”) про визнання іпотечного договору недійсним.

Зазначав, що 05.03.2011 року між його дружиною ОСОБА_2 та Банком був укладений договір іпотечного кредиту та договір іпотеки квартири, яка була придбана його дружиною на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2008 року у період шлюбу, отже належить їм з дружиною на праві спільної сумісної власності. Як учасник права спільної сумісної власності на заставлену нерухомість, вважає, що він фактично є майновим поручителем за договором кредитування.

Посилаючись на те, що згоду на укладання договору іпотеки щодо придбаної за кредтині кошти квартирита та на укладання додаткової угоди про зміну основного зобов”язання щодо конвертування заборгованості за кредитним договором в іноземну валюту, не надавав, відповідні зміни до договору іпотеки у зв”язку з укладанням додаткової угоди внесені не були, просив визнати недійсним договір іпотеки, як такий, що суперечить вимогам закону.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2011 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2РС0О40000003877 від 05.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк»і ОСОБА_2 у сумі 438874 грн. 67 коп., в тому числі: 263913 грн. 01 коп. - заборгованості за кредитом, 79974 грн. 41 коп. - заборгованості за відсотками, 56360 грн. 59 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 17489 грн. 77 коп. - заборгованості з комісії, 21136 грн. 89 коп. - штрафних санкцій, звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру загальною площею 43,7 кв. м, житловою площею 28, 2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, передану в іпотеку на підставі договору іпотеки № 2РС0О40000003877 від 05.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним номером 669, з початковою ціною згідно із договором іпотеки у сумі 252 500 грн. шляхом продажу предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з будь-якою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з передачею ПАТ КБ «Приватбанк»в управління предмету іпотеки на період його реалізації. Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, спрямувати на розрахунковий рахунок 29092829003111 Приватбанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (розрахунковий рахунок 64993919400001 ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті зустрічних позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

За вимогами ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05.03.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір про іпотечний кредит на суму 189375 грн. на придбання нерухомості, строком дії по 05.03.2023 року включно(а.с.9-14).

Відповідно до умов п.п.10.2,10.3,10.4 договору останній може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Всі зміни та доповнення до нього викладаються в письмовй формі та набувають чинності з моменту їх підписання. Додаткові угоди до договору, які можуть бути укладені в майбутньому, є його невід”ємною частиною.

З метою забезпечення виконання зобов”язань за вказаним договором кредиту між банком та ОСОБА_2, за погодженням із її чоловіком ОСОБА_3, 05.03.2008 року був укладений договір іпотеки нерухомого майна, а саме: 2-кімнатної квартири, загальною площею 43,7 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(а.с 26-30).

12.11.2008 року між банком та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит, згідно якої залишок заборгованості за кредитним договором станом на 12.11.2008 року в розмірі 188722 грн. 86 коп. конвертовано в долари США на суму 33225,86 доларів США(а.с.15-20).

Згідно п.8.3 додаткової угоди до договору іпетечного кредиту, забезпечення виконання позичальником зобов”язань за даним договором виступає іпотека нерухомого майна, а саме : 2-кімнатна квартира за адпресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,7 кв.м.

З грудня 2008 року зобов”язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконує, у зв”язку з чим станом на 10.02.2011 року заборгованість за вказаним договором утворилася у сумі 52591,94 доларів США, що дорівнює 417737 грн. 78 коп., з яких заборгованості за кредитом - 33225,86 доларів США, що дорівнює 263913 грн. 01 коп., в тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту 12844 грн. 86 коп., заборгованість за відсотками - 10068,54 доларів США, що дорівнює 79974 грн. 41 коп., заборгованість з комісії - 2201,91 доларів США, що дорівнює 17489 грн. 77 коп., пеня - 7095,63 доларів США, що дорівнює 56320 грн. 59 коп., а також передбачений п.5.3 договору штраф( 250 гр.+5% від суми позову), що складає 20886 грн. 89 коп., всього 438874 грн. 67 коп.

Направлена банком 04.01.2011 року письмова вимога про усунення порушень, яка була отримана ОСОБА_2 06.01.2011 року, була залишена без задоволення(а.с.38-39).

Задовольняючи позов ПАТ КБ „ПриватБанк”, суд першої інстанції виходив з доведеності факту невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо оплати щомісячних платежів та процентів за користування кредитом, повернення якого у доларах США було узгоджено сторонами додатковою угодою від 12.11.2008 року, а тому на підставі договору іпотеки іпотекодержатель (банк) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов”язанням шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням банком від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з будь-якою особою-покупцем, за початковою ціною згідно із договором іпотеки у сумі 252000 гр.

Висновок суду узгоджується з положеннями ч.ч.1,3 Закону України „Про іпотеку”, якими передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов”язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов”язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України „Про іпотеку”.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця (ч.5 ст. 38 Заклну України „Про іпотеку”).

Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право останнього на продаж предмета іпотеки, міститься у п. 4.3 договору іпотеки від 05 березня 2008 року.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання зобов”язань за договором іпотеки припиненими у зв”язку зі зміною додатковою угодою основного зобов”язання за договором іпотечного кредиту щодо повернення заборгованості за кредитом не у національній , а у іноземній валюті доларах США, суд правомірно виходив з його безпідставності.

Висновок суду грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 572, ч.1 ст. 575 ЦК України в силу застави (іпотеки, якщо у заставі нерухоме майно) кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов”язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом(право застави).

Згідно з ч.ч1,2 ст. 593 цього Кодексу, право застави припиняється у разі: припинення зобов”язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не змінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється в інших випадках, встановлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до положень ст.ст. 599-609 ЦК України, зобов”язання припиняються лише у випадках, прямо передбачених законом, та за наявності обставин, з якими законодавство пов”язує можливість припинення зобов”язань( ст. 653 ЦК України).

Новація- це спосіб припинення зобов”язання за домовленістю сторін про зміну первісного зобов”язання між тими ж сторонами згідно з вимогами ч.2 ст. 604 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або іншоїпідстави, може бути замінено позиковим зобов”язанням.

За змістом ст. 1054 ЦК України кредитний договір є різновидом позики і повернення кредиту та сплата процентів банку або іншій фінансовій установі (кредитодавцю) є обов”язком позичальника за кредитним договором.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що укладена сторонами додаткова угода від 12.11.2008 року, як невідємна частина договору іпотечного кредиту , стосовно конвертації валюти кредиту з гривні в долар США є новацією, яка припинила забезпечене заставою зобов”язання позичальника щодо повернення кредиту, а отже і право застави, суперечать нормам матеріального права, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і переконливих доводів щодо наявності підстав для його скасування в порядку ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2011 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: