Рішення № 21195985, 16.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року справа № 5020-1921/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність № 9/969 від 07.10.2010);

відповідачане зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомСевастопольського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(99007, АДРЕСА_1)

про стягнення 8572,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2012 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення 8572,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення з боку відповідача п.14 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” щодо подання інформації та зазначає, що відповідач подав витребувану інформацію територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в неповному обсязі та за межами встановленого строку.

Ухвалою суду від 05.12.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору. Черговий розгляд справи призначений на 16.01.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач не зявився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи судом відповідача було повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, на надання відзиву на позов.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.07.2011 №27/41-11-РШ “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” у справі №27/31-11 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 визнано таким, що вчинило порушення, передбачене п.13 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строк, встановлений головою територіального відділення, та накладено на останього штраф у розмірі 4286,00 грн (а.с. 6-7).

Зазначене рішення отримано відповідачем 25.07.2011, про що свідчить його підпис на листі Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.07.2011 №8/1259 (а.с.8).

У порядку, передбаченому ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення оскаржено відповідачем не було. Доказів протилежного останнім суду надано не було.

Проте, штраф у сумі 4 286,00 грн у встановлений ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” двомісячний строк сплачений не був, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 № 3660-XII (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 3660-XII) територіальні відділення Антимонопольного комітету України утворені для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, зокрема, для здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації покладених на них завдань, органи Антимонопольного комітету України та їх посадові особи наділені згідно з Законом № 3660-XII відповідними повноваженнями, одним з яких є право вимагати відповідну інформацію в межах, встановлених спеціальним законодавством, у тому числі Законом України „Про Антимонопольний комітет України” та Законом України „Про захист економічної конкуренції”, якими, в свою чергу встановлено й відповідальність за невиконання вимог уповноважених органів Антимонопольного комітету України та їх посадових осіб.

Статтею 22 Закону № 3660-XII та ч.2 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 26.12.2002 № 380-IV (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 380-IV) визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог вищевказаних субєктів згідно з ч. 2 ст. 22 Закону № 3660-XII тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлений ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, ч.1 передбачає що рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідне рішення відповідач отримав нарочно 25.07.2011 (а.с. 8). Зазначене рішення оскаржене не було.

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону № 380-IV, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 5 ст.56 Закону № 380-IV встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. При цьому, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, а нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Позивач просить стягнути з відповідача суму пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу, виходячи з суми штрафу 4 286,00 грн. за період з 27.09.2011 по 02.12.2011 - за розрахунком 0,015 х 4 286,00 = 64,29 грн. (в день); 64,29 грн х 67 днів = 4307,43 грн.

Відповідач не подав суду доказів сплати штрафу та пені у розмірі 8572,00 грн, у той час як відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону № 380-IV, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства про захист економічної конкуренції.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме сума штрафу у розмірі 4 286,00 грн та заборгованість по сплаті пені у розмірі 4 286,00 грн підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

За правилами ст.49 ГПК України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99007, АДРЕСА_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход в дохід Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Ленінського району, ЄДРПОУ 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, МФО 824509) заборгованість по сплаті штрафу та пені у сумі 8572,00 грн (вісім тисяч пятсот сімдесят дві грн. 00 коп.).

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99007, АДРЕСА_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету м. Севастополя (одержувач: Державний бюджет м.Севастополя, код ЄДРПОУ 23895637, р/р №31210206700001 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір у розмірі 1411,50 грн (одна тисяча чотириста одинадцять грн 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 23.01.2012.