Постанова № 21196325, 24.01.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

24.01.2012

Постанова

Іменем України

18.01.2012 р. справа №27/176б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Геза Т.Д.

суддів:

при секретарі:

Кододова О.В., Малашкевич С.А.

Куляс Т.Ю.

за участю представників сторін:

від кредитора:

не з'явились

від боржника:

не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю

"МБС ИМПОРТ" м. Донецьк

на ухвалу господарського суду

Донецької області

від

22.12.2011 року

по справі

№5/118б

за заявою кредитора:

до боржника:

Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю

"МБС ИМПОРТ" м. Донецьк

про

банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року у справі №27/176Б: - зобов’язано кредитора (заявника) - Публічне акціонерне товариство „РОДОВІД БАНК” м. Київ у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи №27/176Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „МБС ИМПОРТ” (м. Донецьк, вул. Сеченова, б.3; код ЄДРПОУ 31872415; п/р 260096655 в АТ „РОДОВІД БАНК”, МФО 321712);

- визнано вимоги ініціюючого кредитора –Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК” м. Київ до боржника в сумі основного боргу –6 446 088,43грн. та додатково пені –57 699,78грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „МБС ИМПОРТ” м. Донецьк (далі по тексту –ТОВ „МБС ИМПОРТ”), не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить:

- ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року у справі №27/176Б скасувати в частині визнання вимог ініціюючого кредитора Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК” м. Київ в сумі основного боргу - 6 446 088,43грн. та додатково пені –57 699,78грн.;

- визнати вимоги Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК” м. Київ до ТОВ „МБС ИМПОРТ” у сумі основного боргу 5 056 236,28грн., додатково заборгованість по відсоткам та пені –1 307 576,67грн. та 25 236грн. судових витрат, що загалом складає 6 389 048,95грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального та матеріального права.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не застосував при прийнятті оскаржуваної ухвали ст. 55 Господарського процесуального кодексу України і не перерахував суму безспірних вимог кредитора (яка, як зазначає боржник, визначена у іноземній валюті) до офіційного курсу Національного банку України на день подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Тому, заявник апеляційної скарг вважає, що зазначена у оскаржуваній ухвалі сума безспірних вимог кредитора, за його підрахунками, є меншою, ніж зазначено в ухвалі.

Кредитор - Публічне акціонерне товариство „РОДОВІД БАНК” м. Київ (далі по тексту –ПАТ „РОДОВІД БАНК”) відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.

Відповідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Представник заявника апеляційної скарги та представник кредитора у судове засідання апеляційної інстанції 18.01.12р. не з’явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.12р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов’язковою.

Відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв’язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ТОВ „МБС ИМПОРТ” за відсутністю представників сторін.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ініціюючого кредитора ПАТ „РОДОВІД БАНК”, ухвалою господарського суду Донецької області від 14.11.2011р. порушено справу №27/176Б про банкрутство ТОВ „МБС ИМПОРТ” м. Донецьк, відповідно до ст. 1, 6, 7, 8, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

22.12.2011р. господарським судом Донецької області прийнята ухвала, за результатами підготовчого засідання суду, яка оскаржується.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених безспірних вимог, до заяви про порушення справи про банкрутство, кредитором додані: рішення господарського суду Донецької області від 13.04.10р. по справі №29/292, наказ по справі №29/292 від 26.04.10р., постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві, з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Згідно до рішення господарського суду Донецької області від 13.04.10р. по справі №29/292, позов ПАТ „РОДОВІД БАНК” до ТОВ „МБС ИМПОРТ” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 578 959 евро задоволено частково.

З ТОВ „МБС ИМПОРТ” на користь ПАТ „РОДОВІД БАНК” стягнуто прострочену заборгованість за кредитним договором №22.1/160-К-06 від 14.08.06р. в розмірі 460000 евро, прострочену заборгованість по відсотках 113 802,72 євро, пеню за порушення термінів повернення кредиту 4 133,70 євро, пеню за порушення термінів сплати відсотків 1 022,67 євро, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25000грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

У зазначеному рішенні (не за мотивувальною, не за резолютивною частиною) не зазначена сума у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, на день подання позову.

В заяві про порушення справи про банкрутство кредитором заявлена сума безспірних вимог у розмірі: 460 000 евро за кредитом, 113 802,72 евро по відсотках, 4 133,70 евро по пені за порушення термінів повернення кредиту, 1022,67 евро по пені за порушення термінів сплати відсотків, всього 578 959,09 євро, яка стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.10р. по справі №29/292, яка розрахована ініціюючим кредитором також в національній валюті України згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 08.09.11р. (11грн. 19коп. за 1 евро).

