Рішення № 21195984, 16.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року справа № 5020-1890/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність № 9/969 від 07.10.2010);

відповідачане зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомСевастопольського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)

до Приватного підприємства “Югжилсервіс”

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 43, кв. 62)

про стягнення 9835,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2011 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Приватного підприємства “Югжилсервіс” (далі відповідач) про стягнення 9835,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення з боку відповідача п.14 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” щодо подання інформації та зазначає, що відповідач подав витребувану інформацію територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в неповному обсязі та за межами встановленого строку.

Ухвалою суду від 28.11.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Черговий розгляд справи призначений на 16.01.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, на надання відзиву на позов.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.08.2011 №27/48-11-РШ “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” у справі №27/44-11 Приватне підприємство “Югжилсервіс” визнано таким, що вчинило порушення, передбачене п.14 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строк, встановлений головою територіального відділення, та накладено на останього штраф у розмірі 7000,00 грн (а.с. 7-8).

Зазначене рішення отримано відповідачем 31.08.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9-10).

У порядку, передбаченому ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення оскаржено відповідачем не було. Доказів протилежного останнім суду надано не було.

Проте, штраф у сумі 7000,00 грн у встановлений ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” двомісячний строк сплачений не був, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 № 3660-XII (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 3660-XII) територіальні відділення Антимонопольного комітету України утворені для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, зокрема, для здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації покладених на них завдань, органи Антимонопольного комітету України та їх посадові особи наділені згідно з Законом України “Про Антимонопольний комітет України” відповідними повноваженнями, одним з яких є право вимагати відповідну інформацію в межах, встановлених спеціальним законодавством, у тому числі Законом України „Про Антимонопольний комітет України” та Законом України „Про захист економічної конкуренції”, якими, в свою чергу встановлено й відповідальність за невиконання вимог уповноважених органів Антимонопольного комітету України та їх посадових осіб.

Статтею 22 Закону № 3660-XII та ч.2 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 26.12.2002 № 380-IV (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 380-IV) визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог вищевказаних субєктів згідно з ч.2 ст.22 Закону № 3660-XII тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлений ст.56 Закону № 380-IV, ч.1 передбачає що рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідне рішення відповідач отримав 31.08.2011 (а.с. 9-10). Зазначене рішення оскаржене не було.

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону № 380-IV особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 5 ст.56 Закону № 380-IV встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. При цьому, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, а нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Позивач просить стягнути з відповідача суму пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу, виходячи з суми штрафу 7000,00 грн. за період з 02.11.2011 по 28.11.2011 - за розрахунком 0,015 х 7000,00 = 105,00 грн. (в день); 105,00 х 27 днів = 2835,00 грн.

Відповідач не подав суду доказів сплати штрафу та пені у розмірі 9835,00 грн, у той час як відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону № 380-IV, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Суд, перевіривши розрахунок, наведений позивачем у позові, визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме сума штрафу у розмірі 7000,00 грн та заборгованість по сплаті пені у розмірі 2835,00 грн підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

За правилами ст.49 ГПК України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Югжилсервіс» (ідентифікаційний код 24866313; 99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 43, кв. 62, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход в дохід Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Ленінського району, ЄДРПОУ 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, МФО 824509) заборгованість по сплаті штрафу та пені у сумі 9835,00 грн (девять тисяч вісімсоттридцять пять грн. 00 коп.).

3.Стягнути з Приватного підприємства «Югжилсервіс» (ідентифікаційний код 24866313; 99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 43, кв. 62, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету м. Севастополя (одержувач: Державний бюджет м.Севастополя, код ЄДРПОУ 23895637, р/р №31210206700001 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір у розмірі 1411,50 грн (одна тисяча чотириста одинадцять грн 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 23.01.2012.