Ініціюючий кредитор просить визнати його вимоги до боржника на загальну суму 6 504 109,21грн., з яких: 6 478 552,21грн. –за кредитним договором №22.1/160-К-06 від 14.08.06р.; 25 000грн. витрати по сплаті державного мита; 236грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнутих за рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.10р. у справі №29/292 та витрат пов’язаних з провадженням у справі про банкрутство, які складаються: 85грн. державного мита, 236 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З рішення господарського суду Донецької області від 13.04.10р. по справі №29/292, невиконання якого стало підставою для порушення справи про банкрутство ТОВ „МБС ИМПОРТ”, не вбачається дати звернення ПАТ „РОДОВІД БАНК” до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „МБС ИМПОРТ” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 578 959 евро.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що сума безспірних вимог боржника перед кредитором повинна бути розрахована кредитором в національній валюті станом на 07.11.11р., що як зазначає скаржник є датою подання ПАТ „РОДОВІД БАНК” заяви до суду про порушення справи про банкрутство, судова колегія вважає такими, що не ґрунтуються на законодавстві та доказах справи (згідно штемпелю поштового відділення Київ-70, який міститься на опису вкладення у цінний лист, та на поштовому конверті, поштове відправлення ПАТ „РОДОВІД БАНК” з заявою про порушення справи про банкрутство на адресу господарського суду Донецької області було відправлено ініціюючим кредитором - 31.10.11р.).

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Склад і розмір грошових зобов’язань, в тому числі розмір процентів, які зобов’язаний сплатити боржник, визначається на день подачі до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами.

Відповідно ч.3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно до наказу господарського суду Донецької області від 26.04.10р. по справі №29/292 про примусове виконання рішення господарського суду від 13.04.10р., з ТОВ „МБС ИМПОРТ” на користь ПАТ „РОДОВІД БАНК” стягнуто прострочену заборгованість за кредитним договором №22.1/160-К-06 від 14.08.06р. в розмірі 460000 евро, прострочену заборгованість по відсотках 113 802,72 євро, пеню за порушення термінів повернення кредиту 4 133,70 євро, пеню за порушення термінів сплати відсотків 1 022,67 євро, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25000грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн. (т.1 арк. справ 31).

Тобто, з наказу вбачається, що сума заборгованості перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Постановою Виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області від 19.05.10р., відкрито виконавче провадження за наказом №29/292 виданого 26.04.10р.

Виконавча служба головного управління юстиції у Донецькій області постановою від 01.11.10р. повернула стягувачу - ПАТ „РОДОВІД БАНК” виконавчий документ, а саме: наказ №29/292 виданий 26.04.10р. з підстав того, що у боржника - ТОВ „МБС ИМПОРТ” відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до п.11 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство.

Як було зазначено вище, згідно наказу №29/292 виданого стягувачеві господарським судом Донецької області 26.04.10р., розмір заборгованості складає: за кредитним договором №22.1/160-К-06 від 14.08.06р. в розмірі 460000 евро, прострочена заборгованість по відсотках 113 802,72 євро, пеня за порушення термінів повернення кредиту 4 133,70 євро, пеню за порушення термінів сплати відсотків 1 022,67 євро, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25000грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що визначена в оскаржуваній ухвалі сума вимог ініціюючого кредитора в гривні розрахована невірно, тому що розраховані кредитором не на дату звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство, дійсно розрахунок зроблений ініціюючим кредитором на 08.09.11р., а з заявою до суду він звернувся 31.10.11р.

Але офіційний курс встановлений Національним банком України на 31.10.11р. (дата звернення кредитора з заявою до суду першої інстанції, згідно до штемпелю Укрпошти на конверті, в якому надійшла заява, т.1 арк. справи 87) складає –11грн. 29коп. за 1 евро, що є більшим курсом, ніж за яким проведено розрахунок кредитором у заяві про порушення справи про банкрутство (11грн. 19коп. за 1 евро).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривні відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява про порушення справи про банкрутство повинна містити суму вимог кредитора за грошовими зобов’язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником.

Як вбачається із справи, ініціюючим кредитором в заяві про порушення справи про банкрутство безспірні вимоги кредитора до боржника в національній валюті вказані у меншій сумі, ніж за розрахунком в національній валюті за курсом на дату звернення з цією заявою до суду, про що просить заявник скарги. Ніяких уточнень (збільшення) грошових вимог до суду від кредитора не надходило.

Посилання заявника скарги на те, що розрахунок вимог кредитор повинен був здійснити за курсом євро на 07.11.11р. не ґрунтується на законодавстві, тому як датою звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство по вказаній справі є дата –31.10.11р.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС ИМПОРТ" м. Донецьк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року у справі №27/176 залишити без змін.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: О.В. Кододова

С.А. Малашкевич

Надруковано: 6 прим.

1. кредитору

1. боржнику

1. арб. керуюч. Несвіт

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду